«Джеймс». Персіваль Еверетт
Фабула
Книга, яку вважають одним з наріжних творів американської прози XXI століття, отримала Пулітцерівську премію – 2025 і потрапила до короткого списку Букерівської премії – 2024. Еверетт пропонує переосмислити канонічні для США «Пригоди Гаклберрі Фінна» і виводить на перший план Джима — чорношкірого раба, що у творі Марка Твена був другорядною фігурою.
Дізнавшись, що його мають продати й назавжди розлучити з родиною, Джим тікає на острів Джексона. Там він зустрічає Гака Фінна, який рятується від жорстокого батька. Разом вони вирушають у небезпечну подорож плотом по річці Міссісіпі, аби дістатися до вільних штатів.
Еверетт кардинально форматує образ головного героя. Джим постає як розумна й освічена людина, він володіє правильною англійською, читає філософів, але змушений вдавати із себе простака, щоб вижити у світі білих. Мандрівка Джима і Гака перетворюється на глибоке дослідження людяності в суспільстві, що цю людяність заперечує.
Майстерно поєднуючи гумор і трагедію, автор досліджує расизм крізь повсякденний досвід людини, приреченої жити в його лещатах.
«Пісня Ахілла». Медлін Міллер
Vivat
Переосмислення «Іліади» Гомера з несподіваного ракурсу. Медлін Міллер розповідає відому історію Ахілла — найсильнішого з грецьких воїнів — очима того, хто любив його найбільше: Патрокла.
Слабкий і незграбний царевич-вигнанець опиняється при дворі царя Пелея. Саме там він зустрічає золотоволосого Ахілла, приреченого богами на велич і ранню смерть. Дружба між ними з часом переростає в глибоке кохання, яке визначає їхні долі.
Від безтурботного дитинства до жорстокої Троянської війни Патрокл завжди поряд з Ахіллом. Їхні почуття випробовують пророцтва богів і жорстокість битв, але любов виявляється сильнішою за страх смерті. Саме скромний вигнанець, а не легендарний герой, готовий пожертвувати всім заради коханого.
Міллер поєднує велич античного епосу із сучасною психологічною глибиною, створюючи розповідь про любов, вірність і неминучість долі. Роман зворушить і поціновувачів класики, і тих, хто вперше відкриває для себе світ грецьких міфів.
«Гемінґвей нічого не знає». Артур Дронь
ВСЛ
Артур Дронь — український поет і військовослужбовець, який понад три роки віддав службі в ЗСУ, пережив поранення й реабілітацію. У цій збірці воєнної прози він переосмислює досвід війни, відкидаючи літературні канони.
Назва є викликом світовій класичній воєнній літературі: Дронь переконаний, що твори Гемінґвея чи Ремарка хоч і знакові, та не можуть передати унікальний досвід сучасного українського солдата. Тому автор вибудовує власний спосіб опису війни — без героїзації чи демонізації, з чесним поглядом на реальність.
Дронь зосереджується на тому, як людина зберігає свою суть в обставинах, де гуманність здається втраченою. Його короткі тексти вловлюють найтонші відтінки воєнного досвіду: сни, де оживають загиблі побратими, тишу після бою, моменти братерства та любові, що стають останньою опорою.
Автор відверто пише про страх і втому, але водночас показує, як культура й людські зв'язки допомагають вистояти навіть у найважчих випробуваннях.
«Хороші передчуття». Богдан Коломійчук
ВСЛ
Відійшовши від історико-авантюрних романів про львівського комісара Адама Вістовича, Богдан Коломійчук представив нову збірку короткої прози. Це свідчення про війну, написане переважно у формі есеїв протягом 2022–2025 років під час військової служби автора.
Кожен есей — це мозаїка особистих переживань на тлі великої війни. Коломійчук показує, як воєнний досвід змінює сприйняття: руйнує звичні спогади, але водночас загострює відчуття цінності кожної миті. У цих текстах автор концентровано фіксує солдатські будні — тишу між боями, братерство, що міцнішає в неможливих умовах, щемливе очікування повідомлень від близьких.
Проза Коломійчука лаконічна й трагічна, але завжди сповнена надії. Ці тексти нагадують фронтові звістки, де в кількох рядках вміщується цілий спектр емоцій. Попри біль і втрати, збірка зберігає найважливіше — віру в людяність і переконання, що після хаосу та темряви неодмінно приходить світло.
