ГоловнаЕкономікаБізнес

Захист внутрішнього ринку від зростання імпорту добрив є механізмом перезапуску хімгалузі, – директор профільного НДІ

Зараз на внутрішньому ринку правила продажу диктують великі торговельні компанії, в основному імпортери.

Захист внутрішнього ринку від зростання імпорту добрив є механізмом перезапуску хімгалузі, – директор профільного НДІ
Фото: 112.ua

Рішення про подання заяви на спеціальні розслідування щодо добрив ухвалюються після консультацій із виробниками, економістами та юристами в частині вибору механізму захисту внутрішнього ринку.

Таку думку виданню Hubs про можливе введення Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі (МКМТ) квот на імпорт добрив висловила Тамара Ковеня, директор Черкаського державного НДІ техніко-економічної інформації в хімічній промисловості.

Вона підкреслила, що "питання захисту внутрішнього ринку є частиною Стратегії розвитку хімічної галузі, яка була презентована у 2017 році. Над стратегією працювала група вчених-практиків, отримана позитивна рекомендація НАН України. Захист внутрішнього ринку від зростаючого імпорту є механізмом "перезапуску" національної хімічної галузі, який абсолютно необхідний для адаптації хіміків до нових стандартів та умов господарювання на ринку Україна-ЄС".

За оцінками видання, зараз на внутрішньому ринку правила продажу диктують великі трейдерські компанії, в основному імпортери. При цьому відпускні ціни українських виробників на основні види азотних добрив (аміачну селітру, карбамід тощо) сьогодні нижчі від цін аналогічної продукції для кінцевих споживачів на суміжних ринках (Литва, Польща, Румунія). Але реалізуються українські добрива українським аграріям за цінами, які склалися на внутрішньому ринку Європейського Союзу.

Як проаналізували журналісти, українські підприємства безпосередньо аграріям продають лише 6–8% виробленої продукції. Інший обсяг через нестачу оборотних коштів і фінансування реалізується через трейдерів. За оцінками гравців, по суті – ринок добрив в Україні контролюють торгові компанії (зокрема, імпортери), закладаючи в кінцеву ціну для аграріїв розмір маржі аж до 25%, або до 30–40 доларів на 1 тонні. "Власне, за ці гроші вони певно й ведуть боротьбу, протестуючи від імені аграріїв проти квот", – йдеться в публікації.

Одночасно з цим, повідомило видання, в Україні зростає частка імпортних добрив, виробництво яких так чи інакше пов'язане з Росією: "Аналіз виробників добрив, що імпортуються в Україну, свідчить: вони або переробляють російські дешеві газ і аміак, які мають у структурі російських власників або навіть контролюються ними. Причому більшість із цих власників знаходяться під українськими санкціями". Розумне введення квот на імпорт буде компромісним рішенням і для внутрішнього виробника, і для аграріїв, і навіть для трейдерів.

Своєю чергою, українські виробники добрив готові підписати ціновий меморандум із Мінекономіки, який передбачає стримування й коригування цін при введенні квот.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram