«Інтерес до історичної теми в нас усе ще не дуже високий: навіть попри те, що така аудиторія за роки великої війни зросла в рази, вона все ще не становить навіть 10 % від усього суспільства».
Емоційна і медитативна екранізація «Гамнета» переосмислює втрату сина Шекспіра як джерело «Гамлета». Чжао знімає притчу про горе, любов і терапевтичну силу мистецтва — без історичного пафосу, зате
з тонкою акторською хімією.
Добірка романів про пам’ять, сміливість, любов і спробу втримати рівновагу в хиткому світі, що вийшли минулого місяця.
Сержант повертається з війни — але війна не відпускає його. У «Поверненні» фантом побратима, рейдерство ІТ-стартапу і шкільний дрон зливаються в історію про те, як важко навчитися жити без
фронту.
У продаж виходить дослідження історика і журналіста Едуарда Андрющенка про Віктора Петрова (Домонтовича) — археолога і письменника, що був водночас агентом НКВД.
Новий фільм Джармуш зняв в улюлбеному жанрі - роуд-муві, де подорож розгортається не в просторі, а в часі.
27 лютого Театр оперети показав прем’єру опери Моцарта «Дон Жуан», що поєднує комедію й трагедію у жанрі dramma giocoso та вже понад два століття
не сходить зі світових сцен.
За 14 кілометрів від фронту працівники Курахівської ТЕС щодня виходять на зміну під ракетними ударами. Фільм Антона Штуки — про людей, які тримають світло й тепло ціною власної безпеки.
Народжений у довоєнному Києві, Роман Кофман пережив евакуацію, навчання в Сибіру, повернення додому і шлях від скрипаля до диригента зі світовим визнанням.
Стінг повністю написав музику і тексти пісень для мюзикла, і навіть грає одного з ключових героїв в останній версії постановки.
До 8 березня триває перший персональний проєкт нейровідмінної художниці, чия робота була частиною проєкту українського павільйону на Венеційській бієнале у 2024 році.
У прокаті - док Володимира Мули про братів Михайленків; один полює за ворожими дронами на півдні України, другий представляє країну на Паризькій Олімпіаді 2024 року.
«Кривий ландшафт» у Кривому Розі — виставковий цикл про деконструкцію індустріальної ідентичності міста. Через три етапи художники досліджують пам’ять, травму й можливість відновлення,
перетворюючи ресурсний простір на простір суб’єктності…
Чи можна естетизувати аб’юз і назвати це коханням? Нова екранізація «Буремного перевалу» перетворює радикальне літературне першоджерело на глянцевий мудборд з рухливими картинками.
Важко повірити, що роботи такого низького художнього рівня не просто відзначені журі, а рекомендовані до реалізації.
У заповіднику «Софія Київська» триває виставка полотна Караваджо – єдиного в Україні – яке показують після десятиріччя арешту і реставрацій.
Дослідник берлінського Музею європейських культур розповідає про колекцію кримськотатарських артефактів, історію її формування та зміни в її сприйнятті після 2014 року.
Приклади найгучніших скасувань виступів російських пропутінських артистів та нова російська активізація в Європі.
“Україна формує нові світові практики у роботі з темою сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом”
Заборонений фільм про скульптора, що зобразив Христа у протигазі, повертається на екрани в програмі «Класика» Берлінале — як доказ, що історія українського кіно складніша й сміливіша, ніж
здається.
Франківський драмтеатр переглянув власну історію і відсунув вглиб радянську точку відліку свого існування. Утім, як і всі театри, вимушено залишається в рамках радянської ієрархії мистецьких
звань.
Режисерці Емеральд Феннелл вдалося сказати про цей роман те, що раніше ніхто не наважувався.
У прокат вийшла драматична історія дорослішання, яка говорить про підліткову сексуальність без надмірного еротизму, а про релігію – без кліше.
Розмова із засновником Українського інституту в Празі, психотерапевтом Ростиславом Прокоп'юком про стосунки українців і чехів, про бажання презентувати Україну в Сенаті і про повоєнне
майбутнє.
Стрічка отримала 9 номінацій на «Оскар», у категорії «Найкраща робота художника-постановника» зокрема.