У Палермо 11 березня – 10 квітня 2022 відбудеться фестиваль української культури “Ucraina. La terra di confine”, який пропонує всім, хто стежить за розгортанням війни в Україні, відкрити для себе людський вимір історичних подій останніх 8 років. Про це повідомила пресслужба фестивалю.
За задумом, переглянувши документальні та ігрові фільми, роботи українських фотографів і художників, глядач познайомиться із сучасними українськими мистецькими практиками і побачить цікавий самобутній європейський культурний продукт. Кураторкою фестивалю стала Катерина Філюк, організаторами - університет Палермо, комуна Палермо та Посольство України в Італії.
"Мистецтво дає можливість говорити тим, хто зазвичай складає цифри у статистичних чи військових звітах, дозволяє говорити людині з людиною про пережите і побачене, осмислювати власний досвід і зіставляти його зі своїм", - йдеться в заяві організаторів.
Усі культурні заходи (окрім допрем’єрного показу фільму «Відблиск» Валентина Васяновича, вартість квитка – 5 євро) безкоштовні. Також у рамках фестивалю буде здійснено збір коштів із метою передачі організаціям, що намагаються запобігти гуманітарній кризі в Україні.
Програма фестивалю:
-
11 березня - 31 квітня, LA FONDAZIONE SANT’ELIA, SALA CAVALLERIZZA
Via Maqueda, 81, Palermo
Виставка фоторобіт Олександра Глядєлова “Війна” 2014-2020
Олександр Глядєлов працював військовим кореспондентом на сході України, де з 2014 по 2020 рік знімав бої українських військових і сепаратистів, яких підтримувала регулярна російська армія.
-
12 березня, 18.00, CINEMA VITTORIO DE SETA
Cantieri Culturali alla Zisa, Via Paolo Gili, 4, Palermo
"Земля блакитна, ніби апельсин"
Режисерка - Ірина Цілик
2020 рік
Документальний
74 хв.
У фільмі йдеться про сім'ю, яка живе в так званій червоній зоні Донбасу, де вже шостий рік тривають воєнні дії. Буденність для цивільних людей у прифронтовій зоні докорінно змінилася. 36-річна Ганна сама виховує чотирьох дітей. Обстріли у Красногорівці, де живуть герої стрічки, не припиняються. Але попри всі труднощі, ця родина є дуже дружною і життєрадісною. Мама й діти грають на музичних інструментах і, що найцікавіше, знімають самотужки фільми про своє життя під час війни.
-
20 березня, 18.00, CINEMA VITTORIO DE SETA
Cantieri Culturali alla Zisa, Via Paolo Gili, 4, Palermo
"Погані дороги"
Режисерка - Наталка Ворожбит
2020 рік
Драма, воєнний
124 хв.
П’ять розбитих доріг. П’ять історій про любов, ненависть, довіру, зраду і порушення особистих кордонів на фоні порушення кордонів державних.
-
26 березня, 18.00, CINEMA VITTORIO DE SETA
Cantieri Culturali alla Zisa, Via Paolo Gili, 4, Palermo
"Цей дощ ніколи не скінчиться"
Режисерка - Аліна Горлова
2020 рік
103 хв.
«Цей дощ ніколи не скінчиться» веде глядачів потужною та візуально захопливою подорожжю крізь нескінченний людський цикл війни та миру. Фільм слідкує за життям 20-річного Андрія Сулеймана, який намагається забезпечити собі стале майбутнє, водночас працюючи з жертвами збройних конфліктів. Від конфлікту в Сирії до війни в Україні — існування Андрія ніби обрамлене вічним потоком життя і смерті.
-
10 квітня, 18.00, CINEMA VITTORIO DE SETA
Cantieri Culturali alla Zisa, Via Paolo Gili, 4, Palermo
"Вулкан"
Режисер - Роман Бондарчук
2018 рік
Драмеді
106 хв.
Лукас вирушає на кордон із Кримом у складі моніторингової місії ОБСЄ. Але після дивних збігів обставин він опиняється у містечку на півдні України, де зустрічає місцевого дивака на ім'я Вова. Слідуючи за Вовою, Лукас повільно занурюється у світ української провінції, де життя відірване від усякої логіки чи структури.
-
25 березня, 17.00, ZACentrale
Cantieri Culturali alla Zisa, Via Paolo Gili, 4, Palermo
«Зализуючи Pани Війни». Презентація книги Лії Достлєвої та Андрія Достлєва
Соляну лампу-танк, навколо якої обертається історія, розказана у книзі, митці придбали в сувенірному магазині Бахмута наприкінці 2016 року. Достлєви, які з початком війни вимушені були тікати з рідного Донецька і зараз мешкають у Познані, Польща, почали повільно кожного дня лизати сіль. У такий спосіб вони намагалися показати, що війна, навіть якщо вона далеко, існує кожного дня і завдає нових ран усім, хто в неї втягнутий. Сіль на лампі остаточно закінчилася у 2021 році, але не закінчилася війна.
Бахмут (колишній Артемівськ), що на сході України, завжди був знаний завдяки своїм соляним копальням. Протягом короткого часу у 2014 році місто було окуповане проросійськими терористами з так званої «ДНР». Різноманітні соляні лампи завжди були важливою частиною сувенірної індустрії, але саме ці, у формі танка, з'явилися тільки після звільнення міста українськими військовими.
Такі сувеніри — це тільки дрібний аспект загальної травматизації українського суспільства, яку спричинила війна, що почалася у 2014 році. З цією травматизацією нам, українцям, ще доведеться давати собі раду, і це буде довгий і складний процес, який може зайняти роки. Одна з багатьох ран війни, які нам доведеться зализати.
-
25 березня, 11.00-18.30, CENTRO INTERNAZIONALE DI FOTOGRAFIA
Cantieri Culturali alla Zisa, Via Paolo Gili, 4, Palermo
«На передовій». Презентація фоторобіт, що документують війну в Україні.
IZOLYATSIA, 89books та Centro Internazionale di Fotografia закликають українських фотографів надсилати свої останні роботи, що відображають бойові дії, які точаться цими днями в Україні. Фоторепортажі з вулиць, охоплених війною, портрети близьких і рідних людей - свідків військового конфлікту, ці фотографії дозолять подивитися ізсередини на трагедію, яку переживає український народ протягом цих тижнів війни.
-
16 березня, 21.00, CINEMA ROUGE ET NOIR
Palermo Piazza Verdi, 8, Palermo
Допрем’єрний показ фільму «Відблиск» Валентина Васяновича, представленого в головній конкурсній програмі на здобуття «Золотого лева» 78-го Венеційського кінофестивалю.
За підтримки Associazione Wilder, Cinema City та Cinema Rouge et Noir. Вартість квитка: 5 євро.
"Відблиск"
Режисер - Валентин Васянович
2021 рік
Військова драма
125 хв.
Український цивільний, а згодом військовий хірург Сергій потрапляє в полон російської армії під час російсько-української війни на сході України. Перебуваючи в полоні, Сергій стає свідком страшних сцен приниження, знущання та катування українців з боку російських окупантів. Під час обміну полоненими між Україною та Росією Сергій звільняється з полону, повертається до свого колишнього життя та намагається знайти сенс життя, відбудовуючи відносини з колишньою дружиною та з дочкою. Він по-новому вчиться бути людиною, бути батьком, який уміє любити та підтримувати своїх близьких.
Нагадаємо, Валентин Васянович нещодавно заявив: “Так, я залишаюся в Києві. Я хочу бути серед людей, котрі усвідомлюють свою етнічну, культурну, політичну належність. Хочу бути серед цих людей, щоб отримати важливий досвід, котрий допоможе мені створювати правдиві історії про них”.