Переселенка Наталя Хромова кілька років намагалася вивезти 82-річну бабусю з Криму. З 2015 року Наталя з родиною живе у Львові. Бабуся Лариса Петрівна увесь цей час залишалася сама на півострові, а родина шукала можливість її забрати.
“У неї очевидні ознаки глибокої деменції та неадекватне сприйняття реальності протягом двох років. Нарешті у нас з'явилася можливість, у тому числі фінансова, перевезти сюди бабусю”, - розповідає Наталя.
Відкладати переїзд Наталя більше не могла, адже сама вона вже на 8-ому місяці вагітності. 9-го березня жінка поїхала до Севастополя, аби за кілька днів організувати поїздку. Родина заздалегідь купила квитки на потяг до Львова, орендувала квартиру бабусі. Виїзд планувала на 18 березня. Батько Наталі мав забрати їх автомобілем і довезти до залізничного вокзалу на материку.
Ввечері 16 березня президент Володимир Зеленський записав звернення, де оголосив про обмеження роботи транспорту. Наталя одразу змінила квитки на 17 березня і зранку виїхала з Севастополя. Уже в дорозі родина дізналася, що Кабмін обмежив виїзд з Криму для нерезидентів материка. Попри те, що у Лариси Петрівни кримська прописка, сім'я все ж сподівалася вивезти її з півострова. Росіяни пропустили усіх трьох, однак українські прикордонники погодилися випустити тільки Наталю та її батька.
“Ми намагалися пояснити ситуацію. Український прикордонник відповів: “Повертайтеся назад і оформіть опікунство або приїжджайте, коли закінчиться карантин. Я більше в'їхати до Криму не зможу. З 18 березня РФ заборонила в'їзд іноземцям. Ми робили все, що могли. Я просила, аби нас забрали до лікарні на карантин або ж хай би вже у в'язницю - будь-куди, аби на тій стороні”, - розповідає Наталя.
У відчаї родина викликала швидку, повідомивши про погіршення самопочуття бабусі.
“Водій, який приїхав на виклик, запитав, де ми. Я сказала, що у сірій зоні. Тоді він передав слова прикордонника: “Їх там немає”, - переповідає Наталя.
Після чотирьох годин перемовин з прикордонниками Наталя здалася. Домовилася з перевізником, аби доправив бабусю назад до Севастополя, адже сама вже наступного дня могла би не виїхати з півострова через обмеження в'їзду-виїзду з боку Росії.
“Раніше серпня я не потраплю до Криму. Вона буде там сама. Ти об'єктивно розумієш, що лишаєш людину на вірну смерть і навіть на похорон не приїдеш. Ми евакуюємо українців з Італії, з Уханя, а тут навіть не треба евакуювати - просто впустити. Як можна прийняти постанову заднім числом і не дати навіть доби, щоб дізнатися інформацію? Ми не могли зробити нічого. Це було страшно”, - емоційно розповідає Наталя, уже повернувшись без бабусі до Львова.
Враховувати людський фактор
Про те, що контрольні пункти в‘їзду-виїзду в Крим закриють до 3 квітня, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій повідомило зранку 17 березня. Саме ж рішення, як вказано на сайті, було ухвалено на засіданні 16 березня. Тепер до Криму зможуть потрапити лише люди з реєстрацією на півострові, виїхати - з пропискою на материку. Винятки робитимуть тільки для представників дипломатичних установ та гуманітарних місій.
Аналогічно вчинили з пунктами пропуску на Донбасі. 15 березня представники Луганської та Донецької ОДА повідомили, що закривають КППВ на двотижневий карантин. Обмеження почали діяти уже з наступного дня, 16 березня.
Міністр з питань окупованих територій Олексій Рєзніков пояснює: у ситуації епідемії уряд мусить діяти швидко і не зволікати.
“Завдання будь-якого уряду - мінімізувати кількість людей на вулицях і їхнє спільне пересування. Обмеження запроваджуються всіма країнами на кордонах - як на зовнішніх, так і секторально у регіонах. Уряд змушений йти на таке випередження.
Щогодинно працює штаб. Будь-яке оцінювання ситуації відбувається моментально. Рішення приймаються оперативно, уряд за необхідності засідає і вночі, і ввечері”, - пояснює позицію уряду Олексій Рєзніков.
Правозахисники мають зауваження щодо таких дій влади. Менеджерка з адвокації у Центрі прав людини “ZMINA” Альона Луньова звертає увагу, що українцям за кордоном дали три доби на повернення, а громадянам з окупованих територіях “фактично не дали нічого”. Погоджуючись з необхідністю карантинних заходів, правозахисники все ж вважають, що влада припустилася помилок.
“Наш перший аргумент - люди повинні мати доступ до медичної допомоги. Ми не маємо інформації, яку допомогу можуть надати людям на окупованих територіях. Це нормально, що жителі окупованих територій не хочуть залишатися наодинці з тією системою. Другий аргумент - люди не знали і не мали можливості виїхати заздалегідь. Третє - реєстрація місця проживання не може бути надійним джерелом інформації про те, де людина мешкає. Ми розуміємо, що такі заборони введені не дарма, але є людський фактор - і треба його враховувати”, - пояснює Луньова.
