Бруківка зі слідами від пострілів на Алеї Небесної Сотні, де в лютому 2014 року було вбито 49 осіб, не є об'єктом охорони пам'ятника історії, вважає наукова співробітниця музею Революції Гідності історик Оксана Вара.
Про це вона розповіла на засіданні круглого столу в КМДА, присвяченому обговоренню гострих проблем навколо Алеї Небесної Сотні, передає кореспондент LB.ua.
За її словами, Музей усвідомлює, що має справу з пам'ятником історії, і зберігає об'єкти, що мають цінність, але бруківку зі слідами пострілів до таких об'єктів не зараховує.
"Бруківка складовою пам'ятника історії не є, - заявила Оксана Вара на засіданні. - В обліковій документації об'єкта культурної спадщини є поле з переліком складових пам'ятника. В цьому переліку бруківки як складової немає".
У той самий час сім'ї та адвокати Героїв Небесної Сотні, а також представники професійної спільноти архітекторів звинувачують Музей у знищенні бруківки як місця злочину, речового доказу і частини пам'ятника.
Дружина Героя Небесної Сотні Тамара Швець нагадала, що кілька місяців тому через початок будівництва Меморіалу Героям Небесної Сотні робітники знищили ділянку вулиці, де був убитий її чоловік.
"Мені тоді довелося викликала поліцію, щоб зафіксувати факт псування місця злочину", - заявила вона.
Тамара Швець нагадала також про свіжий суботній інцидент, коли на Алеї Небесної Сотні помітили будівельні роботи. Активісти викликали поліцію, повідомили в соцмережі, зв'язалися з Музеєм - і тільки тоді роботи зупинили.
Оксана Вара у відповідь на це сказала, що в суботу робітники мали встановити інформаційний стенд про Алею Небесної Сотні і про те, що автомобілям заборонено паркуватися на цій вулиці. Виконавці встигли зняти частину бруківки і почати роботу зі встановлення стенда, в цей момент їх зупинили. Оксана Вара стверджує, що початку будівельних робіт передувала науково-дослідницька робота.
"Якщо ви проводили дослідження пам'ятника, ви знали, що прострелені об'єкти є предметом охорони, на бруківці видно сліди пострілів", - зазначила адвокат сімей Небесної Сотні Євгенія Закревська.
Оксана Вара послалася на те, що в ГПУ музею не надали інформацію про прострелену бруківку.
"Якщо у вас є інформація, де саме на бруківці сліди куль - надайте її нам, будь ласка", - сказала Оксана Вара.
"Тобто Музей пропонує захищати діру чи місце пострілу і не захищати сам об'єкт", - прокоментував це Євген Дмитрук, член музейної ради при Мінкульті.
Він також зазначив, що пам'ятником може вважатися вся вулиця, включаючи всі об'єкти на ній.
Архітектор і член Національної спілки архітекторів Георгій Духовичний вважає, що бруківка - невід'ємна частина пам'ятника, відсутність у списку облікової картки - нонсенс, і картограму бруківки можна і потрібно зробити за тиждень.
"Бруківка - невід'ємна частина того середовища, де стався злочин. Коли досліджують хроніку, фотографії, тіла убитих, що лежать на бруківці, тіла "прив'язують" саме до цієї бруківки. Я вимагав визнати пам'ятником все середовище цього місця. І це не пам'ятник останніх подій, це архітектурно-історичний пам'ятник. А що стосується останніх подій - звичайно, місце подій має бути збережено. Щоб ті, хто приходить сьогодні туди, побачили його таким, яким воно було у 2014 році, щоб показати це місце нащадкам. Бруківка повинна бути включена в предмет охорони. Ми зверталися з цією ініціативою до Міністерства культури, я, як віцепрезидент Спілки архітекторів, звертався кілька разів. Міністерство культури не реагує", - говорить Духовичний.
Нагадаємо, Музей Революції Гідності планує реалізувати будівництво проєкту Меморіалу Героям Небесної Сотні на Алеї Небесної Сотні. Проєкт передбачає суттєві зміни зовнішнього вигляду вулиці. 8 листопада президент Володимир Зеленський підписав наказ "Про невідкладні заходи щодо проведення реформ і зміцнення держави", яким передбачено завершити реалізацію проєкту Меморіалу на Алеї Героїв Небесної Сотні.