Що змінює закон?
Документ вносить зміни до Цивільного кодексу та кількох спеціальних законів — про реєстрацію прав на нерухоме майно, про держреєстрацію юросіб, ФОПів і ГО, про публічні е-реєстри, а також у сфері інтелектуальної власності.
- Ухвалені обмеження стосуються саме електронної форми доступу до реєстрів (Паперова форма за заявою заявника до нотаріуса, реєстратора, Міністерства юстиції залишається. Однак на практиці вона довша і проблематична, про що докладно далі);
- Також у реєстрах більше не показуватимуть точних адрес об’єктів нерухомості всіх юросіб — лишається лише область / район / місто;
- Усі кадастрові номери земельних ділянок у відкритому доступі зникнуть;
- У Державному земельному кадастрі на час війни і рік опісля не буде видно власників ділянок (витяг зможе отримати лише власник/користувач або нотаріус);
- Також усі юрособи матимуть право вказувати будь-яку контактну адресу замість фактичної.
Головний автор закону нардеп Ігор Фріс («Слуга народу») LB.ua розповів, що в первинній редакції пропонували закрити доступ до реєстрів ще й фізичних осіб. Але через публічну критику обмежилися лише юридичними особами. Та виключно з метою захисту оборонних і критичних об’єктів.
«Є велика проблема з тим, що наразі доступ до реєстрів відбувається в електронній формі через численні агрегатори, наприклад, Clarity, Open Data Bot та інші. Головне — без чіткої верифікації користувачів. Це означає, що ворог без ідентифікації може отримати дані про розташування будівель чи земельних ділянок, серед яких — оборонні підприємства», — розповів Фріс.
Справді, наприклад, на платформі Clarity інформацію про фізичних і юросіб може отримати кожен через е-mail й оплату online. Через Open Data Bot — вказавши додатково ПІБ, телефон. Але не факт, що саме персональні.
У Дії для громадян України — уже більш верифіковано, за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП/BankID). На порталі електронних сервісів Мін'юсту для платного витягу з ЄДР слід також авторизуватися, заповнити форму запиту, сплатити адміністративний збір і завантажити сформований документ у форматі PDF.
На уточнювальне питання LB.ua, чому б не закрити електронний доступ виключно для об'єктів ОПК і критичної інфраструктури, а не всіх без винятку юросіб, Фріс пояснив:
— Якщо закрити тільки їх, ворог одразу зрозуміє, де шукати. Тому ми обмежили доступ для всіх юросіб.
Нардеп переконує: не буде жодних проблем отримати паперовий витяг з усіма адресами, кадастровими номерами юросіб. Плата за електронний і паперовий витяг однакова. А доступ до електронних декларацій чиновників і так залишається.
«Просто в умовах війни ми мусили знизити ризик витоку інформації», — додав він.
Його колега по фракції з оборонного комітету Олександр Федієнко також підтримав закон:
«Я голосував і голосуватиму за будь-які закони, що обмежують доступ до даних оборонних чи критично важливих підприємств. Для мене ризик — це коли «розслідувач» викладає у Facebook фото з розташуванням об’єктів, а ворог завдає ракетного удару. А от ускладнення для журналістів чи бізнесу — це вже не ризик, а незручність».
Опозиція: «Закон — корупційна ширма
Лише три депутати: Володимир Ар’єв («Європейська солідарність»), Ярослав Железняк («Голос») і колишній спікер Дмитро Разумков — голосували червоною кнопкою. У цілому закон підтримали фракція «Слуги народу» з «Батьківщиною» та депутатськими групами.
У коментарі LB.ua Ар’єв наполягав, що закриття доступу тільки до підприємств оборони було б зрозуміле.
«Але закрили всі. Це створить штучні перешкоди для журналістів-розслідувачів і громадського контролю. Тепер замість прозорості ми отримаємо повернення до бюрократії та можливість маніпуляцій», — сказав він.
