Під час звичайного харківського випускного компанія вчорашніх школярів випадково натикається на зачинений ТРЦ. Там на підземному паркінгу стоять покинуті автівки. В кращих друзів Дена та Арти (Іван Довженко та Едуард Поляков плавно перекочували з роментезі “Мавка” в новий проєкт) виникає ідея: влаштувати перегони заради приколу. Однак згодом в їх житті з’являється гонщиця-любителька Аліса (Іоланта Богдюн), яка пропонує перетворити цю локацію на справжній підпільний автодром. Водночас, російський авіаудар знищує сімейну чебуречну їх однокласника Рустема, і тепер на відновлення треба гроші. Волею сценаристів, зорі складаються так, що вся компанія з Алісою на чолі включається в організацію підпільних автоперегонів, заробляючи на ставках.
“На драйві” Артема Литвиненка – фільм, складений майже ідеально, як гоночний болід. Це молодіжний екшн з усіма питомими жанровими тропами. Персонажка Богдюн стане фам фаталь, а герої Довженка та Полякова будуть боротись за її серце (як персонажі Джоша О’Коннора та Майка Фейста боролись за героїню Зендеї у “Суперниках” Луки Гуаданьїно). І, звісно, підлітки не можуть безкінечно самостійно експлуатувати тему підпільних перегонів, а тому їх бере під крило дорослий з кримінальним минулим, що стане антагоністом. Його роль дісталась Юрію Кулінічу, який вже грав дорослого бандита, що взяв під крило юного репера в “Королях репу” Мирослава Латика. На щастя в новій ролі Кулініч вже не намагається “ботати по фені”, тому його персонаж виглядає цього разу більш природньо. Безперечно, антагоністу треба дати останній бій, і для цього всі розсварені герої знову помиряться.
Сюжетна структура цього фільму відома наперед, як гоночна траса на автоперегонах, однак від цього він не стає менш захопливим та цікавим. Цьому сприяє насамперед операторська та монтажна робота. Фільми про перегони – це завжди адреналіновий спалах, який створює напружений монтаж, що римує рух автівки з тим, що відбувається в кабіні пілота. Крім того, фільми про перегони – це дорого. Якщо вірити IMDb, бюджет “На драйві” склав близько мільйона доларів. Це смішні гроші для кіно такого типу. Однак знімальна команда постаралась на славу, зокрема, залучивши для знімань U-Crane – гіростабілізований операторський кран дистанційного керування, який монтують на дах автомобіля. Він дозволяє знімати плавні кінематографічні кадри на швидкості понад 150 км/год. У підсумку, візуальна напруженість та вдало передана гоночна атмосфера забезпечують більше половини успіху цього фільму. Окремо варто зауважити продакт-плейсмент: творці “На драйві” помістили його на комбінезони та автівки гонщиків, і це різко контрастує з тією ж “Мавкою”, де рекламу товарів робили майже щокадрово.
А от що різко гальмує цю динамічну стрічку – це сценарій, над яким працював цілий цех з режисером Артемом Литвиненком на чолі. Сюжетні діри та логічні протиріччя виникають постійно протягом майже двогодинного хронометражу. Герої починають гоночну кар’єру, щоб допомогти другу відродити сімейний бізнес – однак розбагатівши, чомусь забувають про чебуречну, а потім чомусь знову згадують під кінець фільму. Персонажку Віку (Марія Самініна) у стрічці незрозуміло для чого зробили антагоністкою, хоча вона є просто жертвою відвертої мудакуватості одного з головних героїв. Також у фільмі раптово виринає факт, що батько іншої персонажки – проросійський колаборант, однак він ніяк не впливає на сюжет. Зрештою, взагалі не зрозуміло, яким чином вчорашні школярі без грошей самотужки апгрейднули автівки з підземного паркінгу до гоночних.
Непроста ситуація і з діалогами. У досить довгому фільмі їх доволі мало. Поки розмови йдуть на рівні “смолл токів,” вони працюють досить органічно, однак варто лише взятися до більш серйозної теми, як рівень їх крінжовості різко йде вгору.
“На драйві” – це фільм, який працює з ідеєю про те, що молодь, яка сформувалася у роки війни, шукає розради. Наприклад, в автоперегонах. Цю ідею чудово підсилює технічна складова знімань та монтаж. Створена автогоночна напруга дає фільму відчуття азарту та атмосферу втечі від реальності для молодих людей. Однак слабкий сценарій не дає стрічці розігнатися на повну та обігнати інших учасників кінопрокату.