Одразу заспокою – збільшення обсягів не створює загрозу існуванню та відтворенню українських лісів. Навіть рекордна заготівля відбувається у межах погоджених лімітів. Ми у жодному разі не забираємо з лісу більше деревини, ніж щорічно приростає. За минулі роки в Україні недовикористано ліміту рубок головного користування в обсязі 6 млн кубометрів. Прорідження та прохідні рубки, необхідні для нормального розвитку лісу, можуть забезпечити до 4,5 млн кубометрів деревини. Запасів більш ніж достатньо.
До речі, збільшує заготівлю дров не лише Україна. В Європі щорічно на ринок палива потрапляє 120 млн кубометрів лісоматеріалів. Цього року в ЄС ажіотаж, викликаний захмарними цінами на газ, тож вартість дров подекуди зросла на 50%. Європейські експерти говорять про потенційну можливість додатково забезпечити ще 100 млн кубометрів дров. Різниця між щорічним приростом та обсягом заготівлі це дозволяє.
Схожа ситуація й в Україні. Ми рухаємось цілком у європейському тренді, погоджуючи наші плани з екологами та науковцями. Отже, парки в містах, як це відбувалось під час війни у Грузії, вирубувати не доведеться – дров вистачить. Ми це забезпечимо.
Проблема в іншому.
По-перше, важливо знайти механізми стримування цін для того, щоб дрова залишались доступними для людей з невисоким рівнем доходу. Як відомо, підприємство Держлісагентства в межах соціальної норми (до 15 кубів на особу) реалізують дрова за соціальними тарифами, встановленими обласними адміністраціями. Ці тарифи, як порівняти з минулим роком, дещо зросли, що обмовлено виключно зростанням вартості палива і, відповідно, збільшенням собівартості заготівлі. Водночас ціна на дрова «в лісі» – це часто навіть не половина вартості палива. Додається доставляння, розпил, колка. Сьогодні ми працюємо над тим, щоб у кожному лісгоспі дрова обов’язково були у наявності, а населенню пропонувались усі супутні послуги за доступними цінами. Водночас ОТГ також можуть здійснювати ці роботи централізовано і таким чином допомагати соціально незахищеним верствам населення. Крім того, на думку експертів, є доцільним зменшити податкове навантаження на покупців і в межах соціальної норми звільнити реалізацію дров для населення від сплати ПДВ.
По-друге, розв'язання потребує питання перерозподілу ресурсу між регіонами. Візьмемо, наприклад, прифронтову Миколаївську область. В регіоні є лише 4 лісгоспи: потреба у дровах в десятки разів перевищує наявність місцевого ресурсу. Потребують допомоги Харківська, Одеська та деякі інші області. Потрібно передбачити організацію логістики, а головне – джерело її фінансування. Знову і знову ми нагадуємо про це представникам місцевої влади.
По-третє, важливо не лише збільшувати заготівлю, а й створювати стратегічні запаси дров. Рішенням останньої колегії Держлісагентства передбачається формування складських запасів на кожному нашому підприємстві на випадок надзвичайних ситуацій – аварійного відключення того чи іншого району або міста від електро- та теплопостачання, а також для забезпечення потреб військових сил.
По-четверте, потребує уваги й ефективність використання дров. Пічне опалення як альтернативу газовим та електричним котлам сьогодні встановлюють міські мешканці, які раніше ніколи з цим не стикались. Саме тому ми починаємо просвітницьку кампанію, навчаючи людей правильно зберігати та використовувати дрова. Містяни інколи не здогадуються, що дрова перед використанням потребують довготривалої сушки, що топити піч свіжопиляною деревиною – це марно витрачати гроші. Свіжі дрова не дадуть жару. Саме тому гарний господар починає формувати запас дров навіть не влітку, а ще навесні.
І, нарешті, по-п’яте. Спільно з правоохоронцями починаємо ретельний моніторинг дров нелегального походження. На відміну від ділової деревини реалізацію незаконного палива прослідкувати складніше. Втім, це потрібно робити, запобігаючи випадкам перепродажу дров, які закупались для соціальної сфери, бюджетних установ. У цьому плані готові діяти спільно з правоохоронними органами, розкривати корупційні схеми на лісогосподарських підприємствах і зачищати ринок від мародерів.