Акцент на банки
Чи призведе рішення Нацбанку до стабілізації валютного курсу, який, надто в готівковому сегменті, перевищує і офіційний 36,6 грн за $1, і банківські 37-39 грн за $1, а на першу декаду вересня курс долара в обмінниках становив трохи більше ніж 40 гривень за долар США.
Для цього треба розуміти певні особливості актуального готівкового ринку.
«Безготівкової валюти в країну заходить достатньо, але коли люди хочуть зняти цю валюту, в касах банків її немає, точніше її недостатньо, адже це логістика, перевезення. Як результат, (готівкової) валюти просто не вистачає», – розповів LB.ua економіст Ілля Несходовський.
За його словами, не маючи можливості купити готівкову валюту в банках, люди активно користуються послугами небанківських установ, так званих обмінників. «А через значний попит курс долара (в обмінниках) штовхається вгору, тому що люди готові купувати за вищим курсом, ніж той, за яким продають банки, – пояснив Несходовський. – Тому рішення НБУ дійсно буде спрямоване на те, щоб попит в обмінниках зменшився, і тоді вони будуть зменшувати курс, щоб вирівняти попит і пропозицію».
Натомість економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ вважає, що рішення регулятора кардинально не вплине на курс гривні, а призведе до перерозподілу ринку готівкової валюти на користь банків.
«Це рішення не вплине на стабільність гривні, на покращення роботи валютного ринку, – розповів він LB.ua. – Воно просто пов'язане з перерозподілом готівкового валютного ринку між основними гравцями. До недавнього часу цей ринок в основному був захоплений фінансовими компаніями, які спеціалізувалися на відкритті обмінних валютних пунктів. Відповідно банки були суттєво посунуті з цього ринку».
Він нагадав, що на додачу зараз на законодавчому рівні розглядається можливість збільшення податків для обмінників – пропозиція введення для обмінних пунктів щомісячних авансових платежів податку на прибуток, який становитиме три мінімальні місячні зарплати (наразі це 19,5 тисяч гривень. – LB.ua).
«У зв'язку з цим приймається таке рішення Нацбанку. Тобто мова про те, щоб змістити акцент готівкових операцій з валютою з фінансових компаній на банки. Це логічне рішення, оскільки банки останнім часом були дуже сильно обмежені у продажу валюти», – зазначив він.
Що дійсно впливає на курс гривні зараз?
Окрім згаданих змін, з 6 вересня Нацбанк запровадив певні обмеження, які стосуються бізнесу. Для здійснення розрахунків в іноземній валюті підприємства мають спочатку використовувати наявну в них валюту, і тільки після цього, за потреби, купувати її на валютному ринку.
За даними регулятора, на початок вересня обсяг коштів на банківських валютних рахунках юридичних осіб (не враховуючи коштів бюджету та позабюджетних фондів) становив 8,7 мільярда доларів. «Зважаючи на це, відповідна норма зменшить попит на іноземну валюту та дасть змогу зберегти міжнародні резерви України, які є важливими для забезпечення оборонних потреб, стабільної роботи економіки та фінансової системи країни», – зазначили в НБУ.
Чому так?
Коли гривня з початком війни значно втратила свою вартість, а прогнози її курсу наразі не дуже оптимістичні, іноземна валюта стає важливим запобіжником від подальшої девальвації не тільки для населення, але й для бізнесу.
«Підприємства, виходячи з тих прогнозів, що курс буде 45,50 (гривень за долар), замовляють і купують валюту для оплати контрактів, для здійснення інших речей, і цим вони створюють додатковий попит (на валюту)», – пояснив Ілля Несходовський.
Отже, за його словами, своїм рішенням НБУ «зрізає» цей не зовсім обґрунтований попит на валюту.
Несходовський додав, що зараз головним фактором стабільності курсу гривні є західна фінансова допомога та її розмір.
Нагадаємо, за даними міністра фінансів Сергія Марченка, в серпні Україна отримала зовнішньої допомоги на 4,6 мільярда доларів, що стало рекордом подібних місячних надходжень з початку російської агресії.
Незабаром можна очікувати аналогічних, а можливо, навіть ще більших надходжень. Зокрема, прем'єр-міністр Денис Шмигаль анонсував найближчим часом виділення Європейським Союзом кредитного траншу в розмірі 5 мільярдів євро. Тривають перемовини про кредитування з боку Міжнародного валютного фонду.
