Дискримінація приватної медицини
Асоціації приватних медичних закладів заявила, що своїм рішенням МОЗ дискримінує приватну медицину. 100 % медиків дозволили бронювати тільки державним і комунальним закладам. «Хоч чимало приватних клінік власним коштом надають меддопомогу військовим і пораненим. Так, на нашу думку, реалізують доволі корупційну складову, яка сприяє відтоку медпрацівників з приватної медицини в державні й комунальні заклади», — каже директорка Smart Medical Center і голова Асоціації Олена Єщенко.
«Ми чесно говоритимемо про те, що наші медичні працівники, найімовірніше, будуть переходити в заклади державної та комунальної форм власності, бо там є можливість забронюватися», — додає меддиректорка медичної мережі «Добробут» Олександра Машкевич.
Лікарі непублічно кажуть, що гіпотетична причина такого рішення й удару по приватних медзакладах — спроба припинити відтік кадрів з комунальних і державних закладів. Бо вони йдуть у кращі умови й на кращі зарплати в приватний сектор, а бронь заганятиме їх знову в державно-комунальні заклади. Тобто не можемо втримати лікарів якісним управлінням, зарплатою, командою, розвитком — стримаємо державним регулюванням.
Медики комунальних закладів у коментарях по соцмережах ініціативу уряду здебільшого підтримують. Кажуть, що приймають поранених військових, лікують і реабілітують їх, проводять і ВЛК, уже прийняли й функції МСЕК тощо, тож заслуговують на повноцінне бронювання.
Та причина може бути ще в одному. Коли медзаклад не має 100 % бронювання і з нього звільняється фахівець у приватний заклад або йде у військо, той може перестати відповідати вимогам Національної служби здоров’я на конкретне лікування. Наприклад, аби проводити операції, потрібен анестезіолог, а він іде. Це означає втрату контракту, відповідно грошей. При цьому приватний сектор, який має контракти з НСЗУ і лікує українців безоплатно за умовами договору, може його втратити, не маючи 100 % бронювання.
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко не вбачає дискримінації в рішенні уряду й називає його державницьким. У коментарі LB.ua каже, що приватний сектор може подавати заявку, щоб отримати статус об'єкта критичної інфраструктури, обґрунтувавши чому. Це дасть змогу бронювати 50 % персоналу. А якщо є підстави, чому їм треба більше ніж 50 %, слід подати заявку в МОЗ.
«12 мережевих приватних закладів визнані критичною інфраструктурою, 10 медзакладів, які проводять клінічні дослідження, заброньовані. Просто приватних закладів значно менше, і ми можемо розглянути кожен конкретний випадок, чому їх повинні бронювати більш ніж 50 %», — каже міністр. До того ж існує ще механізм регіонального бронювання.
На гіпотезу, що таке рішення означає ставку на мобілізацію насамперед лікарів приватного сектору, зазначає, що це не так. Бо у відсотковому співвідношенні кількість медиків у війську з комунальних і державних медзакладів значно перевищує число тих, хто пішов служити з приватних.
Брак медиків і правильних спеціальностей у війську
У бойових бригадах і так був некомплект потрібних медиків, бо мобілізували десятками стоматологів, інколи неонатологи траплялися, частина людей списувався за віком, хтось помирав, хтось отримував поранення. А з нововведеннями потрібних медиків у війську стане ще менше, вважає начмед Третьої штурмової бригади Вікторія Ковач. Вона каже, що наразі ніхто в країні не розуміє, скільки та які саме медики необхідні в армії: анестезіологи, хірурги, терапевти, рентгенологи чи фтизіатрт. «Ми продовжуємо рахувати офіцерами, сержантами і солдатами, а не клепкою і спеціальністю».
Її доповнює керівниця приватного центру сімейної медицини Олена Кондратенко. Зараз її чоловік Іван Кондратенко — військовий лікар. Олена пояснює, що здебільшого приватна медицина — це амбулаторні й консультативні послуги, які надають лікарі-сумісники, які працюють і в державних, і в приватних медзакладах. Чистих приватників небагато, зазвичай це фахівці вузького профілю: стоматологи, репродуктологи, судинні хірурги, травматологи тощо.
«Основна робота військових медиків — не героїчний порятунок поранених, а лікування й профілактика сопель, інфарктів, гіпертонічної хвороби, спин тощо. І саме від якості цієї роботи залежить боєздатність і конкретного бійця, і всього підрозділу, бо якщо вчасно не ізолювати хворого на кишкову інфекцію, то може статися так, що штурм відбивати буде нікому», — додає лікарка.
