На відміну від попередніх місяців після відновлення опитувань (у березні-травні цього року опитування не проводилися) очікування підприємств промисловості та будівництва поліпшилися, а підприємств торгівлі та послуг погіршилися. Це може пояснюватися тим, що саме підприємства торгівлі та послуг зазнали найсуттєвішого спаду в березні-квітні 2022 р., коли споживчі настрої та очікування домогосподарств кардинально змінилися, та стрімко відновлювали свою роботу в травні-червні. Водночас невизначеність із тривалістю війни залишається високою, що негативно впливає на споживчі настрої та очікування домогосподарств. Натомість сприятливі сезонні умови, поступове відновлення будівництва житлових і нежитлових будівель, релокація частини бізнесу до більш безпечних регіонів а також поступове налагодження ланцюгів постачання вплинули на поліпшення очікувань підприємств будівництва та промисловості.
За даними Міністерства економіки України у серпні 2022 р. фізичні обсяги експорту з України зросли на 25% (зокрема перевезення морським транспортом збільшилися на 85% завдяки частковим розблокуванням портів Великої Одеси), а вартісні на 14% до 3.4 млрд дол. США. Хоча вартісні обсяги експорту залишаються на 40% нижчими, ніж на початку року, поступове зростання фізичних поставок в умовах сприятливої цінової кон’юнктури вказують на перспективи збільшення надходжень валютної виручки в Україну вже в короткостроковій перспективі.
В умовах фізичного знищення частини потужностей металургії та триваючої блокади експорту її продукції, 62% фізичного експорту з України в серпні припало на агропродукцію. Досягнуті обсяги експорту агропродукції (близько 3 млн тонн/місяць) все ще вдвічі нижчі за довоєнні, а враховуючи минулорічні залишки врожаю (близько 22 млн. тон або 50% від прогнозованого цьогорічного врожаю) потребують подальшого нарощення. Також за даними Міністерства аграрної політики наразі в Україні вже зібрано майже 25 млн тонн зерна (оброблено 60 % посівних площ), що підтримає експортний потенціал України у наступному році.
Бюджетна сфера
Завдяки збільшенню надходжень міжнародної фінансової допомоги у формі грантів дефіцит державного бюджету у серпні другий місяць поспіль є незначним. Так, у серпні до загального фонду державного бюджету надійшло 109,7 млрд грн міжнародної допомоги (грантів), що дозволило утримати фактичний дефіцит державного бюджету на рівні 5,4 млрд грн, у тому числі загального фонду – 6,4 млрд гривень. Загалом, за січень-серпень 2022 року державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 416,9 млрд грн, у тому числі загальний фонд – у сумі 418,1 млрд грн, проти запланованого розписом загального фонду на січень-серпень 2022 року дефіциту у сумі 864,2 млрд гривень.
Іншою складовою доходів державного бюджету, яка, втім, поступилася у серпні в абсолютному значенні обсягу грантової допомоги, є податкові та митні надходження. Так, серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, основні надходження у серпні були отримані за рахунок податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – 16,4 млрд грн (зібрано 25,9 млрд, відшкодовано – 9,5 млрд грн); податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів – 26,2 млрд грн; податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 12,7 млрд грн; акцизного податку – 7,8 млрд грн; податку на прибуток підприємств – 17,4 млрд грн; рентної плати за користування надрами – 8,2 млрд грн; ввізне та вивізне мито – 2,5 млрд гривень.
При цьому, за оперативними даними Державної казначейської служби, у серпні 2022 року касові видатки державного бюджету були здійснені у обсязі 230,9 млрд грн, у тому числі загального фонду – у сумі 212,1 млрд гривень. Першочергове фінансування видатків у поточному році спрямовано на підвищення обороноздатності країни та здійснення найнеобхідніших соціальних видатків, які забезпечують підтримку життєдіяльності населення.
Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень-серпень 2022 року склали 716,2 млрд грн або 106,5 % від запланованих на цей період. Від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 442,8 млрд грн, у тому числі в іноземній валюті 47,9 млрд грн (1114,3 млн дол. США та 439,2 млн євро). Із зовнішніх джерел залучено 273,5 млрд грн (в усіх валютах у гривневому еквіваленті).
Під час чергового аукціону, який відбувся 06.09.2022, Міністерством фінансів було залучено до державного бюджету лише 47,3 млн. гривень. При цьому, обсяг виплат уряду за погашеннями ОВДП продовжує суттєво перевищувати запозичення від продажу відповідних цінних паперів на аукціонах. Так, із початку повномасштабної війни обсяг виплат по ОВПД перевищував нові запозичення на 55,1 млрд. гривень. Зокрема, з 24 лютого до 4 вересня 2022 року Уряд спрямував на погашення внутрішніх державних облігацій 147,5 млрд грн, 1,5 млрд. дол. США та 168 млн євро, натомість від розміщення нових внутрішніх боргових інструментів на аукціонах залучив – 99,3 млрд грн, 957,1 млн дол. США та 434,5 млн євро.
