Київ закликав центральну владу забезпечити фінансування ключових проєктів енергостійкості і спростити процедуру закупівель. КМДА повідомила, що надіслала до Кабміну, Ради нацбезпеки і оборони та Офісу президента конкретні пропозиції, необхідні для своєчасної реалізації Плану енергостійкості Києва і підготовки до опалювального сезону.
План підготовки до зими домовилися фінансувати навпіл: 50 % з державного бюджету, 50 % – з міського. КМДА стверджує, що свою частину зобов'язань уже почала виконувати, а в частині фінансування держави замовники й обсяги досі не визначені.
За словами в.о. першого заступника голови Петра Пантелеєва, це ускладнює реалізацію одного з ключових напрямів Комплексного плану стійкості територіальної громади Києва – створення резервної системи теплопостачання шляхом будівництва нових і модернізації наявних джерел теплової енергії.
«За таких умов доцільним є створення додаткового рівня резервного життєзабезпечення шляхом встановлення генераторів у критичних районах житлової забудови за рахунок державного бюджету», – вважають у КМДА.
Київ реалізовує проєкти з відновлення пошкоджених об'єктів і посилення енергостійкості: інженерно-технічний захист, когенерацію, резервне живлення систем водопостачання та водовідведення, а також розвиток розподіленої теплової генерації. Загальна вартість проєктів, які реалізовує саме місто, складає понад 22 млрд грн – більш ніж половину вартості всього Комплексного плану. Фінансування з держбюджету передбачає покриття інженерно-технічного захисту і розподіленої теплової генерації. Місто все ще не отримало визначених напрямків і обсягів держфінансування.
Також Київ пропонує спростити закупівельні процедуру. Зокрема, створити можливість внесення змін до істотних умов договорів після проходження експертизи проєктів і виключення вимог щодо локалізації. У КМДА пояснили, що це дозволить застосовувати принцип «проєктуй – будуй», виконувати проєктування та будівництво паралельно й суттєво скоротити строки реалізації проєктів.
«Якщо найближчим часом ці питання не будуть вирішені, виконати окремі заходи Комплексного плану стійкості у визначені строки буде неможливо», – наголосив Петро Пантелеєв.
Контекст
Після важкого через російські спрямовані по енергетиці удари опалювального сезону влада вирішила напрацювати плани стійкості. В березні регіони представили свої напрацювання на засіданні РНБО, і Рада затвердила усі їх, окрім київського.
Столиці сказали допрацювати план і презентувати ще раз. При цьому голова КМДА Віталій Кличко сказав, що в випадку інших міст плани підписували голови ОВА, а план столиці змусили підписувати його. Він пов’язав це з небажанням центральної влади фінансувати місто.
Зрештою Київ вклався у відведений дедлайн: 10 березня Київрада проголосувала за план. Більше про це – в матеріалі Лесі Падалки “Заради тепла. Як Київ приймав план стійкості між дедлайном президента і забаганками депутатів”.
У червні Кличко звинуватив уряд у невиконанні своєї частини зобов'язань. За його словами, уряд заявив місту, що допомагатиме лише фінансуванням, а до виконання робіт держава «практично не матиме» відношення. Він зазначив, що Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України займатиметься створенням резервного теплопостачання тільки в зоні ТЕЦ-4. Водночас, як повідомив мер, будівництво когенерації, систем резервного живлення та резервного теплопостачання в інших частинах міста має виконувати Київ самостійно.
Кличко заявив, що без участі держави місто не зможе повністю реалізувати необхідні заходи.
Прем'єрка Свириденко натомість заявила, що держава забезпечує і надалі забезпечуватиме всю необхідну підтримку столиці.
«Уже виділено майже 4 млрд грн із резервного фонду державного бюджету, забезпечено співфінансування 50% необхідних заходів, частину робіт реалізовує Агентство відновлення. Також запроваджено програми підтримки, зокрема щодо встановлення індивідуальних та резервних джерел живлення у багатоквартирних будинках», – написала Свириденко.
Водночас, за її словами, наразі уряд не бачить достатніх темпів підготовки міста до наступного опалювального сезону. Існують відставання у виконанні низки важливих заходів, які необхідно оперативно усунути.