До того ж приватні заклади, з яких гіпотетично передусім мобілізовуватимуть медиків, майже не займаються хірургічною та терапевтичною ургенцією, коли треба швидко й точно встановити діагноз і почати лікування: «Це царина державного сектору, для героїчного порятунку необхідні люди саме з такими навичками, але ми їх забронювали. Навіть масова мобілізація лікарів приватного сектору не допоможе покращити військову медицину, тоді як навіть часткова мобілізація висококваліфікованих спеціалістів загрожує нам занепадом багатьох високотехнологічних сфер у нашій і так слабкій системі охорони здоров’я».
Віктор Ляшко каже, що МОЗ досі працює з Міноборони й Командуванням Медсил, як далі рухатись у питанні мобілізації медиків, аби йшли служити саме ті спеціальності, які потрібні, і при цьому система цивільна залишалася у спроможному стані. І що саме для цього передбачений механізм розбронювання.
Як працює розбронювання медиків
Віктор Ляшко розповідає, що МОЗ контактує з Командуванням Медсил: вам не вистачає? кажіть кого. «Наприклад, поставте нам задачу, що впродовж місяця треба умовно 20 хірургів і 100 медсестер. Ми тоді розбиваємо цифру по регіонах і дивимось, які де є можливості. Бо є лікарні спроможної мережі, є які працюють пріоритетно з військовими по медеваку. Що у вас відбувається? Є можливість когось дати? Є, одного. Добре, далі не втручаємося в деталі. Нам не треба, щоб зупинилася десь лікарня, бо забрали звідти всіх хірургів. Але якщо десь у лікарні загального профілю є хірург, але немає анестезіолога, розуміємо, що там ми готові закривати хірургію на період воєнного стану і змінювати маршрути пацієнтів. Ця система дозволяє не покласти на лопатки цивільну систему і поповнювати кадри в ЗСУ. Це збалансована робота».
Ляшко вважає, що обурення в медичних колах частково пов'язане з тим, що вони не розібралися, у чому саме полягають зміни: «Раніше люди були обурені тим, що ТЦК міг забрати медпрацівника будь-де і мобілізувати. Після цього до нас приходили звернення, ми фактично в ручному режимі зверталися до Сухопутних військ і повертали в заклади хірургів, нейрохірургів, реабілітологів. Теж була велика хвиля обурення в соцмережах, що держава це ніяк не регулює».
І додає, що зараз державні й комунальні медзаклади лікують 75–80 % поранених з фронту. Тому медиків, які їх лікують, важливо зберегти. І їм дали змогу бронювати 50 % персоналу. Але виникав нюанс: ці медзаклади просили МОЗ забронювати понад 50 %. Тоді МОЗ проводив комісії, далі комісії в Міноборони, при Кабміні — і тоді дозволи.
«Нащо нам це, якщо можна по-іншому? Командування Медичних сил, Міноборони формує списки потрібних лікарів, далі ми спускаємо їх униз і розброньовуємо спеціалістів тоді, коли нам треба», — пояснює логіку змін Ляшко.
Ротації медиків будуть?
Чому замість 100 % бронювання не зробити ротації всіх медиків, аби всі служили періодами? Такі ідеї лунають серед і цивільних, і військових медиків. Бо і система цивільна не лягала б, і військо мало б фахівців за справедливим розподілом навантаження на всіх.
МОЗ не має аргументів проти механізму ротацій і законодавчо дозволив це робити. «Ми розуміємо, як рухатись у механізмі ротацій, але головне, щоб ЗСУ були готові застосовувати цей механізм», — додає Ляшко і каже, що тут своє слово має сказати Міноборони.
Але ротації медиків Ляшко анонсує в системі цивільної медицини. Міністр розповідає, що Командуванню Медсил пропонували формувати медичні підрозділи, які допомагали б закривати відсутність вузькопрофільних фахівців у місцях, де близько лінія фронту і вже немає потрібної цивільної медицини. Але це не завжди спрацьовує, бо для КМС пріоритетом все одно є меддопомога військовим.
Тому повинна запрацювати модель за програмою «Пліч-о-пліч»: коли громада-форпост, тобто прифронтова, підписуватиме меморандум з тиловою громадою. «І будуть запропоновані ротації для медиків. Ти заброньований, тому маєш приїжджати вахтовим методом попрацювати у громаду-форпост, лікувати цивільних і за потреби військових, коли це маршрут еваку», — пояснює міністр.
