Стояли ми й у черзі на довгоочікувану вакцину Bexsero для профілактики менінгококової інфекції групи В. Доз, які заїхали в нашу мережу, виявилося знову набагато менше, ніж охочих вакцинувати дітей.
Наш 200+ номер у списку висить і чекає постачань аж на осінь. Дзвінки в інші мережі показали, що або десь вакцини є з націнкою, або доз заїхало мало і всі заброньовані-викуплені-вколоті.
Ще можна викупити дози в деяких аптеках, знайти спеціальний холодильник для перевезення, а тоді вколоти дитині у клініці.
Чому в Україні є проблеми з постачанням необов'язкових за документами, але потрібних вакцин — розбір LB.ua.
У чому проблема просто перехворіти на вітрянку чи менінгокок
Днями одна мама написала про вітрянку-паті, на яку запросили її малюка. Щоб, мовляв, перехворіти в дитинстві й усе було ок. Такі «вечірки» були й багато років тому, і батьки досі думають, що роблять ними дітям краще. Та це не так. Вітрянка небезпечна ускладненнями. Вони бувають нечасто, та навряд чи ви хочете своїй дитині:
- енцефаліт — запалення тканин головного мозку;
- нефрит — запалення нирок;
- пневмонію.
Дітей з ускладненнями лікують у стаціонарі, комусь доводиться побувати і в реанімації. А ще можна схопити гнійні шкірні ураження, бо прищики ж сверблять, а під нігтями — шкідливі мікроби.
Bexsero ж захищає від менінгококової інфекції групи B, яка може спричинити менінгіт (інфекцію оболонок головного та спинного мозку) й інфекцію крові.
Як вакцини потрапляють в Україну
Є виробники, які мають свої потужності й розуміють, скільки яких вакцин можуть виготовити. Враховуючи попередні замовлення й попит, вони планують конкретну кількість доз.
За словами лікарки й співвласниці медцентру SovaKlinik Тетяни Куликової, у пріоритеті — великі замовлення від держав.
Наприклад, у частині країн обов’язкова вакцина від вітрянки. Це означає, що вони замовляють її заздалегідь і багато для своїх людей. Вільні дози йдуть на приватний ринок у різні держави.
Україна серед приватних ринків світу за пріоритетами виробників йде за залишковим принципом, кажуть опитані учасники медринку.
Через це проблеми з постачанням вакцин у нас були і до війни та ковіду, каже заступниця директора фармацевтичного департаменту медичної мережі «Добробут» Вікторія Паніченко.
Скільки доз і яких куди поїде? Тут у гру вступають, окрім виробників, дистриб’ютори. У нас для вакцин, як розповіли керівники медцентрів, основних чотири: БАДМ, «Оптіма», «Бізнес Центр Фармація», «Вента».
Зазвичай виробник сам планує обсяги вакцин для України, розповідає Юлія Спальвіш, генеральна директорка ТОВ «Бізнес Центр Фармація». «Дистриб'ютор в Україні не бере участі у плануванні виробництва, ми маємо справу вже з готовим товаром», — пояснює вона. Її компанія має угоду з виробником Bexsero та Varilrix — GlaxoSmithKline. А також працює з іншими — Sanofi та Pfizer.
Дистриб’ютори також дивляться по країні, чи є запит на конкретні вакцини і який він. Розмовляють з лікарями. Грубо кажучи: скільки конкретно вам везти, скільки зможете продати? Адже немає сенсу доставляти в Україну дози, які доведеться вилити, коли мине термін придатності. Це втрата грошей. Такі випадки бувають і досі.
А далі вже йде різниця між великими й малими клініками. Перші можуть сказати: готові викупити відразу 1000 доз.
Другі ж, каже Куликова, таких фінансових можливостей не мають, тому записують пацієнтів у списки очікування, що от стільки доз гарантовано люди придбають.
«Якби я могла купити, щоб просто лежало, купила б — там прекрасний термін придатності. Але це закони ринку, великі оптовики купують, бо мають більше фінансових можливостей. Ми розбираємо, що лишилося», — пояснює вона.
Так сталося, наприклад, з Bexsero. До ажіотажу у списку очікування клініки Тетяни було 10 людей, зараз — 150.
