Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі зареєстрував та розпочав розгляд шести справ за заявами українських інкасаторів проти Угорщини щодо незаконного затримання та катувань українських інкасаторів.
Як розповіли у пресслужбі «Ощадбанку», секретаріат ЄСПЛ надіслав підтвердження про присвоєння офіційних номерів заявам, які подали 5 липня цього року.
Аналогічна процедура очікується щодо сьомого заявника-інкасатора, чия справа ґрунтується на аналогічних фактах та порушеннях положень Європейської конвенції з прав людини.
«Отримання офіційних листів від Секретаріату ЄСПЛ про реєстрацію заяв та надання доступу до системи електронної комунікації eComms є критично важливим процесуальним етапом. За статистикою Суду, переважна більшість звернень до ЄСПЛ відсіюється ще під час первинної перевірки через недотримання формальних вимог або визнається Судом неприйнятною», – зазначено у повідомленні банку.
Той факт, що ЄСПЛ прийняв скаргу та відкрив провадження, свідчить про наявність обґрунтованої правової позиції, юридичну перспективу справи та намір Суду розглянути її по суті, вважають там.
Заяви стосуються фактів грубого порушення прав українських громадян з боку компетентних органів Угорщини, зокрема:
- статті 3 Конвенції (Заборона катувань та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження);
- статті 5 Конвенції (Право на свободу та особисту недоторканність / незаконне затримання).
Наразі розгляд справи перебуває на початковій письмовій стадії.
Нещодавно видання FT писало, що експрем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан міг особисто наказати затримати авто "Ощадбанку", яке перевозило готівку та золото з Відня до Києва. Розслідування цієї справи може стати першим кримінальним провадженням, у межах якого Орбану офіційно висунуть обвинувачення.
Деталі справи
- 5 березня угорські правоохоронці затримали українських інкасаторів, які двома автівками Ощадбанку перевозили кошти (40 млн доларів і близько 35 млн євро) та золото в злитках за домовленістю з австрійським Райффайзен-Банком. Оскільки цивільна авіація в Україні зараз не літає через війну, то доставка валюти з іноземних банків можлива лише наземних шляхом.
- Зв'язку з інкасаторами не було – угорці утримували їх кілька днів і, як згодом з'ясувалося, застосовували до них силу.
- Угорський міністр закордонних справ Петер Сійрято сказав, що вони з'ясовуватимуть, чи це не кошти "української мафії". При цьому навіть австрійський банк пояснював їм походження коштів.
- Угорщина легалізувала викрадення коштів, ухваливши відповідний закон і указ прем'єра.
- Першими країна повернула додому інкасаторів, потім – машини. Кошти й цінності повернули лише 6 травня – вже після програшу Орбана на виборах.