«Коли ми говоримо про цю зиму, важливо зафіксувати: в Україні 70 241 багатоповерховий будинок, який безпосередньо підключений до центрального теплопостачання, і, завершуючи опалювальний сезон (на більшій частині України вже завершили), на 99 % ми пройшли його з теплом, — каже Олексій Кулеба. — Так, надання цієї послуги було різним. Так, кияни постраждали найбільше. Так, нам необхідно терміново впроваджувати нові підходи. Але цю зиму ми пройшли. І можна говорити про те, що інфраструктура по всій Україні, там, де не було уражень, впоралась. І люди впорались».
Щоб комплексно підготуватися до наступної зими, відзначив віцепремʼєр-міністр з відновлення, уряд запроваджує Комплексні плани стійкості для регіонів (і лише для Києва поки що не затвердили. — Ред.), які фактично набувають статусу державної програми.
«Розроблені обласними військовими адміністраціями разом з населеними пунктами, окремими великими містами, які найбільш вразливі, де найбільша концентрація центрального теплопостачання і де проживає найбільше людей. Можемо говорити про те, що плани стійкості вже в роботі», — підкреслив Кулеба.
За його словами, документ складається з чотирьох напрямків: захист об'єктів критичної інфраструктури (не тільки обʼєктів енергетики, а всіх критичних обʼєктів, включно з житлово-комунальним господарством, у населеному пункті чи області); розвиток розподіленої генерації (здебільшого це концентраційні установки — для кожного міста встановлені свої KPI: альтернативне джерело має забезпечити потужність, необхідну для живлення критичної інфраструктури); децентралізація теплогенерації та водопостачання і водовідведення (забезпечення альтернативними джерелами живлення потужністю не менш ніж 500 кВт або 1 МВт).
«Ці заходи спрямовані на те, щоб вирішити три основних завдання. У першу чергу зменшити вразливість інфраструктури. Друге — підвищити її стійкість, підготувавши запасні варіанти. Третє — нарощувати запас», — каже Олексій Кулеба.
У планах стійкості також враховані й великі державні підприємства на кшталт Укренерго, Нафтогазу, які мають критичне значення для галузі чи конкретного регіону/міста. У них, зазначає віцепрем'єр, свій план захисту.
«Загалом ми переходимо від реактивних рішень, які, на жаль, упроваджували три роки повномасштабного вторгнення після кожної атаки, після зміни тактики тощо, до більш стійкого і зрозумілого рішення — програми, яка сфокусована на тому, щоб не просто зберегти інфраструктуру, критичну інфраструктуру, ту, яка залишилася, а зробити її ще стійкішою та нарощувати», — пояснює Кулеба.
Концепція захисту, запропонована урядом, зауважив віцепрем'єр, передбачає сім елементів на перетині цивільної і військової складової.
«Усе це працює, тільки якщо є комплексний підхід. Тобто це частина відповідальності і військових. Ми говоримо про ППО. Про те, що в Україні є унікальне у світі рішення — мала ППО. Після цього йдуть прилади радіоелектронної боротьби. Далі говоримо про те, що об'єкти мають бути захищені певним рівнем фізичного й інженерного захисту. До цього об'єкта критичної інфраструктури має бути альтернативне джерело, а до цього альтернативного джерела бажано ще й генератор.
Тільки в цьому випадку ми можемо говорити, що міцність нашої критичної інфраструктури дійсно є такою, що може витримати системні атаки різних видів ракет, дронів. Це велика робота на десятиліття вперед», — стверджує віцепремʼєр-міністр розвитку громад і територій.
Та виклики цієї війни, вважає Олексій Кулеба, треба сприймати як можливості.
«Ще два-три роки тому, — аргументує він свою тезу, — монополістичну систему в галузі тепла й енергетики і їхнього поєднання не ставили під сумнів. І саме через цю монополію деякі рішення не можна було ухвалити. Вона зберігається й зараз, але мені здається, точка невідворотності пройдена і ми йдемо в епоху децентралізації енергетичної системи й теплопостачання в населених пунктах.
Це не означає, що ми відмовляємося від центральних систем теплопостачання, але ми змінюємося, будуємо альтернативне. KPI стоїть 1,5 ГВт. Подивимось у кінці року, чи побудують. Це вже не перший KPI і не перший такий виклик».
Уряд, стверджує Олексій Кулеба, зробив висновки з минулої зими і своїми рішеннями «дає відповідні сигнали».
«Можливо, вони не завжди сприймаються… Але треба враховувати, що ситуація постійно змінюється. Ми живемо в постійних змінах, і все, що нам потрібно робити — навчитися не просто реагувати, а йти на крок попереду, а для цього треба будувати нову систему. І оце можливість для країни», — додає він.
У цьому контексті Кулеба згадав Київ, який активно обговорювали під час цієї дискусії.
«Я вважаю, що в місті дуже багато можливостей, щоб не сказати проблем. Можливостей. І в Києва зараз дуже багато задач, які потрібно максимально швидко вирішувати.
Насправді в міста достатньо ресурсів, людського капіталу, навіть часу поки що для того, щоб робити місто максимально комфортним для проживання навіть під час повномасштабної війни. Настільки, наскільки це можливо.
Є речі, які ми вже змінити не зможемо. Наприклад, вже маємо місто з дуже щільною висотною забудовою. Це навряд чи вдасться змінити найближчим часом. Але ми точно можемо зробити все для того, щоб інвентаризувати й порахувати кожен багатоповерховий будинок, зробити все для того, щоб він був максимально автономний. Ця зима — це великий урок нам усім», — зазначив віцепремʼєр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій.