ГоловнаКультура

Сильні, бо памʼятаємо

Знищення памʼяті — інструмент геноциду. Так реалізовувала його в Україні Росія імперська, потім совєтська, а нині путінська. Для неї важливо, щоб ті, хто зостався живим після спроб знищити все, не вважали себе українцями. Забули, що робило нас народом: мову, культуру, історію. Тому росіяни не лише вбивають українців, які чинять спротив перетворенню їх в «адін народ», але винищують усе, що заперечує цю тезу: книги, памʼятники, музеї. 

Атака 1 січня 2024-го була спрямована супроти памʼяті про найбільш ненависних Кремлю постатей: Степана Бандери і Романа Шухевича. 

Уціліле погруддя Романа Шухевича після атаки на музей генерал-хорунжого в Білогорщі
Фото: facebook/Максим Козицький
Уціліле погруддя Романа Шухевича після атаки на музей генерал-хорунжого в Білогорщі

Бандера і Шухевич — символи спроможності українців до опору навіть у найбільш несприятливих умовах. Символи, які досі мобілізують; сьогодні чи не дієвіше, ніж раніше. І атака РФ лиш підкреслює силу цих символів. Це увиразнила реакція тисяч людей. 

Прикро, що серед усіх обурень забракло слів того одного, хто може говорити зі світом від імені України. Президент Зеленський проігнорував знищення осередків памʼяті про борців за свободу. Але тим він демонструє: зміни, які ми проходимо з початком війни з Росією і які роблять нас сильнішими, його не зачепили. 

З 2014 року ставлення українців до вояків УПА кардинально змінилося. Знищені фізично, увʼязнені в ГУЛАГу, затавровані бандитами й десятиліттями оббріхувані совєтською та російською пропагандою, повстанці почали повертати собі належне місце в національному пантеоні героїв. У 2015-му їх врешті визнано борцями за незалежність на рівні закону. Початок повномасштабного вторгнення минулого року ще більше каталізував цей процес.

Роман Шухевич і Степан Бандера
Фото: tyzhden.ua
Роман Шухевич і Степан Бандера

Восени минулого року Центр досліджень визвольного руху, фонд «Демократичні ініціативи» і Київський міжнародний інститут соціології за підтримки Українського культурного фонду провели соціологічне опитування. На питання «Чи знаєте Ви, чули що-небудь, читали або бачили про Українську повстанську армію (УПА)?» 72 % опитуваних відповіли ствердно.

Але важливо не тільки зростання обізнаності, але й розуміння ролі й значення цієї сторінки нашої історії. Опитування демонструє зміну ставлення українців до постаті Романа Шухевича й УПА після початку повномасштабної війни Росії проти України. З тих респондентів, хто обізнаний про їхню діяльність, до повномасштабного вторгнення 63 % скоріше позитивно ставилися до постаті Романа Шухевича, після — 76 %. Позитивні зміни фіксує і ідентичне запитання щодо УПА: до початку великої війни Росії проти України 58 % опитуваних ставилися скоріше позитивно, після — 73 %. 

І, напевно, найважливіша цифра цього дослідження — 70 % респондентів заявили, що Українська повстанська армія заклала традицію спротиву агресорові. Ця цифра пояснює, чому Росія досі воює з Бандерою та Шухевичем. І демонструє — ця війна буде реваншем тисяч бандер і шухевичів. 

А знищений музей у Білогорщі відбудують — Фонд Порошенка уже заявив, що бере на себе таке зобовʼязання.

Пошкоджений музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича в Білогорщі
Фото: тг-канал Андрія Садового
Пошкоджений музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича в Білогорщі

Переконаний, музеї визвольного руху відкриють далеко поза межами заходу України, де діяли вояки УПА — у Харкові, Одесі, Донецьку, Севастополі. Бо боротьба за свободу нині охопила всю територію України. Бо вже сьогодні 87 % опитаних заявили, що Роман Шухевич має бути в Українському національному пантеоні. А 67 % виявили бажання, щоб у їхньому населеному пункті був музей, присвячений боротьбі УПА; 92 % вважають, що в майбутньому Національному музеї війни за незалежність мають розповідати про УПА. 

Зміни в усвідомленні нашого минулого справді вражають. І вони гарантують: наше майбутнє буде без Росії. 

Ознайомитися з повними результатами соціологічного дослідження ставлення українців до УПА й Романа Шухевича можна на сайті Центру досліджень визвольного руху.

Пошкоджений університет у Дублянах, де 100 років тому вчився Бандера.
Фото: тг-канал Андрія Садового
Пошкоджений університет у Дублянах, де 100 років тому вчився Бандера.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram