Що таке епілепсія
Назва хвороби означає «раптово схоплюю», пояснює Ірина Пепеніна, адже основна характеристика — раптовий непередбачуваний напад. І судомний, і безсудомний. Наприклад, завмирання — так званий абсанс у дітей. Іноді напади супроводжуються непритомністю та втратою контролю над функцією кишківника або сечового міхура.
Напади є результатом надмірних електричних розрядів у групі клітин мозку.
Один напад не означає епілепсії (до 10 % людей у всьому світі мають один напад протягом життя). Епілепсія визначається як наявність двох або більше неспровокованих епізодів.
Епілептичні напади можуть розпочатися в будь-якому віці, пояснює лікарка. Проте найчастіше епілепсію фіксують у дітей, особливо першого року життя, і в людей віком поза 65 років.
Як розпізнати, що в людини епілептичний напад
Симптоми судом відрізняються залежно від типу нападу. Оскільки епілепсія спричинена певною активністю в мозку, судоми можуть впливати на будь-який мозковий процес.
У людини виникають тимчасові симптоми: може бути непритомність, порушення рухів, зору, слуху, смаку, настрою, когнітивних функцій.
Симптоми епілепсії залежно від типу нападів
Існують різні типи нападів, зазвичай йдеться про судомні, які зустрічаються найчастіше: непритомність з конвульсіями.
«Людина втрачає свідомість, падає, може не дихати деякий час. Тіло напружується, кінцівки витягуються, потім починаються судоми», — пояснює Ірина Пепеніна.
Існують усвідомлені напади, коли людина пам’ятає все від початку й до кінця. Є й такі, коли виникають лише певні відчуття, проте немає ні судом, ні втрати свідомості.
Якщо в людини осередок у лобовій частці мозку, люди можуть рухати головою та очима вбік. Не будуть реагувати, коли з ними розмовляють, можуть кричати, розгинати одну руку і згинати іншу. Можуть робити повторювані рухи, такі як гойдання або крутіння педалей велосипеда.
У дітей бувають абсанси — коли вони ніби завмирають, а потім повертаються до того, що робили: щось розказували чи їли. Такі стани часом важко помітити, бо вони тривають лише 5–10 секунд. Рухи можуть включати моргання очима чи цмокання губами. Ці напади можуть виникати кластерами, трапляючись до 100 разів на день, і спричиняти короткочасну непритомність.
Більшість людей з епілепсією, як правило, мають один і той самий тип нападів щоразу. Симптоми зазвичай схожі від епізоду до епізоду. Напади в більшості випадків тривають три-п’ять хвилин.
Чи може людина зрозуміти, що скоро почнеться напад?
Деякі люди з фокальними нападами — які локалізуються в певній ділянці кори головного мозку — мають характерні ознаки за кілька хвилин до нападу, пояснює одна з топклінік світу Mayo. Ці попереджувальні ознаки відомі як аура.
Аура може бути відчуттями в животі. Або страхом. Деякі люди можуть відчувати дежавю. Аура може бути смаком або запахом. Чи людина бачить постійне або миготливе світло, колір або форму. Деякі люди можуть відчувати запаморочення та втрату рівноваги.
Чи може щось спровокувати напад епілепсії
Певні тригери можуть спровокувати судоми. Вони не викликають епілепсію, але здатні спричинити судоми в людей з нею.
Можливі тригери судом: алкоголь, миготливі вогні, наркотики, пропуск ліків або передозування ними, гормональні зміни під час менструального циклу в жінок, стрес, зневоднення, пропущені прийоми їжі, захворювання.
Лікарка каже, що недостатність сну теж може стати провокатором для епілептичних нападів: «Кожна людина має свою потребу у сні, тому сон має бути нормальним. За можливості людина повинна спати стільки, скільки потребує її організм».