На цьому тлі передумов для різких коливань курсу немає. Ілля Несходовський вважає, що про нову програму фінансування МВФ для України буде оголошено в жовтні.
Він також прогнозує, що до кінця року валютний курс принципово не зміниться. «Саме в кінці року я не прогнозую, але допускаю, що він може піднятися, оскільки в нас завжди при виконанні державного бюджету можливі певні нюанси, – сказав він. – Та впродовж вересня-жовтня, думаю, що якщо не втрутиться Нафтогаз з придбанням валюти для купівлі газу за будь-яку ціну, то ситуація буде стабільною. Якщо ж втрутиться, то, звичайно, ринок буде розхитаний».
Олексій Кущ також не прогнозує в найближчі місяці значних коливань курсу. «Будуть періодичні корекції в бік укріплення, але коли відбуватимуться касові розриви в надходженні західної допомоги, буде девальвація гривні. Проте сильного падіння не буде», – переконаний експерт.
Заробіток з обміну
Практично одночасно з набуттям чинності рішення НБУ про послаблення умов продажу готівкової валюти в соцмережах заговорили про проблеми з отриманням готівки в касах банків.
Зокрема, за повідомленням ЗМІ від 6 вересня, державний ПриватБанк припинив видавати валютну готівку в касах. У фінустанові визнали це, а прессекретар банку Олег Серга в коментарі «РБК-Україна» зазначив, що основна проблема полягає в доправленні валюти по регіонах.
Того самого дня Нацбанк повідомив, що вживає заходів, аби вирішити питання з тимчасовою нестачею готівкової іноземної валюти в касах банків.
У НБУ теж зазначили, що причина ситуації – логістичні труднощі з доставкою валюти з-за кордону.
Тому Нацбанк заявив, що обмінюватиме безготівкову валюту банків на готівкову, щоб зміцнити каси банківських установ.
«З метою усунення труднощів із задоволенням потреб населення в готівковій іноземній валюті та забезпечення безперебійної роботи банківської системи в умовах війни Національний банк за необхідності здійснюватиме операції з обміну безготівкової валюти банків на готівкову валюту для підкріплення кас банківських установ», – констатували в НБУ.
І 7 вересня Нацбанк провів першу операцію з обміну готівкового долара на безготівковий. НБУ запропонував 100 млн дол. США готівкою – і фактично вся сума була вибрана банками. У цьому взяли участь 12 із 14 найбільших установ країни.
«Уже найближчим часом вони зможуть поповнити свої каси валютною готівкою та задовольнити попит клієнтів», – запевнили в Нацбанку.
Зокрема, наступна операція обміну готівкової валюти на безготівкову відбудеться в понеділок, 12 вересня. Цього разу банкам буде запропоновано до обміну готівковий євро.
Та попри оптимізм регулятора, є й інші погляди на цю ситуацію, які вказують на ризики, що пов’язані з подібними преференціями для банків.
«Ми розуміємо умови – складнощі з постачанням готівки на тлі війни та безпековими моментами. На тлі цього таке безпрецедентне рішення НБУ, щодо прямого продажу готівки, принаймні я не пам’ятаю таких аналогів, виглядає доречним і зрозумілим. Та мені хотілось би звернути увагу на інший аспект цього процесу, про який чомусь усі забувають – множинність наявних курсів обміну», – зазначив у коментарі для LB.ua економіст Тарас Козак.
За його словами, доволі значний розрив між курсами обміну готівкової валюти та безготівкових курсів веде до появи тіньового ринку, «на якому всі тут же намагаються заробляти», та певних корупційних ризиків.
Зокрема, множинність курсів створює умови, за яких доступ до валюти покупців з іншими потребами, ніж імпорт, обмежений. Однак потребу у валюті мають не тільки вони.
«І через це в якийсь момент ця тінізація дозволяє заробляти значно більше, ніж за умови нормальних ринкових механізмів. Банки зараз можуть купувати валюту по умовно 36,5 грн за $1 і потім продавати її по 41 грн за $1. Не розумію, чому банки такі особливі, що можуть це робити, а ті самі обмінні пункти (якими володіють небанківські фінустанови. – LB.ua) не можуть?» – зазначив Тарас Козак.