Президент Володимир Зеленський ветував та повернув на доопрацювання законопроєкт №5253-1 про фінансові звіти політичних партій. Парламент ухвалив його 2 листопада 2021 року.
Як свідчать дані на сайті Верховної Ради, документ повернуто з пропозиціями президента 18 листопада і направлено на розгляд профільного комітету з питань правової політики.
Раніше Рух ЧЕСНО та ще понад 60 організацій підписали звернення до президента з проханням ветувати цей законопроєкт. Окрім відновлення звітування у зверненні йшлося також про необхідність обмежити в часі дії норми, яка пропонує не вважати внесками на користь партій товари, роботи та послуги, які поширюються третіми особами від імені чи під брендом партії з метою боротьби з пандемією COVID-19 (так звана “ковідна благодійність” партій). Ще одна норма, у разі підписання президентом, дозволяла б партіям не звітувати про значну частину своїх фінансових зобов'язань.
У ЧЕСНО стверджують, що пропозиції президента враховують всі три пункти звернення від громадськості. Це означає, що у разі оперативної реакції парламентарів до 28 лютого 2022 року політичні партії будуть зобов'язані подати до НАЗК всі фінансові звіти, які не подавали ще з березня 2020 року, тобто майже за два роки. Наступні звіти політсили подаватимуть щоквартально.
Крім цього, Володимир Зеленський пропонує виключити із тексту законопроєкту пропозицію про виділення з бюджету додаткових коштів на фінансування політичних партій.
"Попри рекордну суму державного фінансування, передбачену в проєкті держбюджету на 2022 рік, нардепи пропонують виділити фінансування, яке партії недоотримали за 2019 рік. Якщо нардепи підтримають пропозицію президента, додаткові кошти виділяти не будуть і загальний бюджет фінансування партій на 2022 рік становитиме 886 мільйонів гривень", - зазначають у ЧЕСНО.
Водночас президент пропонує повернутися до ідеї, що рішення про прийняття чи відмову від державного фінансування може приймати і з'їзд політичної партії, і шляхом збору підписів більшості членів парламентської фракції. Таку ідею під час розгляду у другому читанні також виносили на окреме голосування, але її не підтримали.
Нагадаємо, у березні 2020 року, посилаючись на пандемію й мотивуючи свої дії боротьбою з її наслідками, нардепи прийняли низку змін до законодавства, у тому числі до закону “Про політичні партії в Україні”. Частина 5 Підсумкових положень дозволила партіям аж до “завершення заходів”, пов'язаних з боротьбою з COVID-19, не подавати до НАЗК своєї квартальної звітності. Якщо для партій послаблення у звітування запровадили фактично на невизначений період, то схожі послаблення для бізнесу були обмежені в дії кількома місяцями.
У 2020-2021 роках парламентські партії отримали з держбюджету майже 1,5 мільярда гривень як фінансування статутної діяльності та компенсації за витрати на виборчу кампанію. Втім, куди саме витрачаються ці кошти, платники податків не знають, оскільки партії користуються правом не подавати фінзвіти до НАЗК. Ще близько 1,4 мільярда гривень торік партії залучили від приватних донорів. Походження цих коштів стане відомим лише після повноцінного відновлення фінзвітності.
За минулий рік в Україні зареєстрували 16 нових політичних партій. Це найбільша кількість нових партій за останні чотири роки.
Станом на 1 січня 2021 року в Україні зареєстровано 365 політичних партій, що є одним з найвищих показників серед європейських держав. При цьому значна частина партій не веде активної діяльності і має ознаки фіктивності - із понад 350 зареєстрованих партій лише 21 партія висунула виборчі списки на парламентських виборах-2019, 194 партії заявили про участь у місцевих виборах-2020.