Українське законодавство у сфері охорони культурної спадщини містить багато прогалин.
На цьому наголосив голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв під час діалогу “Чи можна було врятувати вітраж”.
“Це можна назвати словом “хаос”. Дуже багато об’єктів залишаються невизначеними. Ми нерідко не знаємо, що є культурною цінністю на будь-якому рівні: починаючи з витворів мистецтва та закінчуючи історико-культурними та археологічними пам’ятками. Це стикові “сірі зони”, де пам’ятки знищують, зносять будівлі (які мають бути внесені до реєстру пам’яток — Ред.)“, — розповів Потураєв.
Нардеп нагадав, що у березні 2024 року члени комітету оголосили про реалізацію спільного проєкту з представниками ЮНЕСКО щодо аналізу та усучаснення законодавства щодо охорони культурної спадщини.
“Це не тиждень та не місяць. Адже це треба написати та проголосувати у Верховній Раді. А до того потрібно дійсно подумати, що ми можемо зробити”, — наголосив Потураєв.
Заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук додала, що наразі нардепи хочуть зібрати рекомендації від місцевих органів самоврядування, громадськості та правоохоронних органів.
“В мене дуже практичне прохання: дайте нам рекомендації про те, чого не вистачає в законодавстві для збереження об’єктів спадщини”, - закликала Кравчук.
Зі свого боку директорка департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова розповіла, що депутати Київради вже підготували низку пропозицій до закону “Про охорону культурної спадщини”.
“Пан Потураєв запрошував нас на робочу групу. В нас вже є певні пропозиції щодо пунктів закону. Окрім того, департамент спільно з депутатами Київської міської ради опрацював проєкт рішення про інвентаризацію та перевірку об’єктів, які слід дослідити. Якщо мають цінність - їм слід надати статус пам’яток. Проєкт вже проходить комісії, а на виході буде в сесійній залі. Думаю, що всі депутати КМР зможуть його проголосувати”, — розповіла Соловйова.
Представниця Київради пояснила, що робота над переліком об’єктів спадщини потребує особливої уваги в умовах постійних обстрілів України. Так, на її думку, пам’ятки мають бути оцифровані, щоб їх можна було реставрувати.