Людмила Тарадайко, мешканка села Лісники, багато років опікується долею Чернечого лісу. Розповідає, як громада бореться за збереження свого природного багатства, й обурюється, що новий закон має зворотну дію:
«Цей ліс входить до Смарагдової мережі Європи. Ми домоглися того, що тут створили заказник «Чернечий ліс», але ділянка площею 19 га до нього не увійшла. А все тому, що пристолична земля дуже дорога і чверть століття тому Ходосівська сільрада самовільно, без погодження з Верховною Радою, як того вимагав закон, привласнила цю ділянку, змінила її цільове призначення і віддала в оренду приватній компанії. 2013 року її орендарем стало товариство «Ходосівські системні інвестиції». На ділянці нічого не відбувалося, аж поки чотири роки тому не змінилися засновники і керівник цього товариства. Ними стали батько і син Станіслав і Ігор Завіновські. Після зміни власника товариство «Ходосівські системні інвестиції» сплатило заборгованість з оренди й отримало містобудівні умови у виконавчого комітету Феодосіївської сільради. Тоді почали рубати дерева та прокладати асфальтовану дорогу. У планах забудовника було котеджне містечко на місці лісу».
Але громада вперто чинила опір. До акцій приєдналася і співачка Руслана Лижичко:
«Багато років я щодня бігаю в цьому лісі… Мене не спиняли ні буревії, ні снігопади, ні зливи… Але сьогодні мене спиняє межа людської жадоби і паркан нелюдського ставлення до рідної землі… Хто дозволив це все? Хто все це кришує. Це все питання, відповіді на які має дати розслідування, і ми його доб’ємося!» — заявила вона 2021 року.
Реєстри допомогли встановити зв’язки, про які говорила Руслана: Ігор Завіновський — повний тезка голови правління фірми «Кривий Ріг Цемент», кінцевим бенефіціаром якого є скандально відомий забудовник Ігор Мазепа — бізнес-партнер фігуранта низки антикорупційних розслідувань ексмера Ірпеня Володимира Карплюка.
Той самий Мазепа, якого рік тому затримало ДБР і репутацію якого низка телеграм-каналів вибілювали перед прийняттям скандального закону (проєкт 12089). Саме після справи Мазепи, окрім телеграм-каналів, низка ЗМІ почали формувати інформаційне поле для цієї законодавчої ініціативи, мовляв, претензії до бізнесу треба обнулити.
Під Києвом Феодосіївська громада протистояла рубкам і фізично, і на громадських слуханнях. Так вдалося зупинити нищення лісу. Техніку з лісу прибрали.
Тоді Київська обласна рада і Київська обласна державна адміністрація підтримали ініціативу мешканців, і Феодосіївська сільська рада під шаленим тиском громади прийняла таке рішення.
Голова екологічної комісії Київської обласної ради Роман Титикало (ЄС) каже, що громада тоді постановила, що договір оренди сільрада має розірвати і подбати, щоб 19 га лісу включили до природно-заповідного фонду:
«Я особисто знаю цей ліс, виїжджав на місце, ми навіть ухвалили рішення постійної комісії про погодження віднесення даного лісу до обʼєктів природно-заповідного фонду. Втім забудовник подав і забезпечив позов і заборонив Київській обласній раді приймати таке рішення. У цій справі я читаю рішення судів і бачу, що є питання в строках давності. Цей закон, який президент підписав, ставить під загрозу забудови цей особливо цінний ліс. Так, прокуратура виграла справу тоді, коли закон 12089 ще не набув чинності. Якби ця справа розглядалась зараз, то є велика вірогідність, що прокурору суд відмовив би в позові, пославшись на порушення строків позовної давності, вказаних у законі. Крім того, ця вірогідність зберігається, якщо Верховний Суд скасує позитивні рішення і направить справу на новий розгляд».
Але далі почалися судові засідання, де забудовник, який спочатку планував будувати в Чернечому лісі котеджне містечко, а потім «базу відпочинку» чи «екологічні бунгало», в апеляційному суді змінив позицію на вимогу часу і заявив, що це буде «реабілітаційний центр для військових».
І тут треба додати, що Ігор Мазепа заявив у ЗМІ, що забудова Чернечого лісу, особливо цінного лісу — це «зрозумілий, прозорий і чистий бізнес-проєкт».
І отепер громада домоглася законного судового рішення, яке винесли судді Північного апеляційного господарського суду Геннадій Коробенко, Оксана Тищенко і Геннадій Кравчук.
Представник Української природоохоронної групи Олексій Василюк повідомив «Голці», що ділянка лісу, яку відстояли в суді, входить до одного з найцінніших і найцікавіших лісів поряд з Києвом:
«Це єдиний лісовий масив, який тягнеться від Обухівської траси і аж до долини річки Ірпінь. Він старовіковий, нерубаний, тут є лісова лілія. Його завжди розглядали як рекреаційну зону поряд з мегаполісом. Старі дуби і сосни — це величезна рідкість поряд зі столицею. Крім того, тут проходить лінія оборони Києва, де збереглися пам’ятки Другої світової війни, є і археологічні пам’ятки, і частково збережена залізниця Терещенків. Тут має бути національний парк, і це погодило Міндовкілля. Процес триває вже вісім років».
Але 7 квітня президент підписав закон, який має зворотну дію, а отже, на нього чекають і Мазепа, і інші забудовники, які змогли отримати у власність ділянки в лісі й на узбережжях.
Військовослужбовець Леонід Городецький, який мешкає в громаді і багато років відстоює Чернечий ліс, стежить за подіями і до нового закону ставиться вкрай критично:
«Усі чудово розуміють, чому так активно лобіювався доморощеними атлантами від бізнесу закон 12089 про так званого добросовісного набувача вкраденого. Багато сплячих документів на вкрадені цінні землі чекають свого часу. І це не має ніякого стосунку до захисту права власності добросовісного набувача. Бізнесу просто не треба було вкладатися в сумнівні активи. Але частина так вчинила, і тому й відбувся цей фестиваль цинічного жлобства з прийняттям цього закону. З фронту це має максимально огидний вигляд. Історія не вчить нашу псевдоеліту. Вони закладають бомби під суспільний спокій, маніпулюючи "святістю" права власності… Не може бути законного набувача у фактично вкраденого майна».
Народні депутати можуть подати звернення до Конституційного Суду, аби довести, що обнулення претензій до тих, хто заволодів узбережжями й лісами, порушує конституційні права громадян. Також народні депутати можуть невідкладно внести законопроєкт, який виправить ті норми, які запустили механізми зворотної дії та допускають дерибан лісів і узбереж.