ГоловнаСуспільствоЗдоров'я

Золота рибка Кабміну: чи дійсно Україні був потрібен Фонд боротьби з COVID-19

Феофанія, надбавки для поліцейських, дороги, сайт омбудсмана, соціальні виплати, пенсії — це неповний перелік забаганок державних структур і міністерств, на фінансування яких чиновники робили запити до Фонду боротьби з COVID-19. Деякі прохання Кабмін задовольнив, деякі - ні, але точно не всі запити безпосередньо були пов’язані з подоланням наслідків карантину і боротьбою з хворобою. 

Здається, ніби фонд, розрахований на підтримку системи охорони здоров’я та допомогу тим людям, які постраждали через карантин, перетворився на золоту рибку, яка без жодних чітких критеріїв, визначених розпорядників коштів і цілей задовольняє бажання різних державних структур і міністерств. При цьому Міністерство охорони здоров’я, яке мало б бути в авангарді боротьби з ковідом, стало ледь не аутсайдером серед тих, хто робив запити на отримання грошей. Тим часом бюджет фонду вже майже вичерпався. 

Куди пішли гроші, скільки їх лишилося та чи дійсно спеціалізований фонд допоміг боротися з коронавірусною хворобою — читайте в матеріалі. 

Бенкет за рахунок культури, освіти і громад

З ініціативою створити спеціальний фонд для боротьби з коронавірусною хворобою Володимир Зеленський виступив ще на початку карантину: «Фонд боротьби з коронавірусом складатиме 66 мільярдів гривень, — повідомив президент. — За ці кошти передбачено відчутно збільшити виплати лікарям, які протидіють коронавірусу. Також купівля необхідного медичного обладнання та засобів індивідуального захисту, виплати громадянам України, які через карантин, на жаль, втратили роботу. А ще грошова допомога сім’ям лікарів, які, на жаль, загинули від COVID-19».

Фото: president.gov.ua

Однак на кінець зими надходження в бюджет України були набагато нижчими від запланованих, а коли в березні епідемія коронавірусу поширилася на весь світ, країни зіткнулися з глобальною економічною кризою. 26 березня Кабмін Дениса Шмигаля представив народним депутатам першу версію правок у бюджет, який передбачав жорстку економію, збільшення дефіциту та значне урізання (секвестр) деяких державних програм, зокрема в царині культури, освіти та спорту. 

Після критики парламентарів, зауважень культурної спільноти та доопрацювань Рада прийняла правки до бюджету, але зі зростанням дефіциту на 200 мільярдів гривень, а не 300. Від урізання держпрограм чи не найбільше постраждало Міністерство культури, бюджет якого зменшився майже на 50% (на 7,8 мільярда гривень). Менше коштів передбачили також Міністерству розвитку громад та територій (на 6,8 мільярда), Міністерству освіти і науки (на п’ять мільярдів), Мінекономіки (на 2,4 мільярда), Мінінфраструктури (на 1,2 мільярд), Мін’юст (на пів мільярда). Повністю відмовилися від Фонду розвитку закладів вищої освіти, Фонду президента України з підтримки освіти, Фонду енергоефективності, Фонду національного багатства, Фонду часткового гарантування кредитів, на третину скоротили Фонд регіонального розвитку, відмовилися від субвенцій на підтримку ОТГ, зменшили видатки на проведення місцевих виборів.

Очікувано збільшилося фінансування медицини — на 16,36 мільярда гривень. Також у бюджеті передбачили створення програми розвитку екстреної медичної допомоги, на що виділили майже 923 мільйони гривень, і збільшення фінансування Національної служби здоров’я. Для додаткових виплат пенсіонерам, чия пенсія ставить менш ніж 5 тисяч гривень, Пенсійний фонд поповнили на 10 мільярдів гривень. Ще понад 19 мільярдів отримало Мінсоцполітики.

Тернопільських сімейних лікарів тестують на коронавірус
Фото: facebook/Тернопільський міський штаб для боротьби з коронавірусом
Тернопільських сімейних лікарів тестують на коронавірус

Найбільшу дискусію викликало збільшення бюджету для силових структур, зокрема МВС отримало додаткові 195 мільйонів гривень. Деякі депутати не підтримували секвестру і називали його «бюджетом поліцейської держави». Збільшили також резервний фонд Кабміну — до 4 мільярдів. На 7% збільшили бюджет суддів, хоча й урізали видатки Верховного Суду, Конституційного Суду та ВАКС. А з додаткових коштів, які виділили Міністерству фінансів (71,2 мільярда гривень), частина – 64,67 мільярда гривень – пішла на створення Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19.

Куди пішли гроші?

На запит LB.ua Державна казначейська служба України і Міністерство фінансів повідомили, що станом на 7 липня 2020 року з фонду виділено більш ніж 54 мільярди гривень. Це вже майже вся сума, яка була закладена — зараз у фонді залишається близько 10 мільярдів. 

