Такими є дані Киїського міжнародного інституту соціології.
За даними інституту, у 2023 і 2024 роках зафіксовані найгірші показники за весь час з 2000 року (наприклад, у 2013 «довоєнному» році у стресовій ситуації було 52% людей).
39% населення у 2024 році переживали бомбардування і обстріли, 30% – пережили чи продовжують переживати розлуку з близькими.
26% опитаних пережили смерть близьких минулоріч, приблизно стільки ж – 23% – пережили хворобу близьких, а 18% хворіли самі.
Переживання смерті близьких зростає з роками, досягнувши піку в 2023 році (27%) і 2024 році (26%).
Значна частина українців зіштовхнулася з серйозними життєвими викликами, такими як втрата роботи, переживання через здоров’я близьких або власні хвороби.
У середньому, за даними КМІС, кожен опитуваний українець переживав 2-3 види стресу.
Таокж росте кількість українців, які вказали на стреси, пов’язані з війною, включно із бомбардуванням, втратами житла або вимушеною евакуацією.
Аналіз показує, що рівень стресів дещо залежить від регіону, збільшуючись із заходу на схід, зокрема, на заході України стрес переживали 90% опитаних, в Центрі – 86%, на Півдні – 92% і на Сході – 97%.
Кількість тих, хто переживав стрес у 2024 році, не залежить суттєво від статі (стреси переживали 92% жінок і 87% чоловіків), різниця у рівні стресів серед вікових груп, серед міських і сільських жителів, а також, як не дивно, серед груп за рівнем достатку є статистично незначущою.
Частка респондентів, які втратили роботу або залишилися без засобів до існування, поступово зростала з 2019 року, досягнувши максимуму в 2022-2023 роках. У 2024 році показники дещо знизилися, що може свідчити про певну адаптацію українців.
“Стрес може бути позитивним і мобілізувати людину, а може бути негативним і спричиняти фізичне чи психологічне виснаження, депресію”, – каже гендиректор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто.
Тобто не всі стреси нашкодять. Але чим більше стресових ситуацій, тим вищий рівень дистресів. Тобто негативних стресів, викликаних тривалим або інтенсивним психоемоційним, фізичним або соціальним навантаженням.
Паніотто наводить приклад 2023 року, коли приблизно 90% населення переживали стресові ситуації, а підвищений або високий дистрес мали тільки 31% з них. І додає: “Високий рівень переживання стресових ситуацій не означає, що українці готові скласти руки, а все одно попри всі складнощі демонструють волю продовжувати боротьбу”.
Опитування КМІС проводив упродовж 2-17 грудня 2024 року методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія), опитано 985 респондентів.
Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.