Президент Володимир Зеленський підписав закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг».
Цей документ пройшов дуже довгий шлях коридорами влади. Він потрапив до Верховної Ради у листопаді 2019 року і був прийнятий тільки в грудні 2020-го. Тоді ж він був надісланий на підпис президенту, але глава держави повернув його до парламенту зі своїм автографом лише 29 квітня 2021 року. Хоча законодавство надає йому для цього лише 15 днів. Утім закон усе ж таки підписано, і 1 травня він набув чинності.
Документом внесено зміни до таких законів: «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про ринок природного газу», «Про житлово-комунальні послуги», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про теплопостачання», «Про метрологію та метрологічну діяльність» та «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Якщо узагальнити, законом спрощуються процедури укладення договорів між споживачами і виконавцями послуг ЖКГ, оптимізується (тобто зменшується) кількість платежів у квитанціях, вирішуються питання управління багатоквартирними будинками, а також користування земельними ділянками, на яких розташовані багатоквартирні будинки.
З управителем по життю
На сьогодні найвідомішою формою управління багатоквартирними будинками є єб'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ). Також співвласники багатоквартирних будинків можуть обирати для виконання відповідних функцій управителя. При цьому управитель може бути залучений і ОСББ.
Але в більшості будинків досі не прийнято жодних рішень щодо форми управління. Згідно з вказаним законом, при цьому управителя на конкурсній основі визначить виконавчий орган місцевої влади (за наявністю протоколу зборів співвласників з проханням призначити управителя).
Управитель багатоквартирного будинку – це фізична особа – підприємець або юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку й прибудинкової території.
Насправді нині функції управителів найчастіше виконують ті самі радянські ЖЕКи, які зараз просто по-іншому називаються.
Утім відтепер наявність управителя багатоквартирного будинку буде обов’язковою, адже законом введена норма про житлову послугу. Йдеться, зокрема, про утримання та прибирання внутрішньобудинкових приміщень і прибудинкової території, утримання ліфтів тощо. Загалом, це приблизно все те, що передбачалося і раніше, але більш унормовано.
Окрім того, на відміну від ЖЕКу, управителя, якщо його послуги не задовольняють співвласників багатоквартирного будинку, можна звільнити та найняти нового.
Щоправда, з виконанням певних положень закону щодо обрання управителів є проблеми. Річ у тім, що конкурси з обрання управителів для багатоквартирних будинків, співвласники яких не спромоглися це зробити самостійно, мали відбутися до 1 травня цього року. Але враховуючи, що президент так сильно затягнув з підписання документа, зробити це не було можливості. Чи будуть вноситися відповідні правки до закону, невідомо. Але не виключено, що конкурси проводитимуть, не зважаючи на терміни.
Автоматичні публічні договори
Співвласники багатоквартирних будинків, незалежно від форми управління, мають прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг.
Раніше договори укладали переважно про надання послуг газо- та електропостачання, але тепер договірні відношення стосуватимуться всіх комунальних послуг – постачання теплової енергії та гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Зазначеним законом впроваджено так звані публічні договори, які можуть бути як індивідуальними, так і колективними.
Вони не мають складатися у письмовій формі. Публічний договір навіть передбачає, що для його укладення особиста присутність клієнта не потрібна. Таким чином, якщо співвласники багатоквартирних будинків протягом місяця не приймуть рішення про зміну постачальника, договір про надання послуги укладатиметься автоматично.
Законом також оптимізується кількість платежів за виконання комунальних послуг. Якщо раніше таких платежів могло бути чимало і з кожного бралася банківська комісія, то тепер їх стосовно однієї послуги може бути лише три. Якщо розглянути це на прикладі водопостачання, то йтиметься про такі платежі: безпосередньо за водопостачання, за водовідведення та абонентське обслуговування.
Внутрішньобудинкові мережі та лічильники
Закон, між іншим, вирішує дуже серйозну проблему обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж у багатоквартирних будинках.
Через законодавчу неврегульованість цього питання обслуговування газових мереж у будинках часто-густо взагалі не проводилося, що посилювало вірогідність аварій.
Проте цей закон чітко встановлює, що відповідальним за обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж у багатоквартирних будинках є оператор газорозподільних систем або інший суб'єкт господарювання, який має дозвіл на виконання таких робіт.
При цьому виконавці цієї послуги не матимуть права встановлювати розцінки на свій розсуд, оскільки їхній граничний розмір визначатиметься Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Закон також вносить ясність у питання встановлення й обслуговування лічильників. Дотепер прилади обліку тепла та води мешканці багатоквартирних будинків здебільшого встановлювали власним коштом, але віднині це обов’язок постачальників. До речі, в них є час для цього до 1 серпня 2022 року, після чого будуть застосовані штрафні санкції.
Щодо фінансування встановлення та обслуговування лічильників, то воно передбачено через інвестиційні програми компаній, але можна не сумніватися, що однаково ляже на плечі споживачів через тарифи, зокрема абонентську плату.
Чия земля
І, нарешті, положення щодо прибудинкових територій. Річ у тому, що ці території чітко не визначені, через що нерідко трапляються конфлікти – що кому належить. Чинний закон встановлює, що місцеві органи влади мають до кінця 2021 року сформувати всі прибудинкові земельні ділянки з визначенням їхніх меж, а також усіх будівель, що на них перебувають.
Також якщо прибудинкова територія не оформлена у власність або користування співвласників багатоквартирного будинку, прибирання на ній може бути включено до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку виключно за згодою споживачів. Правда, це положення набуде чинності лише з 2023 року, і, як кажуть причетні до розробки документа, воно стало результатом компромісу зацікавлених сторін.
