У день публічного відкриття експозиції 11 січня у Львові сніжило — ідеальна погода, щоб зануритися в мандрівку до льодовиків і пінгвінів. Охочих здійснити експедицію до Антарктиди того дня було багато: як дітей, так і дорослих. Щоб потрапити на виставку, треба купити загальний квиток до музею за фіксованими цінами. Такий собі бонус: хотіла побачити одну експозицію — можу потрапити на три.
Сама виставка «Експедиція до Антарктиди» розміщена на третьому поверсі, поруч з постійною експозицією «Льодовикова епоха». Екскурсії проводить Сергій Глотов, кандидат біологічних наук. Він був учасником 27-ї та 28-ї українських антарктичних експедицій: два роки виконував біологічні дослідження на антарктичній станції «Академік Вернадський». Полярник також був активно залучений у підготовку виставки. Як стверджують організатори, саме фотографії Сергія Глотова з Антарктиди надихнули створити експозицію.
Родом з Луганська, Глотов уже 10 років проживає у Львові, працює в музеї, напередодні відкриття до темної ночі виконував останні роботи з монтажу виставки. Якщо пощастить потрапити до нього на екскурсію, ви почуєте багато цікавих історій від людини, що провела два роки серед льодовиків і пінгвінів. Науковець також радо відповідає на всі питання, навіть якщо вони можуть здатися не дуже розумними чи занадто очевидними.
«Експедиція до Антарктиди» складається з різноманітних інтерактивних стендів, мультимедійних елементів і яскравих ілюстративних фото. Виставка розміщена в чотирьох тематичних кімнатах і здається не дуже великою. Але інформації в текстах й інфографіках достатньо, щоб зависнути на довше, ніж планували.
Експозиція зустрічає часовою шкалою історії відкриття Південного континенту й мапою Антарктиди з позначеним розміщенням дослідницьких станцій. Друга кімната пропонує здійснити інтерактивний візит до української антарктичної станції «Академік Вернадський». Тут дізнаєтеся більше деталей про українські експедиції, життя полярників, їхню роботу і побут, знайдете інформацію про флагман українського науково-дослідницького флоту — криголам «Ноосфера», побачите, яким є екіпірування дослідників Антарктики. Окрему увагу привернуть ексклюзивні артефакти зі станції ще того періоду, коли вона належала Великій Британії та мала назву «Фарадей». А щоб краще уявити, який зараз має вигляд станція, уважно розгляньте її макет, створений спеціально для виставки.
Третя зала присвячена самому континенту і його особливостям. Антарктида є материком, який відкрили найпізніше. Українські полярники активно долучаються до його дослідження: щоденно роблять заміри метеорологічних і геологічних показників, фіксують різні явища, відкривають підземні озера й передають усі дані в наукові центри. У цій кімнаті мимоволі залишаєшся надовше, зачаровано споглядаючи проєктовані відео з полярним сяйвом — дуже яскравим в Антарктиці.
Попри сніг і лід, з яким асоціюється Антарктида, цей континент також має свою флору й фауну — саме про це розповідає остання кімната виставки. Виявляється, чи не найважливішим організмом у цій екосистемі є криль — вид рачків, основа всіх харчових ланцюжків регіону. Усіма улюблені пінгвіни харчуються саме цими морськими жителями. У четвертій кімнаті для кращої наочності розміщені природничі експонати із зоологічних музеїв ЛНУ ім. І. Франка та УжНУ. Тут можна побачити реальні розміри пінгвінів, деяких птахів, череп і частину вуса кита. Окремий кут виділили, щоб поінформувати про темне минуле китобійного промислу, якого наша країна більше не здійснює. Важливо згадувати про ці сторінки історії, щоб відвідувачі розуміли проблематичність такого заняття й цінність збереження видового різноманіття.
Сергій Глотов наголошує на свідомих підходах до створення виставки: майже безлюдний материк також потерпає від забруднення нашої планети пластиком. Для полярника й команди було важливо зробити експозицію екологічною, з матеріалів, що надаються до перероблення. До прикладу, уся інформація розміщена на стендах з фанери, а не надрукована на банерах. На додачу до екологічності в кімнатах приємно пахне деревом.
Проєкт «Експедиція до Антарктиди» має конкретну й дуже важливу мету: показати, що українська наука — це круто, а бути дослідником цікаво й цілком реально. Ця виставка наближає Антарктиду в нашій уявній мапі світу й оприявнює працю українських полярників. Вона пояснює, чому антарктична станція «Академік Вернадський» є національною гордістю та одним із символів української науки.
Співпраця України в дослідженнях Антарктиди є результатом цілеспрямованої роботи дипломатів. Після розпаду СРСР Росія оголосила себе правонаступницею всіх дослідницьких станцій і відмовила Україні в передачі однієї з них. Однак з 1992 року наша країна є частиною міжнародного Антарктичного договору, а в 1996 році Велика Британія передала Україні антарктичну станцію «Фарадей», яку перейменували на честь видатного українського науковця академіка Володимира Вернадського. Щороку Національний антарктичний науковий центр оголошує відкритий конкурс для участі в зимових антарктичних експедиціях. У команді з 12 людей мають бути дослідники-науковці, але також інженерно-технічні фахівці, кухар і лікар. Як сказав Сергій Глотов, стати частиною експедиції може кожен і кожна (на фотографіях експозиції можна побачити принаймні 10 полярниць).
Російське повномасштабне вторгнення також вплинуло на антарктичні дослідження. Науково-дослідницький криголам «Ноосфера» вирушив з одеського порту на початку 2022 року, що вберегло його від знищення. На жаль, через війну повернутися в Україну він не може. Офіс Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) у Києві частково зруйнував ракетний удар. Також зазнали пошкоджень Радіоастрономічний інститут НАН України в Харкові й база Низькочастотної обсерваторії цього інституту в селі Мартове поблизу Харкова. Окрім всього, багато полярників стали на захист України. Тепер їх неформально називають бойовими пінгвінами. На виставці «Експедиція до Антарктиди» військовим-полярникам відвели окремий стенд.
Дивовижно, як щось таке далеке може асоціюватися з Україною й бути її гордістю. За останні роки додався ще один зв’язок нашої країни з Південним континентом. Антарктична станція «Академік Вернадський» є не тільки комплексом різних будівель, паливних баків і вимірювальних пристроїв. На її території розташована перша і єдина найпівденніша артінсталяція «Дім. Спогади», створена архітектурною майстернею Balbek bureau у 2023 році. Це металевий каркас довкола старого британського резервуара для палива, що схожий на силует традиційної української хати й містить різні артефакти. Інсталяція нагадує полярникам про дім, а також є одним з перших об’єктів, які бачать туристи, що приїжджають до Антарктиди.
Виставку «Експедиція до Антарктиди» можна відвідати до кінця 2025 року; також працюватиме супровідна програма з відкритих подій. Проєкт реалізував Державний природознавчий музей НАН України у сталому партнерстві з Фундацією ЗМІН за співпраці з Національним антарктичним науковим центром, Фондом розвитку ДПМ НАНУ, Харківською школою архітектури, Зоологічним музеєм ЛНУ ім. І.Франка й Харківським літературним музеєм.