Кому ж виділили кошти? Попри те, що президент анонсував збільшення надбавок лікарям, які працюють із коронавірусною хворобою, за рахунок грошей з фонду цього не зробили — за березень медики отримали надбавки завдяки регіональній субвенції та місцевим бюджетам, а з квітня кошти має перераховувати НСЗУ через програму медичних гарантій (на реалізацію цього НСЗУ отримало додаткові 15,8 мільярда гривень після секвестру бюджету), про що LB.ua детально писав у тексті «300% бюрократичної колізії: чому медики не отримали обіцяні надбавки». 

Медики Тернопільської міської дитячої лікарні надають допомогу дитині, хворій на коронавірус
Фото: facebook/Тернопільський міський штаб для боротьби з коронавірусом
Медики Тернопільської міської дитячої лікарні надають допомогу дитині, хворій на коронавірус

На початку червня неурядова організація StateWatch оприлюднила дані про те, що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков звернувся до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з проханням виділити МВС 2,7 мільярда гривень з Фонду протидії СOVID-19. Речник МВС Артем Шевченко в коментарі Радіо Свобода не підтвердив достовірності звернення: «Ви спитайте у State Watch, де вони взяли ці документи? Хоча з того, що я бачив, це виглядає як реальні листи, — повідомив Шевченко. — Кожне відомство просить додаткові кошти на свою діяльність – це нормально. Але рішення ухвалюється урядом, з урахуванням думки всіх відомств. Уряд – це колегіальний орган». 

Однак 10 червня Кабмін виділив ці кошти. Із загальної суми найбільше отримає Національна поліція — понад 2,2 мільярда гривень, більш ніж 171 мільйон гривень піде на підтримку апарату МВС, ще 125 мільйонів — Національній гвардії, 103 мільйони — адміністрації Державної прикордонної служби та 51 мільйон — ДСНС. У Міністерстві фінансів повідомили, що гроші мають піти на надбавки у розмірі до 50% заробітної плати для службовців, а також медиків, які працюють у закладах охорони здоров’я МВС. Однак хто і за якими критеріями визначатиме, кому саме потрібні надбавки, невідомо, адже чіткої процедури розподілу грошей немає.

Ще одне суперечливе рішення — виділення 35 мільярдів гривень з фонду Міністерству інфраструктури. Відповідний законопроєкт підписав Володимир Зеленський 22 червня. У пояснювальній записці йдеться, що гроші мають піти на «покращення транспортного сполучення, будівництво, реконструкцію та ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення». Чому гроші на дороги мають бути виділені саме з фонду боротьби з коронавірусною хворобою, а не з дорожнього чи напряму з «Укравтодору», який також фінансується з бюджету, до кінця не зрозуміло. Член комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп Андрій Мотовиловець пояснював, що на це пішли гроші «Нафтогазу», які й так планувалося витратити на дороги, а окрім доріг, ще планують реконструювати лікарні. 

Ремонт дороги М-03 Київ - Харків - Довжанський. Донецька область. Кілометри 686-702
Фото: bigbud.kmu.gov.ua
Ремонт дороги М-03 Київ - Харків - Довжанський. Донецька область. Кілометри 686-702

Ще 4,1 мільярда гривень Кабмін погодив для Мінсоцполітики: 233 мільйони — для страхових виплат медикам, 471 мільйон — на виплати під час лікування коронавірусу та на одноразову допомогу членам сімей медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я, які померли від COVID-19, 1,8 мільярда — на матеріальну допомогу за лікарняними та при вагітності і пологах, 1,6 мільярда — на «дитячі виплати» ФОПам і безробітним. 

Майже дев’ять мільярдів гривень Кабмін виділив Мінекономіки для наповнення Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок втрати працездатності або смерті через COVID-19. Фонд отримував кошти за трьома різними постановами: спершу 4,7 мільярда, потім 1,27 мільярда, а тоді ще 2,9 мільярда. 

Постановами Кабміну передбачено виділити більш ніж 23 мільйони гривень Міністерству юстиції. Гроші мають піти на медичне обладнання, ЗІЗ і доплати медикам Центру охорони здоров’я Державної кримінальної виконавчої служби.

52 мільйони гривень попросило Міністерство освіти і науки на повернення коштів за скасування пробного зовнішнього незалежного оцінювання. 

Усього зі спеціалізованого фонду боротьби з COVID-19 Міністерству охорони здоров’я виділено трохи більше від трьох мільярдів гривень: 2,9 мільярда — на закупівлю засобів індивідуального захисту та інші потреби лікарень і лабораторій, ще 100 мільйонів — на апарати штучної вентиляції легень. Закупівлі здійснює ДП «Медичні закупівлі», однак тендерну процедуру для апаратів ШВЛ розпочали лише 7 липня.

