Яка країна майбутнього нам потрібна
На думку бізнесмена, успіх України залежить від нашого ставлення до майбутнього. І це те, що треба міняти в головах людей.
«У нас зараз класна точка — ми у самому низу. Тому дуже легко відштовхнутися і піти нагору. І тут Україна або впаде під вагою усього того, що навалиться на неї після завершення війни, або буде суперефективно розвиватися. Це залежить від того, у яку картинку майбутнього повірять люди.
Кожен з нас має повірити і «продати» тим, хто за кордоном, хто виїхав чи хоче поїхати, що це — країна майбутнього. Дикий Захід, де щомісяця ставатиме краще — будуть будуватися нові підприємства, будуватися нове житло. Це поведінкова економіка: люди починають не накопичувати гроші, щоб виїхати, а вкладають тут і зараз, бо це вже найнижча точка», — відзначив Ліскі.
Щось подібне, за його словами, країна переживала у 2000-х, коли «сьогодні купували усе підряд, бо знали, що завтра буде дорожче. З’являлися нові підприємства, тому що знали, щоб ти не робив — все одно заробиш, все одно зможеш продати».
«Оця історія може повторитися, якщо в Україну в першу чергу повірять 7-10% небайдужих активних громадян, підприємців, якщо побачать, що це та країна, в якій вони хочуть жити», — впевнений бізнесмен.
Але це, на його думку, можливо тільки у разі, якщо ми оберемо модель економічної свободи.
«Якщо це буде країна рівності і соціальна держава, тоді важливо зрозуміти, яким коштом ми будемо її утримувати. Боюся, що популістична повістка під гаслами соціальної, європейської прогресивної ідеології може згубити цю країну. Тому що залишаться пенсіонери, ветерани, військові, які прийдуть і скажуть: «Ми захищали цю країну, дайте нам добробут, житло, ще щось». А ті, хто має це забезпечити, якраз поїдуть за новими можливостями. Тому оцей соціальний договір треба переосмислювати. Це одне із наших завдань. І особисто для мене — водорозділ, з чого починається, можливо, яскраве майбутнє України.
Реально яскраве. Тому що всі ресурси тут, земля, інфраструктура. Я думаю, що Європа не виживе без України ні в безпековій історії, ні в освоюванні нової доданої вартості», — зауважив Ігор Ліскі.
І якщо ми будуємо країну можливостей і вільної економіки, м’яч переходить на поле політиків, оскільки тоді бізнесу треба запропонувати чесні прозорі правила гри, справедливі податки, нульову толерантність до корупції, каже бізнесмен, а не популістичні гасла.
«Дуже круто, що поки що з України не поїхав головний креативний клас — підприємці. Хтось, звісно, поїхав, але більшість все ж поки ще тут залишаються. І саме їм треба дати перспективу, — підкреслює Ліскі. — Тому що коли ми говоримо, що треба привезти сюди, наприклад, таджиків, філіппінців або азійців. Вибачте, хто їх буде привозити? Бізнес. Під нові проєкти. Держава на це не здатна. То вдумайтесь, що перше — курка чи яйця?»
В країні майбутнього українцям має бути комфортно, вигідно і престижно, ще раз наголошує бізнесмен. А все починається, на його думку, з держави, яка переймається передовсім двома речами:
«Безпекою (сподіваюся, все з цим буде добре). І тим, аби забезпечити всім справедливі рівні можливості для реалізації себе.
Якщо цього не буде, не буде й народжуваності, не будуть повертатися люди, не будуть створюватися робочі місця, не будуть люди ототожнювати себе з українською державою. Вони радше будуть готові ставати німцями, британцями, поляками, французами. З цього починається інша сторінка історії», — впевнений Ігор Ліскі.
Бізнес має стати суб’єктом політики
Ще одна теза, яку голова наглядової Ради EFI Group розвинув під час дискусійної панелі стосується необхідності бізнесу впливати на політичне життя в країні.
«Інакше в політику будуть приходити пройдисвіти і популісти, заробляти на цьому, а бізнесу розказувати, як йому жити», — пояснює свою позицію бізнесмен.
«Це не популярна історія серед моїх колег. Все ще багато людей вважають, що ми, мовляв, краще задонатимо, але нікуди не лізтимемо самі. Та держава добереться до всіх або своєю неефективністю, або корупцією, або популізмом. Я закликаю колег з бізнесу впливати на політику - делегувати, голосувати, фінансувати партії, — розповів Ігор Ліскі. — Я зараз щось таке заборонене сказав. Як це: бізнес має фінансувати якусь партію? Це ж якийсь злочин! Неподобство! Бізнес має бути якомога далі від політики. Але у нас іншого шляху немає: ми маємо навчитися в білу фінансувати політику партій, які їм подобаються, які мають захищати їхній інтерес або змінювати державу».
Крім того, бізнесмен закликав не забувати про справжню роль держави. Ставлення до неї як до того, хто дає освіту, медицину, роботу і має нас забезпечувати, є утопічним і «совковим», наголошує він.
«Додана вартість створюється не державою, а бізнесом і нами з вами (громадянами. — Ред.), коли ми працюємо. А державу ми наймаємо, щоб обслуговувати частину суспільного інтересу. Тому, коли ми хочемо залучити державу, ми їй маємо дати конкретне завдання, що треба зробити. Наприклад, бізнес або суспільство має сказати: нам потрібна імміграційна політика, ми вас на це наймали. Яке міністерство цим займається? Я, як бізнес, хочу розуміти: я будую склозавод, мені потрібні 800 людей, де я буду їх брати? Ми маємо стати суб'єктом цієї імміграційної політики», — впевнений бізнесмен.