Після консультацій з правозахисними і гуманітарними громадськими організаціями уряд вирішив, що у деяких випадках треба все ж робити винятки. Уже 18 березня Кабмін вніс зміни до розпорядження, дозволивши ДПСУ пропускати українців в Крим чи випускати з півострова за наявності гуманітарних потреб. Аналогічні винятки може робити і Командувач ООС для людей, які хочуть перетнути лінію розмежування на Донбасі.
“У кожному окремому випадку керівництво Прикордонної служби прийматиме рішення про пропуск, якщо обставини поїздки громадян Україн нестимуть гуманітарний характер. Перелік їх не можна деталізувати, оскільки це можуть бути різні обставини, пов'язані зі смертю, лікуванням чи з іншими нагальними потребами, але вони мають бути важливі”, - пояснив LB.ua прес-секретар ДПСУ Андрій Демченко.
За словами прес-секретаря, прикордонники на КПВВ розглядатимуть причини поїздки і передаватимуть ці дані керівництву. Ані МТОТ, ані ДПСУ не вважають, що така процедура спричинить черги на адмінкордоні, та не пояснюють, скільки людині доведеться чекати відповіді у сірій зоні.
“Така процедура не може заблокувати роботу, бо обмеження щодо перетину існують для всіх. Усі ці незручності заради спасіння і збереження життя і здоров'я людей. Сьогодні право людини на вільне пересування не кореспондує з правом на життя і здоров'я. У цій конкуренції прав воно програє”, - вважає міністр з питань окупованих територій Олексій Рєзніков.
На думку правозахисниці Альони Луньової, процедуру можна було б спростити, якби рішення про пропуск людей ухвалювали прикордонники на місцях.
“Навіть за наявності невеликої кількості людей, які захочуть перетнути КПВВ попри введені обмеження, система працювати не може, бо не зрозуміло, скільки часу займатиме прийняття такого рішення та чи в змозі будуть командувач ОС та голова ДПСУ оперативно, навіть 50 разів на добу, приділяти час подібним випадкам. Тому рішення про допуск чи недопуск особи, на мій погляд, має приймати керівник прикордонного наряду”, - вважає Альона Луньова.
“Заблоковані” карантином
43-річна Світлана Миколаївна - переселенка, яка переїхала з Донбасу до Сум. 15 березня жінка поїхала до Луганська відвідати знайомого у лікарні. Планувала наступного дня повернутися додому. Світлана Миколаївна розповідає, що коли приїхала на КПВВ, її відмовилися пропустити на підконтрольну територію, навіть попри те, що вона показала довідку переселенки. Жінка каже, що зараз ночує на вокзалі у Луганську.
“Живу на автовокзалі, бо знайомих тут не маю. Гроші закінчуються. Лишилося 400 рублів. Дзвоню всім - ніхто не допомагає. А у Сумах лишилися 80-річні батьки”, - розповідає жінка.
Як й інші “застряглі” люди, Світлана Миколаївна зверталася до благодійної організації “Пролісок”. З 16 березня правозахисники отримали сотню прохань про допомогу від людей, які не змогли повернутися до своїх домівок. Як розповідає голова організації “Пролісок” Євген Каплін, правозахисники і раніше користувалися “шпариною”, яка дозволяла командуванню ООС робити виключення і пропускати людей за нагальної потреби.
Цього разу, наприклад, вдалося домовитися, аби на окуповані території пропустили студентів. Університети на підконтрольній території попросили їх з'їхати з гуртожитків на час карантину, багатьом не було де жити, тож вони стали повертатися до батьків в ОРДЛО. Оскільки студенти мають прописку у гуртожитках, то на окуповані території 16 березня їх не пускали. І лише після втручання правозахисників з 17 березня в ОРДЛО почали пропускати студентів.
За словами Капліна, за час дії обмеження командування ООС зробило приблизно 40 таких “виключень”.
Шість десятків людей і досі не можуть повернутися додому. Серед тих, кому відмовили у в'їзді в ОРДЛО, пенсіонери, які оформили прописку на підконтрольній території через пенсію. Заблокованими виявилися сім'ї з дітьми, де у батьків прописки по різні лінії розмежування. За словами Капліна, часом люди чекають дві доби на рішення, адже не завжди можна оперативно вийти на зв'язок з заступниками командувача. За можливості тим, хто очікує, знімають готелі.
“Ми вважаємо неправильним у цьому наказі формулювання реєстрації. Було б логічніше пропускати людей залежно від місця фактичного проживання”, - пояснює Євген Каплін.
Чи є коронавірус?
