Скільки потрібно енергії для водоканалу
Кияни губляться в потоці цифр, якими їх годують замість подачі води в мережу, і рахують різні види міфічних і реальних «генераторів», які от-от надійдуть до столиці і всіх врятують. Тому дамо спершу основні формули, які нині озвучують чиновники не на брифінгах, а під стенограму на ТСК.
«Сумарне споживання всіх потужностей Київводоканалу становить 67 МВт. Закрити цей об'єм генераторами неможливо. Щоб задовольнити таку потребу, генераторів недостатньо. Тому місто в межах плану стійкості будує для систем водогону і водовідведення дизельні електростанції. Але і ці станції не розв’язують проблему повністю, оскільки особливості пускових струмів водоканалу потребують частотного регулювання подачі електроенергії. Відповідно, система резервного живлення для цього підприємства — це непроста інженерна споруда, комплексне рішення», — пояснив перший заступник голови КМДА Петро Пантелеєв на засіданні, присвяченому питанню забезпечення Київводоканалу енергією.
Читайте також«Київ готовий до зими на 80%». Де правда і де брехня в заявах влади про виконання плану стійкості столиці
Як ми писали раніше, план стійкості Києва передбачає будівництво цих непростих інженерних споруд для Київводоканалу. Цей напрямок розбитий на три етапи і загальна його вартість — 1,8 мільярда гривень. У цю суму входить вартість проєктування, закупівлі, встановлення і підключення дизельних електростанцій (ДЕС) і частотних перетворювачів до них. Загальна потужність усього обладнання, яке мають закупити й запустити, становить 40 МВт.
У звітах КМДА ми часто чуємо про 104 генератори (сумарно на 11 МВт), які вже є в Київводоканалу. Проте там же зазначено, що це обладнання малої і середньо потужності. Тобто воно може працювати на певних точкових об'єктах підприємства, але не на насосних станціях. Також буквально днями прем'єр Корецький заявив, що уряд передав Києву 10 генераторів для водоканалу. На ТСК Пантелеєв підтвердив депутатам, що передані потужні дизельні генератори. Проте пояснив, що без наявних частотних перетворювачів, на поставку яких чекають, це обладнання не буде працювати. «Зможемо частково їх встановити», — коротко сказав заступник голови КМДА.
Читайте такожЧи буде опалення: Київ обіцяв оплатити будинкам встановлення власних котелень, але жоден проєкт так і не погодив
Коли втілять план стійкості Київводоканалу
«Перший етап уже виконаний. Другий етап закінчуємо зараз. Третій плануємо до кінця цього року», — звітував Пантелеєв у жовтні на засіданні про виконання плану закупівлі згаданих вище 40 МВТ ДЕС із частотними перетворювачами.
Перший етап — це 16 МВт, якими забезпечені в першу чергу об'єкти приймання і очищення стоків, і частково водопостачання. Наступні два етапи, згідно з планом, мають забезпечити повну енергонезалежність усіх об'єктів водопостачання столиці. Другий етап за планом має бути виконаний у листопаді 2026 року, третій — у 2027 році.
«Друга черга при закінченні, третя триває, мають бути виконані до кінця року», — запевнив нардепів керівник Київводоканалу Ігор Паламар. Після цього він розказав, що за звичайних, неекстремальних умов це була б робота на роки.
Читайте такожЧи буде Київ з теплом зимою? Велика розмова з Петром Пантелеєвим про політику, гроші і технічні рішення плану стійкості
Обладнання, яке для цього замовили в Туреччині, ще не в Україні: «воно їде». «Щоб встановити ці дизельні системи, їх потрібно запланувати, запроєктувати, виконати підготовчі роботи. Після того, як установки привезуть і встановлять, потрібно налагодити обладнання, потім прийняти в експлуатацію, а потім виконати благоустрій об'єктів», — пояснював Паламар. І додав, що очікує повного закінчення робіт до весни.
Коли голова ТСК нардепка Леся Забуранна втретє запитала представника Київводоканалу, чи буде вода у киян в січні, Паламар сказав: «Вода буде в будь-якому разі… Але в якому об'ємі вона буде… Тут треба виходити з того, наскільки ми будемо готові на той момент».
Чому так взагалі сталося
Що з усього цього важливо знати киянам:
- Сам проєкт резервування живлення потужностей водоканалу стартував лише в кінці 2025 року, коли Київрада вперше виділила гроші на ДЕС.
- КМДА спільно з Київводоканалом планує під час обстрілів і відключень електроенергії виконати необхідний об'єм робіт утричі швидше, ніж за звичних умов.
Коли Петра Пантелеєва питали, чому автономне живлення водогону і водовідведення не стало пріоритетом витрат міської влади значно раніше, пояснень було кілька. Перш за все чиновник нарікав на рішення НКРЕ від 2022 року про стримування тарифів на водопостачання, яке завдавало збитків підприємству протягом усіх років великої війни. Також він пояснив, що найбільші потужності водоканалу буди заживлені за так званою децентралізованою схемою, з трьох різних вводів, що дозволяло «оперативно вирішувати питання» (переключати обладнання на інші джерела центральної електромережі, якщо одне з них пошкоджене, — Ред.). Зараз ворог застосовує іншу тактику ударів по підстанціях київського енергетичного кільця, тому знеструмлення і перепади напруги спричиняють більш тривалі наслідки.
Читайте такожЧому зростає тариф на воду, хто оновлює мережі і чи захищені об'єкти від атак. Велика розмова про водоканали
Нардепи також питали, чи не розглядало місто заміну застарілого насосного обладнання Київводоканалу, яке споживає забагато енергії, на більш сучасне, що дало б можливість простіше і економніше забезпечувати його автономне живлення. На це Пантелеєв відповів, що для заміни потрібні значні інвестиції, яких місто й підприємство зараз не можуть собі дозволити.
Що лишається за кадром питання автономного живлення
В сухому залишку звітів маємо таке: в надкороткі строки влада Києва будує систему автономних станцій для Київводоканалу, але і ця система, за словами Петра Пантелеєва, дозволить забезпечити споживання Києва десь на 70–80%. Чиновник також наголошує, що ця система призначена для короткотривалого резервного живлення, а не для автономної постійної роботи в штатному режимі.
На тимчасовій контрольній комісії Київради, присвяченій цьому ж питанню, місцеві депутати піднімали вже й наступне питання роботи майбутніх ДЕС: станції працюють на дизельному паливі. Вони споживатимуть 114 тисяч літрів на добу, а хто буде забезпечувати таку кількість пального, досі неясно.
Також керівник Київводоканал Ігор Паламар ще на ТСК зауважив, що всі ці плани і розрахунки живлення працюватимуть, якщо самі об'єкти водогону не будуть фізично уражені. Тим часом як повідомила голова ТСК ВР з питань планів стійкості Леся Забуранна, на повноцінний інженерний захист об’єктів Київводоканалу від ударів потрібно 9,117 мільярдів гривень.