Причини епілепсії
Епілепсія не заразна. Але вона буває невідомої етіології — коли її причину не вдається встановити. Така форма зустрічається приблизно в 30–40 % випадків, пояснює лікарка. Відомо, що епілепсія може виникати через, наприклад:
-
пошкодження мозку внаслідок пренатальних або перинатальних причин (наприклад, втрата кисню або травма під час пологів, низька вага при народженні);
-
вроджені аномалії або генетичні захворювання з асоційованими вадами розвитку мозку;
-
важку травму голови;
-
інсульт;
-
інфекції головного мозку, як-от: менінгіт, енцефаліт або нейроцистицеркоз;
-
пухлини мозку.
Пацієнтці проводять електроенцефалографію (реєструють електричні сигнали клітин головного мозку), що дозволяє виявити епілепсію, травми, новоутворення, запальні процеси, зміни в судинах головного мозку тощо.
Чи існує профілактика епілепсії?
За оцінками ВООЗ, 25 % випадків епілепсії можна запобігти.
Наприклад, найефективніший спосіб запобігти посттравматичній епілепсії — уникати ушкоджень голови, мінімізувавши падіння, дорожньо-транспортні пригоди й спортивні. Адекватний перинатальний догляд може зменшити кількість випадків епілепсії через пологову травму. Використання ліків й інших методів для зниження температури тіла дитини, яка страждає від лихоманки, скорочує ймовірність фебрильних судом.
Профілактика епілепсії, пов’язаної з інсультом, зосереджена на зниженні факторів серцево-судинного ризику, наприклад, через контроль високого кров'яного тиску, діабету й ожиріння, уникання тютюну та зловживання алкоголем.
Чи можна померти від епілепсії
Люди з епілепсією, каже ВООЗ, як правило, мають вищі показники патологічних психологічних проблем (таких, як переломи та синці від травм, пов’язаних із судомами), а також вищі показники психологічних станів, включаючи тривогу та депресію.
Тому лікарка радить прибрати колючі та різальні предмети від хворого, усе, що може травмувати: «Покладіть під голову щось м'яке, розстебніть комір, якщо він тісний, звільніть від тісного одягу. Завжди краще повернути голову хворого на бік. Не намагайтесь силоміць стримувати пацієнта, але будьте поруч до припинення нападу».
Якщо напад стався вперше в житті або триває довше ніж п'ять хвилин, відразу повторюється й людина не може опритомніти, треба викликати швидку. Негайно потрібні медики, якщо дихання або свідомість не повертаються після припинення нападу, починається наступний напад, є висока температура, це вагітна жінка або пацієнт з діабетом.
Під час епілептичного нападу не слід нічого совати до рота хворому, аби дістати язик. Його витяганням можна лише нашкодити: «Не потрібно намагатися розтиснути щелепи, вставляти до рота тверді предмети, перетягувати людину з місця на місце, якщо воно безпечне для життя. Якщо ми не знаємо, чи людина дихає, не треба робити штучне дихання або масаж серця, насильно стримувати судомні рухи. Не треба давати й будь-які ліки чи воду — хворий може вдавитися, бо не усвідомлює, як ковтати».
Коли людину судомить, вона інколи синіє, але зазвичай такі стани не створюють небезпеки життю, пояснює лікарка: «Якщо хворий синіє, але потім опритомнює — так, може бути. Це спазм мускулатури й унаслідок цього короткочасне порушення постачання кисню. Але класти до рота нічого не треба, бо можна пошкодити зуби, ясна».
Лікарка зазначає, що за будь-якого сумніву щодо стану хворого, наприклад: якщо судоми спіткали у воді, коли є ризик, що людина може наковтатися, чи в ситуації травмування під час нападу, наявності утрудненого дихання — краще викликати бригаду швидкої допомоги.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, ризик передчасної смерті в людей з епілепсією в три рази вищий, ніж загалом у всіх людей. Наприклад, клініка MAYO пояснює, що люди з епілепсією мають у 13–19 разів більше шансів потонути під час плавання або купання без нагляду, ніж люди без епілепсії. Адже у воді може статися судомний напад.
