Арт-терапія є одним із дієвих способів подолати наслідки травми. Як це працює - показали військові-художники, а також практикуюча психологиня Наталія Умеренкова, яка має десятирічний досвід роботи із військовими.
У новому сюжеті проєкту "Український Свідок" - бійці, які долають наслідки травми через мистецтво.
Сергій Герасименко пише ікони на ящиках з-під БК. Артем Слєпухін, із позивним “Флейм”, боєць “Азову”, 92 дні провів у російському полоні. Нині він малює на футболках меморіали побратимам, загиблим на “Азовсталі” та під час теракту в Оленівці.
“Використовую дошки з-під піддонів, на ящиках з БК, - розповідає Сергій. - Люблю дерево, воно живе.” Як військовослужбовець знаходить час для творчості? “Іноді дають “відсипний”, зараз в мене два дня відпустки, - каже він, демонструючи ікони, що висять у галереї. “Це моя перша велика виставка, - зізнається Сергій.”
Артем показує футболку із написом “Ghoost Division”. На зворотньому боці - імена та позивні. “Це хлопці з мого підрозділу. Вони загинули у Маріуполі та під час теракту в Оленівці, - розповідає він. - Після полону та реабілітації я захотів віддати шану хлопцям та зробити свого роду меморіал.”
Хлопець стверджує, що більше не воюватиме. “Мій психологічний стан цього вже не дозволяє, - каже митець. - Я свою роботу вже виконав.” Про реабілітацію каже так: якщо нею не займатись, то стан буде тільки погіршуватись. “Це відбиток на все життя, - розповідає Артем. - Так жити не можна”.
Проблему посттравматичного синдрому прокоментувала Наталія Умеренкова, практикуюча психологиня та спеціалістка по роботі із військовими та членами їхніх сімей. Також вона є очільницею громадського руху “Жіноча Сила України”.
“Якщо людина хоче виключити себе із життя, то насправді вона не хоче померти. Вона хоче припинити внутрішній біль, - розповідає Наталія. - Біль треба вербалізувати, хоча й не кожний військовий хоче це робити. Якщо цього не робити, то людина начебто ходить по колу, у лабіринті. А близька людина, або спеціаліст, може простягнути руку та витягнути її з цього лабіринту.”