Любомир Левицький зняв якісний «голлівудський» екшн, де постановка окремих сцен нагадує місії з комп’ютерних ігор на кшталт Call of Duty чи Battlefield.
Значення ХШФ виходить далеко за межі і Харкова, і фотографії. Ця група вже давно увійшла у світовий канон сучасного мистецтва, але досі мало відома в Україні за межами кола фахівців.
Провокатор, скандаліст і супервпливовий режисер в історії кіно. Усю свою карʼєру Трієр намагався перевинайти кінематограф, і кілька разів йому це вдалося.
Співзасновник радикального театрального проєкту SIGNA про те, чим росіяни відрізняються від українців, як Австрія вигадала свою жертовність і чому хороше мистецтво завжди політичне.
Літературознавиця Тамара Гундорова про те, чому українській літературі потрібен канон, чи можна екранізувати Лесю Українку і навіщо ми перевдягаємо Шевченка в джинси.
Саудівська Аравія, де 35 років були заборонені кінотеатри, повертається у світове кіно з історичним блокбастером за 150 млн доларів.
Огляд вистави «Медея» Франківського драмтеатру, який взяв участь у Конкурсі театральної критики LB.ua і Havas Village Ukraine.
Режисер анімаційних фільмів Микита Лиськов про перемоги свого «Київського торта», ситуацію з українською анімацією та осмислення досвіду війни через неї.
Байопік про Майкла Джексона за 200 мільйонів доларів — це красиве кіно, яке створює настільки альтернативну версію життя попкороля, що його навіть не назвеш вибілюванням біографії.
Як місце показу мистецтва квартира з’являється тоді, коли звичні інституції або не встигають за життям, або втрачають здатність говорити про нього переконливо.
Російський павільйон у Венеції збудував українець за 31 000 рублів, або понад три мільйони євро за нинішнім курсом. Але не з любові до імперії. Навіщо він це зробив — розповідаємо в цьому
тексті.
Хвилина мовчання, прапори на могилах і таблички на лавках: співзасновниця «Вшануй» розповідає про те, чому пам'ять — це щоденна дія, а не офіційний захід з пафосними промовами.
Режисер, якого тримали у в'язниці за кіно, зняв фільм про жертв, які викрали свого ката й не знають, що з ним робити.
Випускна виставка кураторів Школи культурних компетенцій — про пам'ять, війну і повернення.
Музикознавиця й музична менеджерка пропонує свій рецепт просування маловідомої української класики (і не тільки) у світі і у власній країні.
Огляд вистави «Наш клас» Театру Франка, який взяв участь у Конкурсі театральної критики LB.ua і Havas Village Ukraine.
Дослідник ОНХМ Володимир Чигринець розповів про нонконформістів, які ховали картини під пахвою, вішали їх на паркани і бачили в одеських арках входи в інші світи.
Підпільні гонки, харківські підлітки, мільйонний бюджет. «На драйві» знятий краще, ніж написаний – і саме тому майже вивозить.
Засновниця радикального театрального колективу SIGNA — про маніпуляцію як метод, радянську естетику очима данки, культурний «переклад» між Україною та Заходом і перукарню для собак під час
обстрілу.
Текст-портрет літературознавиці, авторки книги «Дискурс модернізму в українській літературі» Соломії Павличко.
Кінофестиваль ЛГБТ-фільмів 14–24 квітня покаже класику сестер Вачовські, Ґаса Ван Сента й Альмодовара, новинки Берлінале і французький фільм з українськими акторами.
Сама думка про те, що ідентичність можна «наговорити» під час круглих столів, а згодом презентувати це суспільству як готовий продукт, може бути надзвичайно шкідливим вірусом.
Вистава про те, як ми перетворюємо живих людей на шаблони, а біль — на товар. І найгірше, що можна зробити після перегляду, — вийти, насолоджуючись «гумором, який так любить наш глядач».
Вільгельм фон Габсбурґ — ерцгерцоґ, родич австрійського цісаря, що обрав українську ідентичність і став легендарним полковником Василем Вишиваним, Червоним князем, який боровся за незалежність
України в часи Першої і Другої світових воєн.
World Press Photo завжди був про війни і катастрофи. Цього року в об'єктив потрапило і щось інше: покоління зумерів, які виходять на вулиці — і міняють владу.