При цьому, основним покупцем державних цінних паперів продовжує виступати Національний банк, який цього тижня збільшив свій портфель ОВДП додатково на 15 млрд. гривень. Загалом, з початку військової агресії проти України Національний банк збільшив свій портфель ОВДП на майже 295 млрд. гривень (з урахуванням планових погашень), тоді як переважна більшість інших категорій інвесторів – навпаки, скоротила свої вкладення в ОВДП, зокрема, банки – на 35 млрд. гривень, юридичні особи – на 15 млрд. гривень, нерезиденти – на 6 млрд. гривень. Єдиною категорією приватних інвесторів, вкладення яких в ОВДП з початку війни зросли, є фізичні особи – на 5,5 млрд. гривень з початку війни.
Валютний ринок
Збільшення продажу іноземної валюти клієнтами банків сприяло вирівнюванню співвідношення попиту та пропозиції іноземної валюти на МВРУ. Це, у свою чергу, дозволило скоротити інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюти, чистий обсяг яких зменшився порівняно із попереднім тижнем майже удвічі – до 231 млн. доларів США. Зменшення обсягу валютних інтервенцій поряд зі збільшенням надходжень міжнародної допомоги стали ключовими чинниками зростання міжнародних резервів НБУ, які у серпні збільшились на 13,6% (до 25,4 млрд. доларів США станом на 1 вересня 2022 р.)
Водночас на готівковому сегменті валютного ринку чистий попит на іноземну валюту у серпні збільшився порівняно із липнем. Переважна частка операцій населення із фізичною валютою (понад 70%) здійснюється через небанківські фінансові установи. З огляду на ці тенденції Національний банк оголосив про наміри здійснювати операції з обміну безготівкової валюти банків на готівкову валюту для підкріплення кас банківських установ, перша з яких запланована на 7 вересня 2022 року. Це має сприяти усуненню труднощів із задоволенням потреб населення в готівковій іноземній валюті та забезпеченню безперебійної роботи банківської системи в умовах війни.
Разом з тим, динаміка платіжного балансу України у січні-липні 2022 року свідчить про збалансований вплив зовнішньоекономічних операцій резидентів України із рештою світу на динаміку курсу гривні. Поточний рахунок платіжного балансу за сім місяців 2022 року був зведений із профіцитом 4,4 млрд. доларів США (за відповідний період 2021 року був від’ємним на рівні -0,75 млрд. доларів США). При цьому, дефіцит зовнішньої торгівля як товарами, так і послугами у липні продовжував зростати (до -6,3 млрд. та -3,8 млрд. доларів США за січень-липень відповідно). Натомість суттєву підтримку платіжному балансу продовжують забезпечувати стійкі надходження з оплати праці українців за кордоном (8,1 млрд. доларів США за 7 міс. 2022 р. – на рівні минулого року) та надходження міжнародної допомоги до сектору загальнодержавного управління (+6 млрд. доларів США за 7 міс. 2022 р., що понад як удесятеро більше, ніж за відповідний період 2021 р.).
Надходження прямих іноземних інвестицій у січні-липні 2022 року становили 458 млн. доларів США та забезпечувалися, головним чином, реінвестованими доходами іноземних інвесторів (806 млн. доларів США) та новими прямими інвестиціями в українські підприємства (220 млн. доларів США), що дозволило компенсувати скорочення заборгованості українських підприємств перед прямими інвесторами-нерезидентами (-555 млн. доларів США). Водночас обсяг торгових кредитів, наданих резидентами України нерезидентам, за січень-липень збільшився до 8,3 млрд. доларів США (у 2021 році становив близько 1 млрд. доларів США), що може свідчити про затримки із поверненням валютної виручки в Україну від зовнішньоторговельних операцій.
Фінансовий сектор
Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) сягнув майже 300 млрд. гривень (у тому числі, майже 230 млрд. гривень – у депозитних сертифікатах НБУ). Основним чинником збільшення банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як чистий продаж Національним банком іноземної валюти зменшував обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності, у свою чергу, визначає помірний попит банків на кредити рефінансування НБУ: заборгованість платоспроможних банків за кредитами рефінансування НБУ за минулий тиждень скоротилася на 2,6 млрд. гривень (за рахунок скорочення кредитів овернайт (-5 млрд. грн) на користь тендерних кредитів рефінансування (+2,4 млрд. грн за тиждень).
Водночас воєнні ризики обумовлюють низький апетит банків до кредитування. В цих умовах спрямуванню кредитних ресурсів до реального сектору сприяють державні програми підтримки кредитування. Так, за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» минулого тижня банками було видано 151 пільговий кредит на загальну суму 968 млн грн, близько половини з яких було видано банками державного сектору. Загальний обсяг виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою перевищив 48 млрд. гривень, з яких 4/5 було спрямовано на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.