Хоча майже відразу після появи проєкт, який просували представники Міністерства цифрової трансформації України, викликав безліч нарікань з боку як представників професійної спільноти, так і експертів. Зокрема експертів парламенту.
Навіть до фінальної версії Закону №4303 у Головного науково-експертного управління Верховної Ради було майже 8 сторінок зауважень і застережень.
До того ж спочатку були два взаємопов'язані проєкти. Їх готували для розгляду в парі. Другий був про певні юридичні преференції і називався “Проєкт Закону про внесення змін до кримінального законодавства щодо особливого порядку здійснення розслідування кримінальних правопорушень з метою забезпечення належних умов для розвитку цифрової економіки” № 4305 від 02.11.2020. Однак уже під час обговорення ця потрібна для ідилії “друга половина” розпалася - законопроєкт про “кримінал” зняли з розгляду ще на початку року.
Попри це, бажання “стимулювати” в депутатів усе одно лишилося - і законопроєкт “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні” став Законом.
Ініціатори заявляють, що він уможливив “запровадження ефективних інструментів для залучення інвестицій, додаткових механізмів захисту прав на інтелектуальну власність, а також нову форму співпраці з фахівцями — гіг-контракти, що поєднують в собі гнучкість фрілансу та соціальні гарантії”. Причому “строк дії, протягом якого держава гарантує індустрії незмінність умов “Дія.City”, становить 25 років”.
“Це спеціальний правовий режим для ІТ-індустрії”, - пояснили LB.ua суть Закону у пресслужбі проєкту.
Тобто мова, по суті, йде про режим, що може вплинути навіть на найуспішніших гравців на ринку, де працівникам платять чи не найбільші зарплати у країні.
“Як показує практика, проведення таких законодавчих "експериментів" має вкрай негативні наслідки”, - йдеться у висновку Головного юридичного управління Верховної Ради України.
Ба більше, юристи парламенту прямо звертають увагу на певні маніпуляції, що випливають з назви та суті.
“Враховуючи назву "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", сам законопроєкт не містить визначення поняття "цифрова економіка", на регулювання якої та пов'язаних із нею суспільних відносин і має бути спрямований законопроєкт”, - зазначають у своїх висновках експерти Головного юруправління парламенту.
При цьому ніде не пояснено відмінності такої "цифрової економіки" від традиційної (фізично-аналогової), а так само не показано і її трансформації – від такої, що споживає ресурси, до економіки, що створює ресурси”.
І чому так, можемо лише здогадуватися.
Не менш скептично щодо законодавчих новел налаштовані і поза парламентом.
“ІТ-галузь України розвивається і росте приблизно на 20% щороку, незважаючи на пандемію й економічно-політичні потрясіння. І в мене виникає логічне питання: чи варто такій негармонійній, малоефективній і корумпованій структурі, як держава, рухати прибуткову і самодостатню ІТ-галузь? - іронічно зазначає експерт з електронного урядування, голова ГО “Електронна республіка” Євген Поремчук. - «Так!» - подумали у Верховній Раді та ухвалили законопроєкт про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні № 4303”, - констатує він у своєму коментарі для LB.ua.
"Погоджусь, що робота за теперішніми моделями має ряд недосконалостей. Це і неможливість капіталізації компаній (для оптимізації податків гроші часто виводяться на ФОПів), і великі державні побори на офіційно працевлаштованого працівника. Але ІТ-індустрія призвичаїлася до роботи в таких умовах і навряд чи потребує «допомоги» від держави. Ба більше! Можливо, ІТ-галузь увесь цей час розвивалася завдяки тому, що держава не втручалась у її справи?" - вказує експерт.
На тлі цього він доволі скептично оцінює ініціативи влади.
"Я не знаю жодного позитивного прикладу, коли наша держава виокремлювала галузь у «спеціальну економічну зону», стимулювала, гарантувала захист і в результаті галузь показала стабільний ріст. Можливо, якщо і варто експериментувати, то експериментувати на занедбаних галузях (на кшталт аерокосмічної чи автомобілебудування), які потребують державної допомоги за принципом «гірше не буде» (с)?" - говорить голова ГО “Електронна республіка”.
При цьому він прямо критикує податкові пільги для обраних, можливість яких передбачено Законом.
"Інше питання, чи справедливо все це? Прибутковій галузі, яка росте і розвивається — преференції і захист, а іншому бізнесу лишаються загальні умови? Чи тепер наші науковці, лікарі, слюсарі для держави нижча каста працівників? Авжеж ні. Я гадаю, що зручні умови ведення бізнесу в Україні мають бути для ВСІХ, а не тільки для нас, ІТ-шників, які навіть не просили державної «допомоги». Тільки тоді на базі справедливості, рівного доступу до можливостей і ринкового самоконтролю буде розвиватися не тільки ІТ, але й сотні інших, не менш важливих галузей", - констатує Євген Поремчук.
Однак є ІТ-спеціалісти, які більш радикально налаштовані у протидії таким ініціативам влади. Напередодні голосування вони відзначилися тим, що ламали ноутбуки перед Верховною Радою на знак протесту, а далі зареєстрували і почали збір підписів за петицію на сайті Президента про скасування Закону. За шість днів з моменту реєстрації "Стоп Дія Сіті! Ветувати законопроєкт під номером 4303! Відправити Міністра цифрової трансформації Михайло Федорова і Міністра цифрової трансформації заступника Олександра Борнякова у відставку" набрала майже три тисячі підписів з необхідних 25 тисяч. І їх збір триватиме аж до кінця вересня 2021 року.
"Ухвалення закону №4303 “Про стимулювання розвитку цифрової економіки України” несе загрозу ІТ-галузі, - зазначають її автори. - А саме, на їх думку він несе:
⦁ додаткові корупційні ризики;
⦁ складнощі для малого бізнесу та стартапів;
⦁ несправедливий дисбаланс прав у бік корпорацій, обмеження мобільності фахівця на ринку шляхом укладення кабальних договорів про не конкуренцію".
Зокрема, вони переконані, що за цими ініціативами криється не лише спроба впливати на ІТ-ринок, а й банальні схеми обналу.
"У 4303 є поняття гіг-контракту, це особлива форма цивільно-правого договору де-юре. По ідеї, цей юридичний франкенштейн - це ерзац-сурогат ФОП, але всередині "Дія. Сіті". По суті, це сіра схема. Яка, цілком можливо, буде використовуватися для обналу. Зараз теоретично, щоб перевести в готівку, наприклад, 10 мільйонів доларів за 5%, треба «вибрати вщент» ліміти у 40 ФОПів, тоді як як у гіг-контрактора можна хоч однією транзакцією перевести всю суму, заплатити 6.5% у податках і зборах і все - отримуємо чистий кеш, краса", - зазначив у коментарі для LB.ua президент і засновник IT Guild Ukraine, активіст і автор петиції Єгор Чумаков.
Не менш критичний і його колега Макс Зорян, обраний член ради представників ITU, член AmCham, IT cluster EBA, CEO компанії Qarea, експерт у галузі корпоративного управління.
"Що я думав тоді і думаю зараз про "Дія. Сіті"? Це початок боротьби конкретних олігархів за економічні і політичні ресурси, які може дати IT-індустрія. Це створення платформи. Це головний наратив, у якому ми опинилися і гіпнотизують нас деталями - демонструючи і палицю, і морквину саме в деталях, однак виносячи наратив за рамки обговорення. Той факт, що "Дія. Сіті" робиться саме з цієї причини - і визначає те, якою вона пропонується. І головні бенефіціари в цьому - це ті, кому переобиратися і збирати гроші на кампанії", - сказав він у коментарі для LB.ua.
При цьому CEO компанії, де працює 250 найманих працівників, переконаний, що такі ініціативи негативно вплинуть на малий і середній бізнес цієї галузі.
"Підсумком введення "Дія. Сіті" буде прискорення сегментації ринку - в результаті масові банкрутства дрібного і середнього місцевого бізнесу", - вважає він і додає, що влада ігнорувала більшість пропозицій підприємців у цьому питанні.
"Користуючись нагодою, також хочеться нагадати, що за мішурою дрібних поправок, якими хизується Мінцифри, втрачається той факт, що, по суті, БІЛЬШІСТЬ ЧЕРВОНИХ ЛІНІЙ, які спочатку були позначені бізнесом, не враховано. У кращому разі Мінцифри запропонувало косметичні рішення", - констатує спеціаліст.
Однак представники влади невгамовні.
“Закон №4303 - це перший із трьох необхідних для формування правової основи спецрежиму законодавчий акт. На черзі - податковий законопроєкт №5376, який 2 червня пройшов перше читання, та розробка проєкту закону про внесення змін у КПКУ щодо правового захисту компаній-резидентів "Дія. Сіті". Над цими двома документами ми активно працюємо разом з представниками ІТ-галузі”, - пояснили LB.ua майбутні перспективи режиму у пресслужбі проєктного офісу “Дія. Сіті”. Там розраховують на його розгляд у другому читанні вже у вересні цього року.
Цікаво, що і до зазначеного ними “податкового” проєкту є багато критичних питань.
І вони теж досить суттєві. Найперше експерти Головного науково-експертного управління парламенту звертають увагу на прямі втрати від таких ініціатив державного бюджету та Пенсійного фонду.
“Податкові преференції з податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, містить суттєві потенційні за параметрами та тривалістю дії ризики зменшення надходжень до державного та місцевого бюджетів, а також бюджету Пенсійного фонду”, - йдеться в зауваженнях до проєкту.
І чесно зазначають, що ці втрати навіть вони не беруться прогнозувати.
Тож готуємо попкорн чи пігулки від тиску. Уже як складеться.
