ГоловнаЕкономікаДержава

​ООН: бюджетна економія загрожує втраченим десятиліттям

Уряд України отримав величезну порцію критики за проєкт бюджету на 2021 рік із дефіцитом 6%. Можливо, вона була не зовсім справедливою. Цього тижня політика підвищених державних видатків знайшла підтримку в одному зі свіжих оонівських звітів. Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) попередила світ, що бюджетна економія не на часі і загрожує втраченим десятиліттям. LB.ua переказує погляди економістів ООН.

Фото: EPA/UPG

V означає "відновлення"

Весняний локдаун у 2020 році відправив світ у рецесію, небачену з часів Великої депресії. Оскільки скоротилася внутрішня економічна активність, то і міжнародна теж. Світова торгівля цього року, за прогнозами, впаде на 20%, прямі іноземні інвестиції – на 40%, грошові перекази – більш ніж на 100 млрд доларів. Очікуване падіння глобальної економіки – 4,3%, що відповідає 6 трильйонам доларів. Це якби одночасно зникли економіки Бразилії, Індії та Мексики. Значне падіння виробництва відчують розвинені країни, у декотрих воно вимірюватиметься двозначним числом. Але найбільші економічні та соціальні втрати матимуть країни, що розвиваються (до них належить і Україна).

Багато хто сподівається, що економічне відновлення після коронакризи буде таким самим швидким, як і падіння. Вакцина від ковіду буде ефективною та широкодоступною, люди повернуться до нормального життя, і вже 2021 року світ повернеться на докризові показники. Але ЮНКТАД більш обережна в прогнозах: відскок буде, але в найкращому разі трохи більше за 4%. Звичайно, подальший розвиток пандемії може бути непередбачуваним і будь-які прогнози виявляться безглуздими, якщо країни почнуть вводити повторні локдауни, як уже відбувається, наприклад, в Ізраїлі.

Але головний ризик, на думку організації, не стільки в коронавірусі, як у поверненні до докризової "нормальності". Якщо уряди повернуться до стриманої фіскальної політики, якщо підприємства оберуть агресивну стратегію скорочення витрат, сподіваючись збільшити експорт, тоді V-подібне відновлення може перетворитися на W-подібне. У такому разі уже 2022 року багатьом країнам загрожуватиме повторна рецесія. Не скасовуються й інші можливі варіанти: тривала рецесія (U-подібне відновлення) чи навіть багаторічна депресія без суттєвого економічного зростання (L-подібна рецесія).

Вантажівка в порту м.Дувр, Великобританія
Фото: EPA/UPG
Вантажівка в порту м.Дувр, Великобританія

Аскетизм не допомагає вийти з кризи

У чому проблема? Пандемія змусила держави терміново і різко збільшувати витрати на медицину. У той самий час податкові надходження впали, експортні доходи зменшилася, а необхідність оплачувати борги нікуди не зникла. У результаті країнам, що розвиваються, у найближчі півтора року загрожує дефіцит фінансування на рівні 2-3 трильйонів доларів.

У ЮНКТАД бояться, що це виллється в політику скорочення державних витрат. Але саме ці принципи, вважають в організації, завадили стійкому відновленню після попередньої світової фінансової кризи 2008-2009 років. Середні темпи зростання у 2010-2019 роках коливалися в районі 2% для розвинених країн (проти 2,4% в докризовий період 2001-2007 років), а в країнах, що розвиваються, впродовж десятиліття вони знизилися з 7,9% до 3,5%.

Чому так сталося? ЮНКТАД вважає, що винна саме бюджетна економія. Після того, як податкові пільги, екстрені заходи і дешеві гроші трохи заспокоїли нерви ринку, усе гучніше залунали заклики до стриманої фінансової політики. Швидкий поворот до жорсткої економії в поєднанні зі "структурними реформами" (ЮНКТАД називає це евфемізмом, за яким криється погіршення соціального захисту та стримування зростання заробітної плати) поклав край орієнтованій на попит стратегії зростання, яка могла б призвести до стабільного збільшення зайнятості і доходів у середньо- і довгостроковій перспективі. У той самий час центробанки розвинених країн продовжили політику дешевих грошей, які масово вкладали в ризикові, але високоприбуткові борги країн, що розвиваються. Склалася дивна ситуація: фінансів більш ніж достатньо, але попит на товари та нефінансові послуги низький, а інвестиції мляві.

Фото: EPA/UPG

Перехід до режиму економії після світової фінансової кризи базувався на припущенні, що кризи – явища виняткові, а в нормальні часи вільний ринок здатен підтримувати економіку на оптимальному чи близькому до нього рівні при мінімальному втручанні держави. В організації вважають такий перебіг думок хибним: імовірно, він не тільки підірвав здатність політиків запобігати кризам у реальній економіці, але й зумовив недостатню готовність до пандемії. Саме бюджетний аскетизм, метою якого було вивільнення виробничих ресурсів для приватного сектору і запуск економічного росту, призвів до недофінансування медичної інфраструктури.