«Тісні люде». Галина Пагутяк
Локальна історія
Проникливий роман-сповідь лауреатки Шевченківської премії Галини Пагутяк розкриває історію втомленого греко-католицького священника, затиснутого між церковними канонами та людськими забобонами, духовною відповідальністю та тілесною слабкістю.
Отець Петро Мудрак пакує речі у своєму домі в бойківському селі Уріж — після довгих років служіння його чекає переїзд. Сидячи серед порожніх стін, він згадує прожите життя: поховання всупереч церковним правилам, втрату близьких, складні людські стосунки. Його спогади оголюють глибину конфлікту між вірою та традицією, показують, як молитва поступається забобонам, а самотність стає постійним супутником навіть серед людей.
На основі архівних джерел Пагутяк майстерно відтворює атмосферу Галичини XIX століття з її щоденними драмами та водночас створює психологічно переконливий образ людини, що шукає сенс життя серед втрат і розчарувань.
«Дивовижні жінки біля води». Моніка Фаґергольм
Книголав
Роман фінсько-шведської письменниці Моніки Фаґергольм — яскравий зразок сучасної скандинавської прози, що поєднує вишукану стилістику з гострим соціальним підтекстом.
Події переносять читача у Фінляндію початку 1960-х, де за літньою ідилією котеджного містечка поблизу Гельсінкі приховується клубок людських драм. У центрі розповіді — молоді туристки Роза та Ізабелла, які засмагають на пляжах, відвідують коктейльні вечірки й надихаються образами Джекі Кеннеді та Елізабет Тейлор.
Героїні — уособлення нового покоління: впевнені, розумні, харизматичні. Однак за зовнішнім блиском криється внутрішня боротьба з тиском суспільних очікувань, особистими сумнівами та прагненням вийти за межі відведених їм ролей.
Фаґергольм з кінематографічною точністю відтворила атмосферу епохи та створила багатошарову історію про дружбу, ідентичність і бунт. У центрі твору — жіночий досвід, а його проблематика торкається універсальних тем самовизначення та боротьби з конформізмом.
«Атлас хмар». Девід Мітчелл
Жорж
Масштабна літературна подорож крізь століття, континенти й виміри свідомості. Роман, що приніс Девіду Мітчеллу світове визнання, низку престижних нагород і отримав гучну екранізацію. Тепер він уперше доступний українською завдяки перекладу Катерини Дудки та Остапа Українця, які зберегли стилістичну багатошаровість оригіналу.
Це постмодерністська мозаїка з шести історій, розкиданих у часі й просторі — від середини XIX століття до віддаленого постапокаліптичного майбутнього. На перший погляд, це окремі світи, але вони складаються у єдину композицію. Кожна розповідь обривається на кульмінаційному моменті, поступаючись місцем наступній, і лише згодом читач отримує розв'язки у зворотному порядку.
Читання нагадує розгадування витонченого ребуса, що дарує справжнє інтелектуальне задоволення. У центрі твору — ідея взаємопов'язаності всього сущого: навіть найменші вчинки відлунюють крізь століття, а душі мандрують між тілами, залишаючи на героях тонкий знак-родимку.
Мітчелл порушує вічні теми свободи й підкорення, вибору й відповідальності, людської жадібності та її наслідків. Автор майстерно поєднує жанри — від історичного роману до антиутопії, від трилера до філософської притчі.
«Шьоґун». Джеймс Клавелл
Лабораторія
Масштабний і провокаційний твір про феодальну Японію, життя, смерть та запеклу боротьбу за владу. Перша за хронологією книжка з «Азійської саги» австралійського прозаїка, сценариста й режисера Джеймса Клавелла.
1600-й рік. Англійський мореплавець Джон Блекторн втрачає корабель у штормі й опиняється на узбережжі Японії. Він гадав, що головне випробування вже позаду, та насправді його пригоди лише починаються. Японія початку XVII століття — це країна жорстких законів і церемоній, де помилка у поклоні може коштувати життя, а володарі провінцій ведуть безжальну боротьбу за владу шьоґуна. Спершу Блекторн для місцевих аристократів — лише дивина з Європи, але з часом він стає радником, воїном і навіть загрозою, адже знання, привезені ним із Заходу, здатні змінити розстановку сил.
Клавелл створив твір, який поєднує динаміку пригодницького бойовика з глибоким дослідженням японського суспільства. Реалістичність і психологічна точність невипадкові: автор під час Другої світової війни був військовополоненим у японців і на власному досвіді пізнав, що означає зіткнення культур. Це досвід надав йому унікальне розуміння ментальності та традицій Японії.
Роман розкриває шлях людини, яка поступово засвоює мову й культуру чужої країни, відкриває для себе логіку кодексу бушідо й навчається цінувати те, що здавалося дивним. Водночас сам Блекторн змушує японців по-новому глянути на власні традиції — це справжній діалог культур, де обидві сторони зазнають трансформації.
Популярність твору підтверджують дві екранізації у форматі мінісеріалу — 1980 та 2024 року.
«Світ очима Гарпа». Джон Ірвінг
Фабула
Твір, що утвердив Джона Ірвінга як одного з найоригінальніших і найсміливіших письменників свого покоління. Це багатогранна історія про людей, які наважилися жити за власними правилами — про незалежну жінку та її сина-письменника, що кинули виклик суспільним конвенціям.
У 1942 році Дженні Філдс, молода жінка із заможної бостонської родини, відмовляється від безпечного життя й стає медсестрою. За незвичних обставин вона народжує сина Ґарпа, і відтоді їхня історія розгортається поза межами усталених сценаріїв. Виховуючи Ґарпа, Дженні руйнує традиційні уявлення про материнство, формуючи особистість, здатну мислити й діяти на власний розсуд.
Ґарп обирає літературу як спосіб осмислити хаос життя. Його твори — відверті й болісно чесні сповіді, у яких сміх переходить у трагедію, любов межує з ненавистю, а ризик стає єдиною константою. Через долі своїх персонажів він шукає відповідь на болісне питання: як захистити себе й близьких у непередбачуваному світі?
Ірвінг із властивим йому поєднанням гумору й драматизму досліджує страхи батьківства, виклики фемінізму та глибинні сімейні драми. Книга стала символом епохи й породила феномен «ґарпоманії», надихнувши читачів на переосмислення сімейних і соціальних ролей.
У 1982 році за мотивами книги зняли фільм «Світ за Ґарпом» із Робіном Вільямсом у головній ролі.
«Княгиня пітьми». Мар’яна Копачинська
Yakaboo Publishing
Фентезійна книга, що переносить читача у світ, натхненний слов'янською мітологією. Тут давні образи й жорстокі амбіції визначають долю народів, а боротьба за владу загрожує знищити все живе.
Безжальний правитель Об'єднаної Імперії Владан десятиліттями виношує план помсти князю Гардарики. Його влада здається непохитною, проте несподіваний поворот долі зводить разом двох людей, які ніколи не прагнули бути героями.
Мак — злодій, одержимий помстою. Рута — доглядачка полонених створінь, яка зберігає оптимізм, попри жорстокість довкола. Їхня випадкова зустріч стає каталізатором подій, здатних змінити майбутнє цілих народів.
Це історія про вибір і внутрішню стійкість, про здатність залишатися собою в найскладніші моменти. Письменниця створює персонажів, які вагаються й помиляються, діють з особистих мотивів і приймають непрості рішення. Справжня боротьба з темрявою починається не з героїчних планів, а з щоденних виборів, які формують характер.
«Обитель помаранчевого дерева». Саманта Шеннон
Vivat
Ім'я британської письменниці Саманти Шеннон добре відоме завдяки популярному циклу «Сезон кісток» (видавництво Artbooks). Новий переклад її епічного фентезі-роману відкриває цикл «Коріння хаосу».
Тисячоліття тому людство уклало угоду з темрявою: доки при владі перебувають нащадки визначеного роду, давнє зло спить. Але сили хаосу прокидаються, і доля світу опиняється в руках трьох жінок з різних куточків світу.
Королева Сабран відчайдушно прагне народити спадкоємицю, щоб урятувати династію, здатну стримати пробудження Повелителя драконів. Її вірна фрейліна Ід приховує небезпечну таємницю: вона чарівниця, що забороненою магією оберігає життя королеви. А на іншому кінці світу юна вершниця дракона Тані робить вибір, що змінить не лише її долю, а й майбутнє людства.
Шеннон створила багатовимірний світ із ретельно продуманою політикою та міфологією. Це історія про драконів і магію, жіночу силу та королівські інтриги, що поєднує видовищність епічного фентезі з глибокими темами влади, релігії та права бути собою.