Чи можна перерости епілепсію
Таке теж буває. Є ряд форм епілепсії, спостерігаючи за якими на основі обстежень можна зробити висновок про сприятливий прогноз — що захворювання затихне: «Усе може бути. Зазвичай треба відштовхуватися від того, яким є ураження головного мозку в цієї людини, як пацієнт лікувався — правильно чи ні. І тоді вже говорити про якісь перспективи».
За даними ВООЗ, до 70 % людей, які живуть з епілепсією, можуть позбутися судом, якщо належно застосовуватимуть протисудомні препарати.
Зупинку прийому протисудомних препаратів можна розглянути не раніш ніж через три-п'ять років без судом. І слід враховувати відповідні клінічні фактори.
Ліки чи операція?
Боротися з епілептичними нападами допомагають спеціальні препарати та хірургія. Медикаментозним лікуванням не завжди вдається досягнути ремісії, проте зниження частоти нападів наполовину є хорошим показником.
Ірина Пепеніна розповідає, що сучасні препарати допомагають людям контролювати напади й не викликають значної побічної дії. Утім, каже ВООЗ, три чверті людей з епілепсією, які живуть у країнах з низьким рівнем доходу, не отримують необхідного лікування.
Лікарка радить чітко приймати протисудомні ліки, адже кожен препарат має свою фармакодинаміку й фармакокінетику — як він з організму виводиться, як накопичується в ньому: «Якщо людина буде пропускати дозу, то не матиме в крові тієї концентрації, яка стримує напад».
Якщо людина спробувала більше ніж два протисудомні препарати і вони не допомагають або напади важкі й виснажливі, лікар може розглянути хірургічну операцію, пояснює одна з провідних клінік світу — Клівлендська. Варіанти хірургічного втручання включають хірургічну резекцію (видалення аномальної тканини), від’єднання (розрізання пучків волокон, які з’єднують ділянки мозку), стереотаксичну радіохірургію (цілеспрямоване руйнування аномальної тканини мозку) або імплантацію пристроїв нейромодуляції, які надсилають електричні імпульси до вашого мозку, щоб з часом зменшити напади.
Чи можуть люди з епілепсією працювати і вчитися?
Так. Epilepsy Foundation пояснює, що більшість дітей з епілепсією можуть ходити до звичайних шкіл і брати участь у всіх шкільних активностях. Декому потрібно мати ліки в школі, можливо, знадобиться допомога в певних предметах чи додатковий час на виконання тих або інших завдань. Завжди слід дивитися на дитину в комплексі, які стани та покази в неї є на додачу до епілепсії.
Загалом, люди з епілепсією можуть вчитися, ходити до школи, в дорослому віці виконувати роботу з відповідальністю та стресом. Пацієнти із судомними розладами зустрічаються в усіх сферах життя. Вони можуть працювати в бізнесі, уряді, мистецтві та будь-яких професіях, пояснює клініка MAYO. Але завжди слід зважувати індивідуальні особливості кожної людини і саме її прояви епілепсії. Декотрих типів робіт такі люди не зможуть виконувати через імовірні проблеми з безпекою. Та загалом епілепсія не повинна впливати на повноцінне життя людини.
А як у службі у війську?
За оновленим наказом Міноборони, людей з частими епілептичними нападами або вираженими психічними розладами вважають непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
А люди з поодинокими і рідкими (судомними й безсудомними) епілептичними нападами без психічних порушень можуть служити в тилу — у військових частинах забезпечення, ТЦК, військових вишах і навчальних центрах, медпідрозділах, логістиці, зв’язку, забезпеченні й охороні.
Це одна з причин, чому важливо, аби про епілепсію в Україні знали якнайбільше людей. Бо, наприклад, у Закарпатській області дорогою в навчальний центр помер військовозобов’язаний через епілептичний напад. Через такий самий епізод помер мобілізований на Одещині. Слід знати про цю поширену хворобу, щоб розпізнати напад і допомогти незнайомій або знайомій людині, коли він станеться.