Про що угода?
Увечері 25 лютого в іноземних ЗМІ з'явилася інформація з посиланням на Financial Times, що Україна і США погодили умови угоди про надра. Дональд Трамп заявив, що 28 лютого може підписати угоду у Вашингтоні з президентом України Володимиром Зеленським.
— Версія угоди, датована 24 лютого, передбачає створити спільний фонд, до якого Україна вноситиме 50 % доходів від майбутньої монетизації природних ресурсів, зокрема нафти й газу, а також супутню логістику, тобто нафто- й газогони.
— Фонд не будуть поповнювати надходженнями від тих природних ресурсів, які вже йдуть у держскарбницю. Тобто йдеться про поточну діяльність Нафтогазу чи Укрнафти, найбільших видобувачів газу й нафти в Україні.
— В угоді немає жодного посилання на гарантії безпеки від США. Відкриті й такі важливі питання, як розмір частки США у фонді, умови спільного володіння, які мають урегулювати в наступних угодах.
— США матимуть повноваження ухвалювати рішення в межах свого законодавства.
— Підписанти не матимуть права продавати, передавати свою частку у фонді без попередньої письмової згоди іншої сторони.
— Кошти, отримані до фонду, будуть реінвестовувати щонайменше раз на рік в українську економіку.
У «Слузі народу» чекають на подання президента для ратифікації угоди
Голова парламентського комітету з закордонних справ Олександр Мережко («Слуга народу») пояснив, що, за процедурою, президент або Кабмін подають договори на ратифікацію в парламент.
«І якщо врешті підпишуть саме міжнародний договір, а не меморандум про наміри, то треба його подавати на ратифікацію. Ба більше, йдеться про природні ресурси України, і є стаття 13 Конституції ("Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу")», — прокоментував Мережко LB.ua.
На його думку, ратифікувати угоду в Раді доцільно ще й з політичного погляду.
«Бо завжди в парламенті окремі фракції та групи можуть маніпулювати і звинуватити, що "продають Батьківщину", як це було з відкриттям ринку землі (фракція «Батьківщина» блокувала трибуну і президію ВРУ під час довгого розгляду закону про ринок землі)», — попередив депутат.
До речі, відповідаючи на пресконференції на питання LB.ua, Володимир Зеленський сказав, що підтримує варіант ратифікації у ВР.
«Міністри підписали, парламент ратифікував — і всі були б щасливими», — наголосив президент.
Водночас Володимир Зеленський не виключив, що нардепи традиційно можуть «гратися на цьому».
Заступник голови фракції «Слуга народу» Віталій Безгін також прогнозує, що без політичного протистояння в парламенті не обійтися. «Навіть, якщо / коли знайдуть консенсус між державами, припускаю, що не всі фракції будуть готові голосувати. Хтось з ідеологічних причин, як "Батьківщина". А хтось із політичних, як, наприклад, "Європейська Солідарність"», — сказав він LB.ua.
«Батьківщина» не визначилася
«Банкова не спілкується з депутатами й ніяк не комунікує просування переговорів, яку саму угоду підпишуть. Тому треба дочекатися фінальної стадії та тексту, який підпише у п'ятницю президент», — заявив LB.ua Вадим Івченко («Батьківщина»).
У той самий час він припустив, що влада звинувачуватиме фракції, які не проголосують, у тому, що вони «проти миру», «проти бізнесу США в Україні, який буде захищати себе».
«Тому фракція ще буде визначатися. Я особисто більше схильний підтримати», — додав Івченко.
«Європейська солідарність» критикує угоду за відсутність гарантій безпеки
У фракції «ЄС» також підтвердили, що представники уряду чи Офісу Президента не комунікували з нардепами про текст угоди.
Ірина Фріз запевнила LB.ua, що червоною лінією стане «відсутність безпекових гарантій».
Нардеп Олексій Гончаренко на засіданні Ради 26 лютого вже заявив про їхню відсутність від США.
Його колега по фракції та голова парламентського комітету з євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе відкинула закиди «Слуги народу» про те, що фракція не підтримає угоду виключно з політичних причин і через санкції до її голови Петра Порошенка.
«"Слуги" хай займуться своїми справами. І самі можуть навіть усім втерти носа й показати, що мають 226 голосів за хоча б якесь рішення. Треба дочекатися підписання остаточної редакції угоди. Проаналізувати її. І будь-яке рішення щодо голосування ми ухвалюємо на засіданні фракції після обговорення», — наголосила представниця «Європейської Солідарності».