Фото: supreme.court.gov.ua

«На жаль, великий спалах епідемії помножить на нуль нашу систему охорони здоров’я»

Створення спеціального фонду для боротьби з коронавірусом від самого початку критикувалося, оскільки як витрачати і кому давати гроші, вирішує Кабмін. Це означає, що розподіл бюджетних коштів відбувається вручну, а громадськість не знає, хто саме і які запити подає. Наприклад, з’ясувалося, що Державне управління справами подавало запит на отримання 23,4 мільйона гривень для лікарні «Феофанія», яка навіть не є опорною для ковіду, а Офіс омбудсмана звертався з проханням виділити 14,5 мільйонів, з яких 3,5 мали б піти на створення сайту.

— Уряд України не визначив при створенні фонду ні його мету, тобто конкретні заходи, на які мають витрачатися кошти, ані показники ефективності витрати бюджетних коштів, ані конкретних розпорядників бюджетних коштів, тобто тих, хто має право просити гроші, — пояснює голова StateWatch Гліб Канєвський. — Немає взагалі ніяких процедур. Не зрозуміло, хто конкретно в секретаріаті Мінфіну розглядає запити на виділення коштів, визначає, чи відповідає запит критеріям, чи є якісь строки тощо. Усе відбувається абсолютно таємно. Громадськість навіть не бачить запитів, які надходять. На превеликий жаль, цей ручний режим призвів до того, що фонд перетворився на таку собі скриньку задоволення політичних бажань. Наприклад, дороги жодного стосунку до боротьби з ковідом не мають, як би чиновники не намагалися викрутитися. Я думаю, що це просто популістський крок перед місцевими вибори, що дасть можливість кожному депутату поїхати в регіони і сказати, що влада дбає про людей. 

Гліб Канєвський
Фото: facebook/Budget Advocacy School
Гліб Канєвський

Окрім того, гроші з фонду можна використовувати лише на час дії карантину і через тридцять днів після його завершення. До того, як 22 червня до бюджету внесли правки і виділили 35 мільярдів гривень на дороги, за півтора місяця існування фонду було витрачено тільки 20% коштів. Відповідно, в уряду була причина якомога довше не скасовувати карантин. 

Та основним питанням залишається, чи дійсно виправданим було створення окремого фонду для боротьби з ковідом. Адже, наприклад, МОЗ як профільне міністерство, що мало б відповідати за підготовку системи охорони здоров’я, отримало лише 3,1 мільярда з 64 закладених у фонді. МОЗ просило гроші ще у квітні, Кабмін погодив їх виділення у червні, але вони досі не витрачені — тендери на закупівлі ЗІЗ і апаратів ШВЛ ще тривають. 

— Усі країни, які відповідально ставилися до пандемії, створювали подібні фонди. Вони створили механізми, направлені на дві цілі: активну протидію ковіду та боротьбу з негативними економічними наслідками карантину, — говорить ексзаступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. — Різні країни підтримували малий бізнес, людей, які залишилися без роботи та заощаджень, перепрофільовували свої системи охорони здоров’я під нові реалії, працювали з лікарнями, які мали б витримувати пікові навантаження, розробляли систему виявлення, тестування та ізоляції тощо. Тобто створення такого фонду в Україні було правильною ідеєю. Але попри те, що об’єм закладених грошей був доволі великим, ані бізнес їх особливо не побачив, ані система медицини не відчула інвестицій, ані система тестувань не змінилася. Те, що ці гроші направили на пенсії й дороги, а не на охорону здоров’я — це провал. Стратегії і цілей МОЗ я також не розумію. Ми досі аутсайдери за кількістю тестувань, майже не діє система виявлення контактів, не діє система ізоляції, контрольована сімейним лікарем. Ми навіть не знаємо, скільки людей перебуває на самоізоляції. На жаль, великий спалах епідемії помножить на нуль нашу систему охорони здоров’я.

Павло Ковтонюк
Фото: Сергей Нужненко
Павло Ковтонюк

Попри те, що наразі у фонді ще лишаються кошти, навряд чи їх вдасться витратити саме на систему охорони здоров’я. За словами Гліба Канєвського, одна з причин — конфлікт між МОЗ і профільним ДП «Медичні закупівлі», який значно гальмує весь процес. Про те, як МОЗ хоче перебрати контроль над медичними тендерами, читайте в нашому матеріалі «Закупівлі на карантині: чому важко хворі пацієнти можуть лишитися без ліків?». Є ще одна причина — на залишок коштів у фонді претендують й інші міністерства.

— За нашими даними, Мінсоцполітики надіслало власний запит, який ще не був задоволений, на 15,2 мільярда гривень для Пенсійного фонду, — каже Гліб Канєвський. — Аргументується це тим, що за час карантину зменшилися надходження від податків підприємців і до кінця року в ПФ може бути діра. Я думаю, що ці кошти виділять десь на початку осені, якраз перед виборами.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram