Верховна Рада зняла з порядку денного запланований на сьогодні розгляд законопроєкту про деанонімізацію каналів у Telegram. Учора була відповідна домовленість на погоджувальній раді. Крім того, є позиція СБУ щодо необхідності ухвалення такого закону, аби унеможливити вербування ворогом українських громадян через анонімні канали.
Народна депутатка від “Євросолідарності” Ірина Геращенко повідомила, що законопроєкт зняли через відсутність висновку профільного Комітету з питань гуманітарної політики. Про це стало відомо з трансляції засідання.
Геращенко попросила доручити голові комітету Микиті Потураєву (“Слуга народу”) доопрацювати проєкт для розгляду його наступного пленарного тижня.
Законопроєкт 11115 “Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація”, передбачає
- виокремлення провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, як окремі суб’єкти у сфері медіа;
- уточнення, що ключовою відмінністю платформ спільного доступу до інформації, через яку поширюється масова інформація, є наявність на них сторінок (облікових записів, каналів тощо), через які поширюється масова інформація;
- встановлення законодавчих вимог до провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація;
- провайдери повинні забезпечити присутність в Україні свого представника (представництво, юридичну особу або фізичну особу з довіреністю для комунікації). Ця вимога не поширюється на платформи, які зареєстровані або мають представництво в ЄС;
- на провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, покладаються зобов’язання, на вимогу Національної ради, розкривати структуру власності та джерела фінансування.Таку вимогу Національна рада може висунути з метою встановлення дотримання провайдером умов, передбачених статтею 120 Закону України "Про медіа". Вказані умови не допускають діяльність в Україні суб’єктів у сфері медіа, які
- належать або фінансуються резидентами держави-агресора;
- встановити законодавчу презумпцію, що неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації з провайдером (як через відсутність представництва, так і через ненадання витребуваних документів та інформації) є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою;
- органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи, а також надавачі фінансових послуг, не мають права використовувати платформи спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності провайдерів);
- оскільки використання медіа військовими формуваннями, які входять до сектору безпеки і оборони можуть мати особливості пов’язані із специфікою діяльності та особливими вимогами безпеки інформації, законопроєкт пропонує Кабміну врегулювати порядок використання відповідними посадовцями та військовослужбовцями сервісів провайдерів платформ спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності;
Раніше голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин (“Голос”) пояснював, що більшість випадків вербування українців ворожими спецслужбам відбуваються через месенджер Telegram.