Про це йдеться у матеріалі LB.ua.
До повномасштабної війни майже 95% випадків сурогатного материнства в Україні стосувалися саме іноземців — лише у 2019 році, за даними Мін’юсту, з 1499 народжених дітей, 1418 були передані закордонним батькам. Після початку війни ці цифри знизилися, але іноземці залишаються основними замовниками таких послуг.
У МОЗ пояснюють, що обмеження запроваджують через європейські етичні та правові норми. Зокрема, у Директиві ЄС 2024/1712 сурогатне материнство прямо визнано потенційною формою торгівлі людьми. Таку ж позицію займає Рада Європи, а в низці країн, як-от Таїланд чи Індія, уже запроваджено заборони на комерційні та іноземні програми сурогатного материнства.
Євгеній Гончар каже, що під час COVID-карантину десятки немовлят, народжених сурогатними матерями, залишилися заблокованими в готелях Києва без документів, а в перші тижні повномасштабного вторгнення малюки перебували в укриттях без батьків. «Документ знімає з України тягар репродуктивного туризму під час війни», — зазначає він.
При цьому в Україні, як і в ЄС, ще немає чіткого визначення, що саме є торгівлею людьми в контексті сурогатності, а що — ні. Європейський суд з прав людини у справі Mennesson v. France визнав, що держави зобов’язані забезпечити правовий зв’язок дитини з батьками, але юридичні колізії у транснаціональних угодах залишаються. Саме тому Гаазька конференція вже працює над окремим міжнародним проєктом щодо батьківства і сурогатного материнства.
Думки фахівців у галузі репродуктивної медицини розділилися. Частина побоюється, що заборона зруйнує галузь, яка стала міжнародно визнаною.
Водночас лікарка-репродуктологиня медичної мережі “Добробут” Світлана Шиянова вважає такі прогнози перебільшенням. За її словами, обмеження найбільше зачепить окремі клініки й агентства, що спеціалізуються виключно на іноземних програмах. Проте основна діяльність репродуктивної медицини в Україні — це лікування безпліддя серед українців. «Сьогодні ця сфера активно підтримується державою — через програму медичних гарантій жінки до 40 років можуть безкоштовно отримати допоміжні репродуктивні технології. Саме цей напрямок буде ключовим і продовжить розвиватися», — говорить Шиянова.
Законопроєкт передбачає лише альтруїстичне (тобто безоплатне) сурогатне материнство — і лише для громадян України. Якщо лише один з подружжя є українцем, пара повинна бути в шлюбі не менше трьох років, щоб уникнути фіктивних союзів. Також програма буде недоступна, якщо один із партнерів — громадянин країни, де сурогатне материнство заборонене, або є особою без громадянства. Одинокі іноземці теж не зможуть скористатися цією можливістю.
При цьому документ не виключає фінансової підтримки сурогатної матері з боку батьків: вони зобов’язані утримувати її під час вагітності, компенсувати шкоду здоров’ю та виплатити винагороду щонайменше на рівні середньої зарплати в Україні. Максимальний розмір компенсації не встановлений.
Повну статтю читайте за посиланням:
Хто, як і коли матиме право вагітніти через репродуктологію і чому уряд хоче заборонити сурогатне материнство для іноземців