ГоловнаЕкономікаДержава

Посівна воєнного часу

На початку червня закінчилась найважча посівна кампанія за тридцять років незалежності. Через війну вдалось засіяти лише три чверті орних земель України, аграрії зіткнулись з нестачею палива, обстрілами, мінуванням території, проблемами з логістикою. Попри це бізнес та урядовці вважають, що посівна була успішною – як на час війни. Хоч і попереджають: урожайність буде меншою, аніж у попередні роки.

Посівна воєнного часу
Посівна
Фото: superagronom.com

Посіви під час війни

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України площі посівів склала 13,3 мільйона гектарів, що на 3,6 мільйона менше, ніж минулого року (16,9 мільйона гектарів) – це 78% посівних площ від мирного часу.

Площі цукрового буряка зменшились з 225 тисяч до 181 тисячі гектарів, сої – з 1,28 мільйона до 1,215 мільйонів гектар, ярого ячменю – з 1,3 мільйона до 951 тисячі гектарів, кукурудзи – з 5,4 мільйона гектарів до 3,2 мільйона гектарів, соняшника – з 6,5 мільйонів гектарів до 3,2 мільйона гектарів.

На окупованих територіях та у районах активних бойових дій – у частині Запорізької, Донецької, Харківської, Миколаївської та на всій території Херсонської та Луганської областей – посівна була зірвана.

«Це найважча посівна за останні роки. Проте в умовах, що склались, її можна оцінити на п'ятірку. Вдалось засіяти майже усі доступні території. Аграріям це було необхідно, адже необроблені поля поросли б бур'яном і наступного року довелось би вкладати набагато більше ресурсів для посівної», – розказав LB.ua Олексій Єрьомін аналітик компанії Agritel International, що спеціалізується на управлінні ефективністю бізнесу у сфері зернових та олійних культур.

Через війну аграрії зіткнулись з багатьма проблемами, які вплинули на хід посівних робіт. Це ракетні та артилерійські обстріли, замінування, дефіцит пального, ускладнена логістика та комендантська година.

Проте фермери все одно продовжували сіяти, іноді впритул до окопів наших захисників. Часто військові самі допомагали в роботі, захищали сільгосптехніку та людей.

«Коли проходить посівна треба працювати та вдень і вночі. Але на початку кампанії через комендантську годину ми працювали лише вдень. Потім домовились з військовими й почали працювати вночі. Обробляли землю і під обстрілами та біля окопів. Військові нас охороняли, проводили агрономів на дослідження», – розповів LB.ua старший агроном «Укрпромінвест-Агро» Федір Куртєв.

Навіть на звільнених від ворога територіях аграрій зіткнулися з купою проблем.

«Кожного дня знаходимо у полі нерозірвані снаряди від «Смерча» чи «Града». І кожного дня наші працівники в полях чують вибухи, кожного дня щось горить-димить. Доводиться навіть пробиратись через заміновані ділянки, обережно, щоб не наїхати на них», – розповів Сергій Очкалов, агроном фермерського господарства «Десна» з Чернігівщини.

Через бойові дії аграрії втрачають сільгосптехніку техніку. Росіяни масово крали сільгосптехніку та вивозили її до Росії.

«У Сумській, Чернігівській, Київській та частині Харківської області є господарства, які відмовились від посівів. Все через, те, що їх сільгосптехніку знищили, а їх посівні площі замінували. Але таких невелика кількість», – розповіла LB.ua аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин

У відповіді на запит LB.ua у МінАПК повідомили, що за їх даними станом на восьме червня 2022 року фермери у Київській, Сумській, Чернігівській, Луганській, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях внаслідок воєнних дій втратили 2281 одиницю техніки та обладнання. Це і знищенна, і вкрадена техніка.

Під Макаровим на Київщині трактор підірвався на міні
Фото: Facebook ГУ Національної поліції у Київській області
Під Макаровим на Київщині трактор підірвався на міні

Інформації про кількість загиблих фермерів під час посівної у МінАПК немає. Проте, з відкритих джерел та інформації ЗМІ під час посівної кампанії 2022 року через підрив на міні чи ворожі обстріли загинули, щонайменше п’ять аграріїв.

Як змінилась структура посівів

Через війну змінилась і сама структура посівів. За даними МінАПК аграрії сіяли насамперед ті культури, які коштують дорожче, а врожай з гектара – менший. Це насамперед ріпак та соя. Це полегшує логістику з вивезення урожаю внаслідок меншого об’єму.

