Верховна Рада на засіданні в четвер прийняла нову редакцію закону про фінансовий лізинг (законопроєкт №1111).
За це проголосували 279 народних депутатів.
Закон про фінансовий лізинг було прийнято в 1998 році і, на думку депутатів, застарів.
"У нас в країні цей дуже корисний для економіки держави інструмент є недорозвинутим. В структурі ВВП він займає лише 0,69 відсотка, хоча в розвинутих країнах він займає від 2 до 5 відсотків. Чому так сталося? Можливо, тому, що з 2005 року до закону "Про фінансовий лізинг" не вносилися зміни, а судова практика, що є суперечливою та не на користь лізингодавців, не сприяє розвитку цього ринку", - пояснював у 2020 році автор законопроєкту Данило Гетманцев.
Українське об'єднання лізингодавців повідомляло, що законопроєкт покращує умови доступу до фінансового лізингу для малого і середнього бізнесу; чітко прописує форму договору; удосконалює перелік предметів лізингу, вивівши з-під заборони цілісні майнові комплекси тощо.
Під фінансовим лізингом розуміються правові відносини, за якими лізингодавець зобов'язується передати лізингоодержувачу на певний термін та за певну плату у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності або спеціально придбане ним відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов. Лізинг вважається фінансовим, якщо він відповідає певним умовам, прописаним в законі.
Нова редакція закону про фінансовий лізинг набуде чинності через три місяці після опублікування.