Мерзли, а тепер ще й платіть: чому перерахунок за опалення обурив киян

В червні теплопостачальні підприємства столиці (КП «Київтеплоенерго» та ТОВ «Єврореконструкція») виставили киянам платіжки з перерахунком послуги опалення за зимові місяці. «Платіжки за травень», як їх вже назвали кияни, викликали неодзнозначні емоції: спершу було неясно, чому взагалі влітку платити за опалення, а потім — чому треба сплачувати за послугу, якої «не було». 

До того ж, комунальники назвали цей перерахунок «економією 40%» для споживачів, чим остаточно заплутали киян, які отримали додаткові нарахування, а зовсім не сповіщення про переплату.

Ми розібралися, за що прийшли нові платіжки, де шукати економію, і що можна вдіяти, якщо ви все ще категорично не погоджуєтеся з новими рахунками. 

Фото: if.gov.ua

«У Дніпровському районі опалення не було півтора місяці, по розрахунку боргів немає. Донарахували за травень доплатити 716 грн за однокімнатну квартиру — це таке зменшення на 40 %! При цьому за січень ВЖЕ було оплачено 938,79. Це знущання», — так виглядає типовий відгук на сторінці теплопостачальної організації в соцмережах.

Мешканці столиці, які пережили важку зиму, пам'ятають переважно холод в оселях і постійні випробування. А тепер виявляється, що за все це потрібно ще й доплатити. Свідомість відмовляється це прийняти, а оливи до вогню додає прем'єрка Юлія Свириденко, яка на засіданні уряду прокоментувала ситуацію категорично: «Платіжки за ненадане тепло мають приходити з нулями».

Реклама

І тепер абонентські відділи теплопостачальних організацій штурмують кияни, які хочуть довести, що в них має бути нуль, а не +700, 1000 або 1400, як вони бачать в своєму кабінеті споживача.

Чому відбувся перерахунок

На щастя для нашого ментального здоров'я, ми маємо коротку пам'ять, і зараз вже складно згадати, чому взагалі зайшла мова про перерахунок за тепло. А причини дві: через постійні обстріли підприємств енергетики в січні-лютому 2026 року були часті відключення послуги і погана якість теплоносія; через відсутність методики нарахування за таких параметрів у січні киянам, які не отримували сталої послуги, не виставляли рахунків. 

директор СП 'Енергозбут' КП 'Київтеплоенерго' Костянтин Лопатін
Фото: reform.energy
директор СП 'Енергозбут' КП 'Київтеплоенерго' Костянтин Лопатін

«Минулий опалювальний сезон — найскладніший за всю історію столиці. Київ зазнав найбільших масованих ракетних і дронових атак на об’єкти критичної інфраструктури. У січні столиця зазнала 4 потужних обстріли, зафіксовані численні пошкодження міської інфраструктури. Погодні умови ще більше ускладнили ситуацію. Січень 2026 року став найхолоднішим за останні 16 років, а середньодобова температура становила – 7,6 ºС. Тепломережі зазнали негативного впливу і через перепади температур. За січень в умовах аномальних холодів фахівці “Київтеплоенерго” усунули 1200 пошкоджень», — нагадав киянам директор СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» Костянтин Лопатін.

«Київтеплоенерго» (КТЕ) надає послугу опалення більшій частині Києва на обох його берегах. Джерелом тепла є ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та районні СТ і котельні. Більша частина абонентів КТЕ отримує послугу від ТЕЦ, і саме вони були постійним об'єктом атак росіян цієї зими. Щоразу після атаки теплоелектростанції тимчасово припиняли роботу, а потім поступово відновлювали подачу тепла в мережу. На це йшло від 2 до 5 діб, залежно від пошкоджень, стану магістралей і розташування абонентів. Частину абонентів взимку вдалося перепідключити від ТЕЦ на інші, менш помітні ворогу джерела тепла. Ще частина, найменша, взагалі не постраждала від атак, оскільки опалюється від локальних джерел.

Читайте такожПантелеєв: залежну від ТЕЦ-5 територію Теремків планують підключити до відповідної котельні через трубопроводи
 

Другий столичний теплопостачальник, ТОВ «Єврореконструкція», — це Дарницька ТЕЦ (ТЕЦ-4). Від неї опалення отримують більша частина Дніпровського району і частина Дарницького (Лівий берег столиці). На цю ТЕЦ також здійснювалися атаки в січні, а 3 лютого росіянам вдалося повністю вибити її з роботи.

Зруйнована внаслідок російських ударів Дарницька теплоелектростанція в Києві, 4 лютого 2026 року.
Фото: EPA/UPG
Зруйнована внаслідок російських ударів Дарницька теплоелектростанція в Києві, 4 лютого 2026 року.

Реклама

Взимку теплопостачальники повідомляли, що кияни отримають нарахування лише за ту частину січня, коли отримували безперебійну послугу (до обстрілів). Адже розрахувати кількість днів і обсяг реально наданої послуги після пошкоджень в умовах тої зими було просто неможливо. Плату за ту частину січня додали в платіжки за лютий (отримані в березні). За частину січня з перемінними показниками — порахували лише зараз. 

«У травні Кабмін постановою № 683 затвердив алгоритм перерахунку за опалення із застосуванням відповідних коефіцієнтів. Нарахування за січень ми виконали одразу після прийняття постанови, в міжопалювальний період, коли платіжне навантаження менше», — пояснив Костянтин Лопатін. Саме цей перерахунок і отримали кияни зараз.