Українська влада досі не пояснила, чи має інформацію про кількість інфікованих коронавірусом в Криму й ОРДЛО. Міністр з окупованих території Олексій Рєзніков запевняє, що Україна діє превентивно, хоча й не відповідає на запитання, чи передавала розвідка Кабміну дані про поширення COVID-19.
“Не існує даних, які ми не можемо розголошувати. Немає приводу для паніки. Україна реагує на випередження для того, щоб зменшити ризики розповсюдження коронавірусу”, - запевняє Рєзніков.
Раніше міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявляв, що буцімто в окупованій Горлівці Донецької області виявлено 12 інфікованих коронавірусом. Бойовики не заперечували, що госпіталізували пацієнтів з підозрою на коронавірус. Про одну з таких пацієнток стало відомо з соцмереж. Сама жінка записала відео з лікарні. Вона розповіла, що їхала до батьків в Єнакієве з Китаю, де навчається і працює. Її зняли з рейсу на КПВВ “Новошахтинськ” (з боку Росії). Бойовики стверджували, що провели тест й отримали негативний результат.
Голова “Проліску” Євген Каплін ставить під сумнів можливість діагностування COVID-19 в ОРДЛО.
“Ми розуміємо, що у Донецьку не було тест-систем і досі немає. Казати, що встановлена кількість фактів інфікування короновірусом, некоректно”, - коментує Каплін.
LB.ua надіслав запити до спецслужб щодо наявності інформації про поширення коронавірусу на окупованих територіях. В Головному управлінні розвідки Міністерства оборони повідомили, що не мають таких даних. LB.ua чекає відповіді від Служби безпеки та Служби зовнішньої розвідки.
Намагаються зібрати дані про захворювання благодійні організації. “Східна правозахисна група” поспілкувалася з медиками в ОРДЛО щодо кількості захворювань на ГРВІ та пневмонію. Минулого тижня приблизно 600 місцевих жителів звернулися до лікарів з симптомами ГРВІ, з підозрою на пневмонію - 91 людина.
Голова “Східної правозахисної групи” Віра Ястребова пояснює: немає підстав стверджувати, що всі ці випадки - насправді коронавірус, адже в ОРДЛО не тестують на COVID-19. Медики розповіли моніторам організації, що тести їм поки не привозили. Ястребова ставить під сумнів заяви бойовиків про те, що вони взагалі проводять перевірку на коронавірус.
Тести й маски в ОРДЛО може завести Міжнародний Комітет Червоного Хреста в Україні. Як розповів представник організації Олександр Власенко, таку можливість президент МКЧХ Петер Маурер обговорив з Володимиром Зеленським 18 березня. Найближчим часом Комітет вирішить, чи зможе це зробити.
Віра Ястребова звертає увагу на ще одну проблему: в ОРДЛО не оголосили карантину. Навчальні заклади планують закрити лише наступного тижня. Так звані “республіки” проводять масові заходи за участі дітей і стареньких. Через нехтування заходами безпеки на окупованих територіях, голова “Східної правозахисної групи” підтримує обмеження в'їзду-виїзду.
“Заходи, які вводяться Україною щодо перетину, зараз є виправданими, бо український уряд не може проконтролювати, що відбувається на непідконтрольній території. Думаю, що спалах хвороби там буде більш швидко розповсюджуватися, бо вони непідготовлені до хвороби. Я вважаю, що у разі спалаху будуть занижуватися дані, а факти пневмоній видаватися за ГРВІ”, - припускає Ястребова.
Насторожилася і Росія. Москва обмежила як виїзд з ОРДЛО, так і в'їзд до окупованого Криму до 1 травня. Окупаційна влада Криму стверджує, що не зафіксувала жодного випадку інфікування коронавірусом. Роспотребнадзор повідомив, що на півострові протестували 1183 людей. Зараз на обстеженні перебувають 316 людей. Карантин не запроваджують, хоча окремі навчальні заклади і переходять на дистанційне навчання.
Представники окупаційної влади Криму, як і в ОРДЛО, не поспішають запроваджувати превентивні заходи та радять населенню не панікувати. “Віце-прем'єр” Криму Олена Романовська, яка курує питання охорони здоров'я, розповіла “Крим.Реалії”, що не бачить великої загрози від коронавірусу. Радник спікера кримського “парламенту” Сергій Шувайников порадив захищатися засобами народної медицини.
“Якщо є можливість, треба на чисте кримське повітря - або в сільську місцевість, або в гірський Крим. Наше повітря шкідливі віруси може вбивати, це давно відомо. І, звичайно, імунітет треба підвищувати: їсти часник, цибулю, фрукти і менше нервувати. І краще сплюнути три рази, щоб ніякого коронавируса в Крим не потрапляло”, - сказав представник окупаційної адміністрації.
Представництво українського президента в Криму попереджає, що Росія може приховувати дані про справжню ситуацію з поширенням COVID19 на півострові. Українська влада радить кримчанам подбати про своє здоров'я самостійно: дотримуватися правил гігієни, перейти на карантин та піклуватися про стареньких.