У звіті ЮНКТАД стверджується, що політика жорсткої економії насправді стримує економічне зростання і не гарантує стійкості державного боргу. Навпаки, особливо в країнах з більш слабкою економікою бюджетний дефіцит часто виникає через те, що держава "вичавлює" приватний сектор, що призводить до зниження податкових надходжень і зростання безробіття. Саме тому передчасне повернення до політики жорсткого дефіциту після коронакризи може бути небезпечним і призвести до сповільнення економічного зростання. За підрахунками організації, йдеться про 1 відсотковий пункт щорічно протягом усього десятиліття.

Особливо великою може бути шкода для країн, що розвиваються, де бюджетний простір обмежується великими боргами, грошово-кредитна політика перебуває під зовнішнім тиском, а неформальна економіка не в змозі піднятися тільки за рахунок своїх мізерних коштів.

Фото: EPA/UPG

План на три трильйони

Нерівний економічний підйом або, ще гірше, чергове втрачене десятиліття не є неминучим. Це питання політичного вибору, пишуть у ЮНКТАД і рекомендують на деякий час забути про економію і продовжити збалансовану макроекономічну експансію до тих пір, поки приватний сектор не стане на ноги і почне збільшувати свої витрати. Ця політика передбачає, зокрема, прискорене збільшення зарплати низькооплачуваним працівникам і водночас зниження реальних відсоткових ставок – аж до від'ємних значень. Це фактично означає списання частини основної суми боргу і стимулюватиме фірми, населення та державу витрачати кредитні кошти. Також коронакриза може бути вдалим моментом для введення податку на багатство, тому що навіть невелике збільшення оподаткування осіб і компаній з найвищими доходами матиме значну віддачу. Є й така порада: "нав'язливі" правила Світової організації торгівлі та зон вільної торгівлі не повинні стояти на заваді швидкому економічному відновленню, тому потрібен мораторій на всі позови проти держав, пов’язані з їх реакцією на ковід.

Щоб за глобальною кризою почалося глобальне відновлення, потрібні більш амбіційні заходи.

У першу чергу мова про масштабний додатковий розподіл спеціальних прав запозичення (SDR) – міжнародного резервного активу, який емітується Міжнародним валютним фондом і може обмінюватися на тверду валюту. Станом на 2020 рік було випущено близько 204 млрд спеціальних прав запозичення, що еквівалентно приблизно 288 млрд доларів США. Близько 90% усіх SDR було розподілено під час попередньої світової кризи у 2009 році. ЮНКТАД пропонує збільшити цю суму в рази і розподілити нові SDR на суму, еквівалентну близько 2,5 трлн доларів. У такому разі країни, що розвиваються, отримають еквівалент 1 трлн доларів для задоволення поточних потреб у ліквідності. Для України це становитиме десь 50 млрд доларів.

Друга пропозиція стосується "плану Маршалла" для глобального відновлення охорони здоров'я. Йдеться не тільки про медицину, але й про доступ до чистої води та каналізації, продовольчу безпеку, про умови праці та проживання. У ЮКНТАД порахували, що світові донори могли б за півтора року виділити на такі цілі до 600 млрд доларів у вигляді грантової допомоги чи безвідсоткових позик. Це було б достатньо щедро, щоб відповідати назві "план Маршалла".

Річка Таві в північноіндійському місті Джамму, 22 березня 2010.
Фото: EPA/UPG
Річка Таві в північноіндійському місті Джамму, 22 березня 2010.

Водночас ЮНКТАД радить створити під контролем держав нове кредитно-рейтингове агентство для конкуренції приватним, а також незалежний глобальний орган з питань суверенних боргів. Він муситиме запобігати тому, щоб кризи ліквідності призводили до серійних суверенних дефолтів. У його обов'язки могло б входити створення загальнодоступного реєстру про позики та заборгованість країн. Крім того, такий глобальний орган міг би розробити міжнародну правову базу для автоматичного призупинення виплат боргів під час криз і процес урегулювання таких заборгованостей на справедливій, ефективній і транспарентній основі.

Через карантин економісти раптово опинилися на незнайомій території. Нинішня ситуація не схожа на воєнну економіку, коли перемикання на військові видатки веде до зростання виробництва. Не нагадує вона й традиційний глобальний шок з боку пропозиції, коли більшу проблему для політики створює інфляційний тиск. Це і не фінансова криза, коли буря накриває банківський сектор. Але яким би не був підсумок коронакризи, в ЮНКТАД упевнені, що вона відкриває можливості для довгострокових змін. Головне – не повторити помилки десятирічної давності.

Фото: EPA/UPG

Андрій ВодянийАндрій Водяний, Редактор відділу "Економіка"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram