Притягнення до відповідальності чиновників, винних у зловживанні владою, є правильним кроком, але нинішню ситуацію в Україні не можна порівняти з тією, яка була після Революції гідності.
Про це йдеться в заяві послів G7 у Twitter.
"Виборчі зміни і політична ротація є нормою в демократичних країнах, на відміну від невибіркового накладення заборони на всіх учасників виконавчого і законодавчого процесу управління. З 2014 року ми мали можливість вітати прогрес у реформуванні низки важливих сфер. Притягнення до відповідальності винних у зловживанні службовим становищем є правильним кроком, однак, на наше переконання, нинішню ситуацію в Україні не можна порівняти з тією, яка була після Революції гідності", - зазначено в повідомленні.
Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський запропонував розширити дію закону про люстрацію на президента, депутатів, міністрів та інших топчиновників, які займали посади з 23 лютого 2014 року по 19 травня 2019 року.
Текст законопроєкту опубліковано на сайті уряду.
Нагадаємо, Закон "Про очищення влади" прийняли з п'ятої спроби у вересні 2014 року, він набув чинності в жовтні 2014 року. Він передбачає, що особи, які займають державні посади і підпадають під люстраційну перевірку, повинні щонайпізніше на десятий день з початку проведення перевірки подати своєму керівникові власноруч написану заяву про згоду на проведення перевірки.
Під люстрацію підпадають особи, які щонайменше рік займали владні посади в період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року, а також декотрі особи, які були при владі в період Революції гідності і не подали у відставку за власним бажанням. Виборні посади під люстрацію не потрапляють.
У січні 2015 року депутати Ради, серед яких переважно колишні регіонали, оскаржили закон у Конституційному Суді.
Раніше Зеленський вивів з-під люстрації керівника своєї адміністрації Андрея Богдана шляхом утворення нового органу - Офісу президента - замість Адміністрації президента.