Площа посівів озимого ріпаку у 2022 році збільшилась на 31% порівняно з 2021 роком і зросла з 972 тисяч гектарів до 1,4 одного мільйона гектарів у 2022-му. Показники посівів ярого ріпаку теж трішки збільшились з 33,4 тисяч гектарів у 2021 до 33,6 тисяч гектарів у 2022-му. Площа посівів сої у 2022 зменшилась, але лише на шість відсотків і склала 1,213 мільйонів гектарів, тоді як у 2021-му році цей показник склав 1,28 мільйонів гектар.

Ріпак
Фото: dpss-ks.gov.ua
Ріпак

Також аграрії зменшили обсяг посівів кукурудзи на користь ярої пшениці. Все через те, що на світових ринках її вартість вища. Площі посівів кукурудзи зменшились на 40% з 5,4 до 3,2 мільйонів гектарів у той час як прощі посівів ярої пшениці збільшились на шість відсотків з 188 тисяч гектарів у 2021-му до майже 200 тисяч гектарів у 2022-му році.

«Пшениця – це основа продовольчої безпеки й на світовому ринку вона має значний попит. Соя і ріпак – це олійні культури, які мають високу вартість за тонну та меншу врожайність. Тому вони простіші у логістиці. Зараз дуже вузькі канали експорту, тому відбулась зміна у структурі посівів», – зазначила Світлана Литвин.

Фото: infoindustria.com.ua

Фермери з меншим земельним банком більше орієнтувалися на внутрішнього споживача тому збільшили посіви гречки, гороху , ярого ячменю та вівса. Проте у загальних цифрах - це все одно менше ніж минулого року.

Станом на 13 червня 2022 року гречки засіяно 80 тисяч гектарів тоді, як у 2021 було 84 гектари. Площа посівів гороху у 2022 році складає 131 тисячу гектар. У 2021 цей показник становив 242 тисячі гектарів. Посіви ярого ячменю зменшились з 1,3 мільйона гектарів у 2021-му році до 951 тисячі гектарів у 2022-му році. А площі посіву вівса скоротились на 18 тисяч гектарів і склали 159 тисяч гектар порівняно з 177 тисячами гектарів у 2021-му.

Яким буде врожай

Аграрії прогнозують, що цього року врожайність значно зменшиться – через високі ціни на добрива, дефіцит пального та засобів захисту від шкідників.

«Історія з добривами почалась, ще до початку військових дій. Вони дуже зросли в ціні. Аграрії робили запаси наперед і перед посівною були забезпечені добривами на 80%. Озиму пшеницю встигли «підживити ще до початку військових дій. Проблема у тому, що в аграріїв зараз немає грошей, щоб докупити те, чого не вистачає – добрив, засобів захисту рослин від різних шкідників та хвороб. Тому у нас буде нижча врожайність ніж у середньому за останні три роки», – попередила Світлана Литвин.

На якість врожаю вплинуть і проблеми зі зберіганням. Через блокування портів більшість елеваторів заповнена на щонайменше на 50%. Тому частину нового врожаю будуть зберігати на непризначених для цього складах та у полях.

Тому експерти прогнозують збільшення частки фуражної пшениці, яка годиться лише для годування тварин.

Фуражна пшениця
Фото: agroexpert.ua
Фуражна пшениця

Самі ж аграрії більше занепокоєні тим, що РФ буде навмисно нищити врожай.

«Посіяти – це одне, а от зібрати зовсім інше. Ми розуміємо, що росіяни можуть спеціально знищувати наш врожай. Ми вже це бачимо. Навмисні підпали озимої пшениці були на Херсонщині, вони будуть намагатись спалити наші поля», – розповів Ілля Троїцький, головний агроном фермерського господарства «Прометей» з Миколаївщини.

За таких умов у МінАПК прогнозують врожай на рівні 30-50% від минулорічного. Загалом, це близько 50 мільйонів тонн сільгосппродукції. У 2021-му вдалось зібрали 86 мільйонів тонн сільгосппродуктів – рекорд за всю історію України.

Врожай пшениці впаде на 40% і очікується на рівні 18 мільйонів тонн, у 2021-му – 32 мільйони тонн.

Проте дефіциту продуктів точно не буде: українці на рік споживають 19 мільйонів тонн сільгосппродукції. А от як світ компенсує нестачу продуктів – велике питання.

Андрій ОленінАндрій Оленін, кореспондент LB.ua
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram