Суть справи коротко
Нікопольський завод феросплавів намагається довести в українських судах (справа № 910/12559/20), що нічого не винен державному ПриватБанку за п'ятьма кредитними договорами, гроші з яких за ланцюжком транзакцій пішли на купівлю активів у США та в інших країнах. Сам банк в Україні жодних претензій заводу не висував, тому бажання юристів НЗФ отримати фактично довідку про відсутність боргів може видатися дивним. Але тільки на перший погляд.
ПриватБанк судиться з колишніми акціонерами у США, Ізраїлі та інших країнах. І в позовах на загальну суму близько 1,3 млрд доларів плюс відсотки якраз фігурують ці кредитні договори, які намагається нейтралізувати НЗФ. Тобто юристи компанії з орбіти Коломойського — Боголюбова намагаються прибрати одну ланку довгої фінансової схеми, щоб поставити під сумнів незаконність усього ланцюжка переказів. Це як вибити несучу стіну в хаті — уся будівля може посипатися.
Перебіг справи коротко
Юристам НЗФ уже вдалося перемогти в кількох раундах цієї юридичної гри, але Верховний Суд відправив справу в суд першої інстанції для повторного розгляду. На цьому етапі ми вперше писали про неї. З того часу юристи заводу перемогли в Господарському суді Києва, але в апеляції щось пішло не так.
Судді Північного апеляційного господарського суду раптом детально розпитали юристів НЗФ про фінансові оборудки. Це юристам заводу не сподобалося.
Перше судове засідання у справі в апеляційній інстанції відбулося 12 лютого 2024 року. Суд заслухав пояснення представників Банку й НЗФ щодо апеляційної скарги. Основне питання, яке мали вирішити при цьому, стосувалося виконання вказівок Верховного Суду, наданих у травні 2023 року, коли справу повернули на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
Суд запропонував сторонам надати письмові пояснення про обставини сплати платежів за процентами, винагороди та комісії за кредитними договорами, а також про значення цільового використання і джерела погашення коштів за кредитними договорами.
Уже 23 квітня апеляційний суд заслухав додаткові доводи представників сторін і перейшов до дослідження доказів. Судді, зокрема головуюча суддя Козир, ставили питання, що стосувалися суті спору. Звернули увагу на доводи адвокатів Банку про неналежне засвідчення поданих НЗФ доказів.
Суд оголосив перерву в засіданні до 30 квітня 2024 року, щоб перевірити подані НЗФ документи. Але вже 25 квітня НЗФ подав заяву про відвід судді Козир, вказуючи на її рішення начебто на користь ПриватБанку й розміщення грошових активів у цьому банку. Відвід судді Козир відхилили, оскільки причини були необґрунтовані. Відтак перша спроба НЗФ змінити склад суду виявилася невдалою.
30 квітня 2024 року суд відкрив засідання і дослідив документи НЗФ, встановивши їх неналежне засвідчення, що виключає їх з доказів у справі. Після цього суд продовжив досліджувати інші докази і розпитувати представників сторін, зокрема НЗФ, про порушене право й обраний спосіб захисту.
Після того як уточнив питання, суд розглянув клопотання НЗФ, які представники Банку назвали безпідставними і спрямованими на затягування процесу. Суд відхилив їх. Представники НЗФ спробували зірвати засідання, подали усні клопотання про перерву й відвід судді, які також відхилили.
Юристи НЗФ намагалися всіляко затягувати розгляд: клопотали про експертизу (економічну та лінгвістичну), просили дочекатися розгляду іншої схожої справи іншими судами, благали про перерву та повторний відвід судді. І таки виграли час: суд оголосив перерву до 7 травня, бо просто завершився робочий день.
Після засідання НЗФ подав ще ряд заяв і клопотань, включаючи повторні відводи суддям і заяви від пов'язаних компаній. Це очевидно свідчить про спроби затягнути розгляд справи або змінити незручну колегію суддів.
Проте засідання, призначене на 7 травня, не відбулося через термінову відпустку судді Агрикової, члена суддівської колегії.
На що очікувати
Вочевидь, події в апеляційному суді розвиваються несприятливо для Ігоря Коломойського й Геннадія Боголюбова. Через це у травні юристи пов'язаного з ними заводу й інших компаній подали з десяток заяв, клопотань і скарг, щоб у будь-який спосіб нейтралізувати або головуючу суддю, або всю колегію суддів. Або хоча б затягнути розгляд судової справи. Засідання мало відбутися 4 червня, але знов не відбулося.
Опоненти банку подали заяву до Верховного Суду про виправлення описки в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (у справі № 910/12559/20 від 17.05.2023). Суд ухвалив витребувати матеріали справи з Північного апеляційного господарського суду. Тому засідання не відбулося.
На думку адвокатів банку, це очевидне зловживання процесуальними правами, оскільки рік ця описка нікого не турбувала, а стала важливою тільки зараз, коли НЗФ намагається різними шляхами домогтися зміни складу суду й затягнути розгляд справи.
Чим закінчиться ця справа, стане відомо, коли матеріали знову повернуться до Північного апеляційного господарського суду міста Києва з Верховного Суду й судді зможуть призначити дату засідання.