Які ж найпоширеніші відмазки використовують судді, щоб урятувати нетверезих водіїв від відповідальності і чи покарали за це самих служителів Феміди.
1. Затягування з розглядом
З 2021 року затягуванням вважають перевищення терміну розгляду 12 місяців. Раніше цей термін становив три місяці.
Протягом 2023–2024 років Дисциплінарні палати ВРП розглянули лише 14 справ щодо суддів, які не дотрималися тримісячного строку застосування стягнення у справах за ст. 130 КУпАП. У 10 випадках з 14 члени палат притягнули суддів до відповідальності (шість попереджень, чотири догани), а в чотирьох відмовилися. Суддя Печерського райсуду Києва Світлана Смик закрила 46 справ, пояснюючи спливом терміну розгляду. За це ВРП покарала її доганою. А от суддя Київського райсуду Одеси Вадим Іванчук затягнув розгляд 14 справ, і Дисциплінарна палата дала йому лише попередження.
Проте на розгляді ВРП є скарги щодо суддів, які затягували розгляд справ понад рік, але їх опрацьовувати поки що не поспішають. Чи буде покарання для таких суддів суворішим?
2. Закриття справ через малозначність
З 2021 року до порушень за 130 КУпАП не можна застосовувати принцип малозначності, проте судді все одно роблять це.
Цією схемою користувався і суддя Київського апеляційного суду Валентин Шроль: у 2022 році скасував рішення першої інстанції щодо водіїв, які відмовилися пройти огляд на стан спʼяніння, замінив штраф і позбавлення водійських посвідчень на усне попередження.
Вища рада правосуддя (ВРП) вирішила не притягати суддю Шроля до відповідальності. Мовляв, негативні наслідки від ненадходження штрафу від порушника і невиконання завдань КУпАП не такі істотні, щоб виправдати дисциплінарне покарання судді.
Також уникла покарання суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Тетяна Куц. Їй на розгляд потрапила справа, де водій керував автомобілем у стані алкогольного спʼяніння та врізався в електроопору. Суддя визнала його винним, але звільнила від відповідальності у звʼязку з малозначністю, що є порушенням закону.
3. «Порушник не перебував за кермом»
Ще одна схема уникнення відповідальності за ст. 130 КУпАП — суд встановлює, що правопорушник не перебував за кермом як водій. При цьому на підставі лише текстів судових рішень неможливо перевірити, чи справді суддя проігнорував факти, що людина керувала автомобілем.
Управління Національної поліції поскаржилося на суддю Сторожинецького районного суду Чернівецької області Василя Бужору. Він закрив справу, оскільки вважав недоведеним факт, що правопорушник керував транспортним засобом. Проте того самого дня суддя ухвалив рішення про винуватість цієї ж особи у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди за ст. 124 КУпАП в іншому провадженні й визнав, що чоловік керував автомобілем за тих самих обставин. За це суддю дисциплінарно покарали попередженням.
Вища рада правосуддя розглянула лише дві справи, які стосувалися таких обставин. В одному випадку суддю Євгена Остропільця тимчасово відсторонили від здійснення правосуддя, в іншому Василь Бужора отримав попередження.
4. «Не запропонували пройти огляд на стан спʼяніння»
На суддю з Тернопільської області Валентину Шевчук надійшла скарга: системно і невмотивовано закривала справи щодо водіїв напідпитку. От кілька підстав, за якими вона звільняла порушників від відповідальності:
- «перед пропозицією пройти огляд поліцейський не озвучив під відеозапис, які ознаки сп’яніння він помітив в особи». Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння такої вимоги не містить;
-
«не зафіксована категорична відмова особи від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння». Хоча її притягали не за відмову пройти огляд, а за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння;
-
«запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя особи спростовуються дослідженими в судовому засіданні відеозаписами з нагрудної камери поліцейського». Проте невідомо, як суддя за допомогою відеозапису встановила відсутність запаху алкоголю з ротової порожнини та зміну забарвлення шкірного покриву обличчя.
Члени Вищої ради правосуддя не побачили в її діях порушення. Схоже, не захотіли розбиратися з мотивацією Шевчук, попри сумнівність пояснень.
5. Передача на поруки трудовому колективу
До 2022 року передача на поруки трудовому колективу не була заборонена. Тоді за подібне рішення суддів могли притягнути до відповідальності лише в разі явної безпідставності. Наприклад, якщо підприємства, якому суддя передавав на поруки водія, не існувало або воно припинило діяльність.
За рік роботи Вища рада правосуддя розглянула лише пʼять скарг, де судді передали порушників на поруки після заборони це робити 2022 року. У двох випадках суддям дали попередження, у трьох відмовили у притягненні до відповідальності.
Наталя Анісімова — суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області. Вона двічі потрапляла в поле зору ВРП через передачу на поруки трудовому колективу водіїв, які сідали за кермо в стані спʼяніння. Першого разу отримала попередження, другого мала б отримати догану. Утім жодного притягнення суддя не отримала. На думку членів Вищої ради правосуддя, Анісімова порушила норми КУпАП унаслідок добросовісної помилки й уже попереджена за такі самі дії.
Випадків, у яких судді залишаються непокараними за «допомогу» нетверезим водіям, набагато більше. Тільки суддя з Полтави Ганна Андрієнко затягнула майже пів сотні справ з порушниками, які кермували в стані спʼяніння. Проте замість звільнити Вища рада правосуддя відправила її у почесну відставку. Через таку непослідовність у рішеннях судді продовжують шукати лазівки, щоб відмазати любителів уживати алкоголь за кермом.