Як колишній журналіст Ар’єв упевнений: у паперових запитах влада завжди може затягувати відповіді або відмовляти, особливо якщо йдеться про можливу корупцію.
«Я пам’ятаю початок 2000-х, коли ми роками позивалися до сірих віників за доступ до даних у паперовій формі. Відкриті е-реєстри це зруйнували. Тепер нас знову відкидають назад», — додав Ар’єв.
Нардеп також нагадав колезі Фрісу, що «в електронних деклараціях тих же депутатів чи чиновників немає повної інформації щодо адрес майна, земельних ділянок. Така можливість була лише через доступ до самих реєстрів».
Громадські організації також заявили, що закон у такій редакції фактично спрощує корупціонерам приховування активів. Також у Центрі протидії корупції нагадали, що основний автор закону Ігор Фріс — фігурант розслідування лише чотиримісячної давності: BIHUS.Info виявило численне майно, записане на юросіб і його родичів.
Оцінки та прогнози юристів
Юрій Бауман, адвокат АО «Бауман Кондратюк», LB.ua спрогнозував, що «тотальної темряви з доступом до інформації про майно не буде, але електронне світло приглушать саме там, де воно найцінніше для контролю влади. Після підписання зникнуть точні адреси об’єктів нерухомості юросіб і кадастрові номери. Контроль за цим переводиться у папір і вбиває швидкість».
Він додав, що також є серйозний ризик маскування адреси для юросіб. Нині ст. 93 ЦКУ визначає місцезнаходження як фактичне місце діяльності / офісу, тоді як закон зсуває акцент на «адресу для зв’язку».
«Це потенційно вплине на податкову звітність, підсудність, вручення кореспонденції і створює поле для широких зловживань. Наприклад, маскишоу для «обраних» бізнесменів. Плюс закону — менше ризику непрямого розкриття локацій оборонних / критичних об’єктів. Мінус — надто широкий зріз для всіх юросіб, що може посилити корупційні схеми в обігу нерухомості і землі. Цілилися в одне, а вийшло рикошетом по бізнесу та людям, які захочуть придбати землю чи нерухомість», — каже Бауман.
За його словами, швидкий контроль перемикається з «клік — результат» на «запит — нотаріус — очікування». Зростуть витрати, банки під час укладання угод з нерухомим майном вимагатимуть більше довідок для верифікації, а отримати їх точно буде складніше. Прості громадяни втратять простий доступ для перевірки прозорості через реєстри забудовників і власників землі.
Лідія Карплюк, партнерка Grain Law Firm, також зауважує, що на практиці обмеження торкнуться всіх — і фізичних, і юридичних осіб.
«Це дещо ускладнить роботу журналістів, які не зможуть отримати точну інформацію щодо адреси нерухомості чи кадастрового номера земельної ділянки, власниками яких є юридичні особи, а, отже, вони не зможуть виїжджати на місцевіть, як часто роблять це зараз, для перевірки такого обʼєкта», - сказала вона.
Ігор Ясько, адвокат, керуючий партнер ЮК Winner, також погоджується, що «поточна редакція закону створює очевидні ризики для незалежних розслідувань».
На думку юристів, виходом у цій ситуації міг би стати виключно авторизований електронний доступ до адрес і кадастрових номерів — для ідентифікованих користувачів (через кваліфікований електронний підпис КЕП/BankID). Такий формат доступу вже діє через Дію. Посилення повного аудиту логів і персональна відповідальність за зловживання відсікли б можливості ворога отримати інформацію до реєстрів підприємств ОПК чи критичної інфраструктури.
Тоді як нардеп Ярослав Железняк («Голос»), який також голосував проти закону, наголосив, що ворогові отримати цю інформацію навіть після закриття реєстрів не проблема. Реєстри вже ламали. Просто під цим соусом намагаються сховати свої статки.
Закон підписав спікер Руслан Стефанчук. Тепер рішення за президентом: підписати закон у чинній редакції чи повернути його з пропозиціями.