Як Запоріжжя підготувалося до зими
Якою б захищеною не була центральна система теплопостачання, жодне місто не здатне вберегти її від наслідків атак, на які спроможні росіяни, вважає Регіна Харченко. Тож, Запоріжжя теж будує децентралізовану систему котелень, теплопунктів з застосуванням когенераційних установок.
До того ж, підкреслює вона, альтернативні система живлення вимагаються великої кількості палива. Доба роботи водоканалу, наводить приклад Регіна Харченко, потребує 30 т дизеля. Де фізично зберігати таку кількість палива, з огляду на часті атаки на АЗС, є викликом для будь-якої місцевої влади.
«І таких викликів надбагато. Тому загальний посил: чи готова система — готова. Чи захищена — захищена. Але чи достатньо цього, щоб в Запоріжжі всі були з опаленням та з водою, не знає, мабуть, і Господь Бог», — зауважує в.о. мера.
План стійкості та допомога держави
План стійкості для Запоріжжя дещо відрізняється від міст, які знаходяться не на прифронтових територіях, акцентує Регіна Харченко.
«З літа безпекова ситуація у нас дуже погіршилась. В одному з районів Запоріжжя всі центральні вулиці — в сітках. Це — тунелі. Рік тому ми навіть подумати не могли про таке.
Тому для нас План стійкості — це ще й місцевий план захисту за кількома напрямками: антидронові сітки, збільшення кількості модульних укриттів, обклеювання бронеплівкою транспорту, комунальних установ, лікарень абощо», — заявила виконувачка обовʼязків міського голови.
Без держави, констатує Харченко, такі заходи жодне прифронтове місто самостійно не потягне. Не лише через те дороговизну, але й через потребу в профільних спеціалістах.
«Єдине, що цим питанням і координацією в нас займалась обласна військова адміністрація, але всі наші комунальні підприємства, структурні підрозділи, які мали бути залучені, були залучені», — каже Харченко.
План стійкості, за її словами, виконаний ще не повністю, але роботи загальмували через зупинку капітальних видатків урядом (причина — брак коштів у бюджеті. — Ред.).
«І це вже навіть про План стійкості. Я говорю про те, що критично для будь-якого міста забезпечувати поточні, ургентні, як сказав прем'єр-міністр, витрати. В мене комунальне підприємство “Електротранс", яке забезпечує весь громадський транспорт, тиждень не могло заключити новий договір на паливо. Тиждень. Просто ніхто не виходив на тендер, тому що розуміли, що орган місцевого самоврядування не заплатить — Казначейство не пропускає рахунки. Палива в місті залишалось на чотири дні», — розповіла очільниця Запоріжжя.
«Дуже сподіваюсь, що всі процеси, пов'язані з отриманням міжнародної допомоги, з голосуванням в Верховній Раді, складеться в єдиний пазл, і ми все ж таки вийдемо на початку грудня в нормальну історію оплат і фінансування поточних видатків, — додала Регіна Харченко, — бо для Запоріжжя надважливим є питання й ліквідаційного фонду. Я не можу приїхати після обстрілу до людини, у якої немає половини даху чи вибиті всі вікна та двері, і сказати: "Вибачте, ми на тендері не змогли закупити будівельні матеріали, тому комунальне підприємство «Запоріжремсервіс не приїде і не зробить вам будь-яких робіт. Або не приїде, тому що немає палива. Так не має бути».
Загалом, вважає Харченко, прифронтовим містам потрібна трохи більша уваги держави, тому що вони мають більше безпекових питань, напряму повʼязаних з існуванням.
«Якщо не буде, грубо кажучи, належної кількості укриттів, захисту, антидронового захисту абощо, люди просто поїдуть. А якщо ми говоримо, що зберігаємо життя на прифронтових територіях, хочемо мати міцний потужний тил, логістику, класні лікарні поблизу, в тому числі і для захисників та захисниць. Тому 100% прифронтовим територіям потрібно надавати більшу допомогу», — резюмувала очільниця Запоріжжя. Щоправда, додавши, що її місто не обділено увагою з боку уряду.
Загроза для запорізьких мостів
Дніпровську ГЕС, яка одночасно є автомобільним мостом, що зʼєднує два берега Запоріжжя, атакували протягом повномасштабного вторгнення 60 ракетами. У березні 24 року, розповідає Регіна Харченко, було пошкоджено дорожнє полотно.
«Все відновили. І експерти говорять, що її неможливо зруйнувати чимось з неба. Тільки підірвати зсередини. Зараз там відбуваються ремонтні роботи на одному з напрямків», — каже в.о. мера.
І якщо раніше ціллю була саме ГЕС, то останнім часом КАБи полетіли й на інші мости, зокрема нові — зведені незадовго до 22 року, констатує вона. Якщо росіяни критично пошкодять якийсь з них — місто розглядатиме варіант понтонних переправ, зазначила Регіна Харченко.
Як в Запоріжжі працює бізнес
Місцева влада не має якихось «суперпрограм» підтримки бізнесу, констатує очільниця Запоріжжя. Є програми з часткового відшкодування вартості альтернативних джерел енергії для малих і великих підприємств. Доєдналося місто і до урядової програми страхування бізнесу від військових ризиків — компенсує 50 % першого внеску.
«Знаєте, скільки людей до нас прийшло? Нуль», — відзначила Регіна Харченко. Її позиція: бізнесу потрібно не заважати і забезпечити зрозумілу комунікацію та однакові для всіх правила гри.
«Перше, що я зробила, коли прийшла (на посаду в.о. мера. — Ред.), кажу: "Підніміть, будь ласка, всі заяви від підприємців, які хотіли взяти в оренду якісь земельні ділянки. Кількість договорів за оці три роки зросла всемеро. Це - історія підтримки бізнесу», — заявила вона.
Однак погіршення безпекової ситуації відбивається й на спроможності вести бізнес у місті.
«З літа в нас вибиті майже всі великі торговельні центри. Вибитий великий рітейл, мережеві історії. “Сільпо” думає взагалі виходити з міста — залишатися їм нерентабельно, враховуючи величезні втрати самого субʼєкта господарювання.
Я думаю, ми будемо переміщатися під землю. Тому що ми бачимо, що це працює. Підземні школи, підземні дитячі садочки, підземні лікарні. Там можна продовжувати більш-менш нормальне життя. Якщо треба буде робити підземні торговельні центри, будемо щось думати», — заявила в.о. мера.