Чому «економія 40 %» виявилася боргом на рахунку

За всіма правилами реклами, постачальники гучно назвали витрати економією, і цим, на жаль, заплутали частину споживачів. На брифінгу в КМДА представники КТЕ і ДарТЕЦ заявили, що завдяки перерахунку кияни отримали економію майже 40 %. І споживачі пішли шукати в своїх електронних кабінетах переплату… а знайшли лише борг.

Так сталося тому, що споживач оперує лише цифрами в своєму кабінеті (де, нагадаймо, не було нарахувань за січень в період несталої послуги), а надавач послуги оперує цифрами своїх витрат на виробництво. Виробництво тепла взимку 2026 відбувалося в надскладних умовах та ще й за рекордних морозів. 

«За умов стабільної роботи теплоджерел загальна сума нарахувань у столиці становила б понад 1,85 млрд грн, зважаючи на середньодобову температуру повітря. А фактична сума нарахувань за опалення в січні склала 1,13 млрд грн», — пояснював на брифінгу представник КТЕ. І саме ось цю різницю в 720 млн грн постачальники назвали «зниженням вартості послуг на 40 %». 

Кіт гріється біля обігрівача в квартирі в Києві.
Фото: Зоряна Стельмах
Кіт гріється біля обігрівача в квартирі в Києві.

Тобто за ідеальних умов роботи, січневі морози суттєво здорожчали б наші платіжки за опалення. Умови були протилежними від ідеальних, послуга частково відсутня, і тому загальний платіж за січень став меншим. Це «менше» складається з частини суми, сплаченої за лютий, і з перерахування, яке надійшло в червні. І в більшості абонентів ця сума все одно не виглядає суттєво меншою за їхні звичайні зимові платіжки, тому що цей січень був дійсно холодним і навіть умовні 50 % послуги за цих умов коштували все одно багато.

Читайте такожРеалії енергосектору: графіки включень, а не відключень, захист ТЕЦ, провалена підготовка, як пережити зиму і що буде наступної

Що могло піти не так саме у вас

Скарги на те, що «в квартирі було +5, а платіжка прийшла на тисячу гривень» найпоширеніша в чергах в абонентському відділі на Лівому березі, де я побувала в ці дні. До бійок тут ще не доходить, але вже другий тиждень стабільно велелюдно.

Реклама

«Ми тут працюємо як громовідвід, або такий собі психолог, який має вислухати», — говорить менеджерка залу, емоційну розмову якої зі скаржником я перед цим слухаю. Насправді у заявах нікому не відмовляють, всі нарікання фіксують, але першим кроком працівники звіряють «емоційні дані» мешканців із даними про фактичні дні надання послуги в оскаржуваний період. І з цими цифрами можна ознайомитися по кожній конкретній адресі навіть сидячи вдома, на сайті «Єврореконструкції».

Якщо ваші дані про фактично отримані послуги все одно відрізняються від цього загального зведення, можна вимагати перегляду. Але якщо якісь особливості, індивідуальні аварійні умови ви не фіксували актами прямо під час ситуації, то довести щось буде складно.

Один із таких обурених споживачів кричить уже на третього менеджера підряд і особисто для мене, під запис, називає всіх навколо шахраями. Пан Юрій розказує свою історію: в його будинку на Харківському шосе опалення в січні зникало не лише після ударів по ТЕЦ, а й під час відключень електроенергії. «Насосна група без резервного живлення, а без електрики тиску мереж вистачало для подачі носія лише на нижні поверхи будинку. У мене тринадцятий, тому опалення в січні було епізодично, по кілька годин на день, і в квартирі постійний холод. Спершу мерзли, потім догрівалися електроприладами. Напалили на електриці додаткові 1,5 тисячі. А тепер виявляється, що ще стільки ж я винен за опалення, якого не було! Аферисти!» — каже Юрій. 

Фото: kte.kmda.gov.ua

Пан Олександр, старший менеджер абонентського відділу, пояснює ситуацію мені і скаржнику: є ситуації, коли теплоносій подавався на будинок, але з якихось причин не потрапляв до окремих поверхів чи квартир (відсутність достатнього тиску; пробка у сусідів або аварія, яка порушила систему циркуляції), і зафіксувати ці обставини можна, лише склавши акти з вашою обслуговуючою організацією (жек, ОСББ). «Теплопостачальна організація несе відповідальність лише за мережі до входу в будинок, далі — зона контролю співвласників житла і найнятого ними управителя», — підкреслює менеджер. Відповідно, всі нештатні ситуації всередині будинку або квартири треба вчасно документувати. «Якщо у вас є акти по аварії, залиттю або фіксація низької температури в квартирі, ми додаємо їх до заяви про перерахунок і враховуємо при розгляді питання», — пояснили нам в абонентському відділі.

Серед опитаних нами голів ОСББ не було відгуків про неадекватні кейси з перерахунком. «На диво, менше за все питань по нашій компанії було в будинках старої забудови, де розрахунок опалення ідуть по квадратурі. В інших будинках, де є якісь нарікання мешканців по сумах, разом аналізуємо, пишемо від ОСББ звернення на постачальника», — говорить керівниця приватної керуючої компанії, яка обслуговує 28 столичних багатоповерхівок, Юлія Бородіна. З нею погоджується і голова ОСББ з Голосіївського району: «Розрахунки ОСББ з КТЕ по будинковому лічильнику, тут в принципі все просто: скільки спожили в січні, стільки заплатили. Всі питання з поквартирною оплатою, якщо виникають, вирішуємо внутрішньо самі. Але поки їх, на щастя, немає, хоча січень і для нас був не надто легким».

Леся ПадалкаЛеся Падалка, журналістка
Реклама
Реклама