«Голос» має питання до цифр
Юлія Клименко наполягла в розмові з LB.ua, що будь-які угоди про державні надра обов'язково має ратифікувати Верховна Рада.
«Те, що циркулює в міжнародних медіа, більше схоже на комерційну угоду, а не на міждержавну, що викликає багато питань. У першу чергу щодо суми угоди, відсутності будь-яких зобовʼязань США щодо інвестицій і гарантій безпеки тощо. Ми маємо сплатити за щось, що було в минулому, і нічого немає про майбутні поставки зброї та інвестиції США», — каже вона.
Депутатка нагадала, що, за даними Пентагону, Україна отримала зброї на 65 млрд, а також приблизно 30 млрд прямих грантів / кредитів. І чому в угоді йшлося спочатку про 500 млрд, а зараз Трамп наполягає на поверненні 350 млрд доларів — незрозуміло.
Плюс, за її словами, є питання до включення в угоду не тільки рідкісноземельних металів, але й газу, нафти, інфраструктури.
«Більшість з переліченого є у приватній власності вже довгі роки. Влада довгі роки збирається це все забрати. Але як саме це реалізує — також незрозуміло. За моїми підрахунками, 50 % цих активів на окупованих територіях, у зоні бойових дій або поруч. І де-факто українські надра й ресурси розвідані ще в радянські часи, тож ця інформація може бути застарілою й нерелевантною», — зазначила Юлія Клименко.
Варто провести аудит отриманих грантів / кредитів / зброї від США і вивести їхню загальну вартість, вважає депутатка. Повертати гранти Україна не зобов'язана, а от в обмін на позики могла б запропонувати США інвестиційні проєкти. І надати Вашингтону чітку й реалістичну пропозицію з переліком зброї, яка потрібна, щоб звільнити надра й ресурси на окупованих територіях.
«І ось тут Україна може віддати у спільний зі США фонд усі звільнені надра й ресурси як свою частку, а США повинні надати інвестиції для відновлення й розвитку цих надр і ресурсів», — запропонувала Юлія Клименко.
Групи чекають на остаточний текст
Дві групи — уламки забороненої проросійської фракції ОПЗЖ — системно голосують зі «Слугою народу». Зрештою, питати соратників Медведчука про їхню позицію немає жодного сенсу — як люблять казати у президентській фракції, вони «є заручниками».
Представники бізнес-груп парламенту з позицією не визначилися — чекають на фінальний текст угоди.
«Ми будемо голосувати виключно за той текст, який будемо бачити. Має бути закріплений спільний інтерес України та США, спільні інвестиції», — сказав LB.ua Володимир Арешонков (група «Довіра»).
Співголова групи «За майбутнє» Тарас Батенко також наголосив, що депутати визначатимуться, виключно коли оприлюднять фінальний текст за підписом президента.
А от об'єднання колишнього спікера Дмитра Разумкова, більшість представників якого досі є членами фракції «Слуга народу», ймовірно, голосуватиме проти. Разумков на ранковому засіданні Ради 26 лютого заявив, що чинна влада не має права «розбазарювати в останній свій день усе те, що належить українському народу».
Консенсус буде необхідний не лише для ратифікації. Знадобляться зміни до законодавства
Перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк («Голос») додав, що політична частина угоди про надра зрозуміла. Проте є питання, як законодавчо забезпечити її виконання: крім ратифікації, потрібно ухвалювати додаткові закони й вносити зміни в чинне законодавство.
«Щоб реалізувати ту саму ідею з фондом, як мінімум треба змінити Податковий кодекс у частині ренти, Бюджетний кодекс у частині розподілу ренти / дивідендів, річний бюджет. Скоріше за все, змінити корпоративне законодавство та про приватизацію. Сам фонд теж потребує окремого законодавства, хоча б рамкового», — заявив він.
Засідання 26 лютого засвідчило, що політичні ігри та протистояння в парламенті таки будуть.
Фракція «Європейська Солідарність» і «Голос» зажадали поставити на голосування пропозицію про виклик до парламенту прем'єра Дениса Шмигаля та першої віцепрем'єрки Юлії Свириденко для звіту про деталі угоди. Однак пропозиція двічі не набрала необхідної кількості голосів.