Такий самий коментар не під запис дала ще одна керівниця приватних центрів: «Обороти великих мереж у десятки й сотні разів більші. Ми викуповуємо все, що можемо. У передзамовленні просимо більше. Але це значить, що дистриб’ютори прийняли це до уваги, а не пообіцяли».
Страх ракет і втрати грошей
Опитані LB.ua керівники медзакладів вважають, що виробники також бояться завозити сюди вакцини, щоб їх не знищила умовна ракета.
«З початком повномасштабної війни періоди дефіциту вакцин стали довшими. Думаю, це пов'язано, зокрема, з плануванням компаній-виробників», — каже Анастасія Ходан, сімейна лікарка, співзасновниця медцентрів «Свої.Рідні». Логіка може бути така: велика війна — отже, приватних вакцин не купуватимуть; не буде світла — не буде як зберігати вакцини.
Тому є гіпотеза, що через це для України запланували менше доз. А українці взяли й показали, навпаки, попит на захист дітей, додає Ходан. І вакцини для дітей і дорослих від інфекцій, яким можна запобігти щепленнями, продовжили постачати. Утім офіційної інформації від виробників про причини дефіциту рекомендованих вакцин немає.
Тим часом стався ще й відтік пацієнтів — багато мам з дітьми виїхали, а це теж впливає на плани виробників / постачальників.
«Зараз [з постачаннями рекомендованих вакцин] ще складніше, ніж було до повномасштабної війни. Враховуючи всі фактори, ситуація найближчим часом навряд чи зміниться на краще», — переконана Паніченко.
Їй як представниці великої медичної мережі теж непросто забезпечити клініки потрібним числом вакцин: «Постачальники збирають попит, але отримують від виробника не завжди ту кількість, яку замовляли. Тобто кінцеві споживачі також отримують менше».
То чому виробники не запланували достатньо доз для України?
На думку Спальвіш, це пов’язано з особливостями планування й виготовлення — або виробник некоректно розрахував попит в Україні й випустив недостатньо, або є обмеження, які не дозволили отримати необхідний обсяг вакцин для України.
На запит LB.ua генеральний директор ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна» Максим Перерва відповів, що постачання Varilrix тимчасово припинили «внаслідок оновлення компанією GSK довгострокової стратегії випуску вакцин, що містять вітряну віспу, відповідно до місцевих вимог». Тобто до вимог влади країн ЄС, на чиїх територіях виробляють ці вакцини. Який вихід?
Ідеальний спосіб — включити вакцини від вітрянки й менінгококу групи В у перелік обовʼязкових. Тоді держава зможе купувати великі партії, заздалегідь укладатиме договори, а виробники враховуватимуть це у своїх планах.
Утім найближчим часом вітрянки в календарі обов’язкових щеплень не буде, заявляє LB.ua Федір Лапій, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики.
Чому? Бо є ряд вакцин, з якими Україна, в порівнянні з іншими державами, запізнюється. Це захист від пневмококової інфекції, ротавірусної інфекції, вірусу папіломи людини асоційованої патології, менінгокової інфекції.
У цьому сенсі Bexsero буде в пріоритеті на включення в календар обов’язкових щеплень. Адже 70 % менінгококової інфекції в Україні припадає саме на групу В, від якої й захищає ця вакцина.
Чи може держава ще якось вплинути на постачання необов’язкових вакцин? Федір Лапій каже, що ні. МОЗ може лише займатися просвітницькою діяльністю, інформувати про ці вакцини та закликати українців хотіти цих вакцин, і так формувати запит завезти.
Інший спосіб - це розглянути державну закупівлю цих вакцин для пріорітетної групи осіб, хто потребує вакцинації першочергово з огляду на стан здоров’я. І наразі такі норми прописані в проєкті Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”. М’яч на половині поля депутатів Верховної ради. Слово за ними.
Не під запис деякі фахівці з імунізації зауважують, що державі під силу зробити тут крок назустріч — спростити деякі процедури й зрівняти з правилами ЄС. Тоді бар’єрів, аби вакцини швидко заходили в Україну, поменшало б і зріс би доступ людей до щеплень.
То коли вакцини знову будуть?
В Україну вакцина від вітрянки має зайти в другому півріччі 2024 року, розповідає Максим Перерва.
А наступна партія Bexsero має бути у третьому кварталі. За словами виробника, наразі їм точно не оцінити попит на це щеплення. Тому ситуацію відстежуватимуть у найближчі місяці.