Верховна Рада на засіданні в четвер прийняла зміни до Кодексу законів про працю, які вводять до нього поняття про дистанційну і надомну роботу.
Відповідний законопроєкт №4051 підтримали 322 депутата.
Дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочим приміщенням в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. При дистанційній роботі працівник може розподіляти робочий час на власний розсуд, якщо інше не передбачено трудовим договором.
Надомна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, які мають закріплену робочу зону і технічні засоби. У разі запровадження надомної роботи робоче місце працівника є фіксованим та не може бути змінено з ініціативи працівника без погодження.
Працівникам, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, працівникам, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю надається право працювати на умовах надомної чи дистанційної роботи.
Законом також надається право працівникові вимагати від роботодавця тимчасовий, до двох місяців, перехід на дистанційну роботу у випадках, якщо на робочому місці щодо нього було вчинено дії, що містять ознаки дискримінації.
Нагадаємо, що в 2019 році в Верховну Раду внесли законопроєкт про працю, який мав би замінити нинішній КЗпП. В ньому дистанційна і надомна робота були тотожними поняттями.
Законопроєкт було знято з розгляду через масові протести профспілок.