ГоловнаКультура

Експертність у культурі. Погляд УКФ

Аналіз діяльності Українського культурного фонду за проведені три грантові сезони свідчить про те, що незмінним каменем спотикання у ній є експертна оцінка проєктів. Чому так стається? Спробуємо знайти відповідь на це запитання. 

Почнемо з невеликого історичного екскурсу. Коли 2018 року УКФ з'явився на культурній мапі країни як окремий гравець, від нього очікували результатів одразу й без зволікань. Саме тому важливі для функціонування інституції процеси – скажімо, формування стратегії діяльності, написання методики оцінювання проєктів – відбувалися паралельно. 

Результати першого року роботи не похитнули навіть регулярні інформаційні атаки, що мали політичний підтекст і прагнули дискредитувати діяльність УКФ. Адже культурний поступ – важлива складова розвитку громадянського суспільства, багато для кого незручна і тривожна. Над оцінюванням проєктів першого грантового сезону фонду працювало 60 експертів. Наступного року УКФ розробив окремі програми, новий порядок проведення конкурсів, методику експертного оцінювання. До лав експертів фонду долучилися 158 представників різних секторів культури, 2020 року – 509. Динаміка позитивна, але критика експертного оцінювання – стабільна. Чому так відбувається? Дати однозначну відповідь надто складно. Її формулювання веде за собою низку глобальних проблем, починаючи з браку довіри до державних інституцій як таких, що характерно для пострадянських суспільств, завершуючи питанням про доречність оцінювання мистецького проєкту в добу, коли найвищою цінністю є розмаїття поглядів і рефлексій. 

Утім Український культурний фонд надає грантову підтримку з державного бюджету, що зобов'язує інституцію послуговуватися чіткими правилами. Це не виключає їхнього постійного вдосконалення, як і особистого вибору представників культурної спільноти: приймати правила чи ні.   

Міжнародний досвід 

Модель підтримки культурних проєктів через державні фонди активно застосовується за кордоном. Знаючи це, УКФ став членом IFACCA – Міжнародної федерації мистецьких рад і культурних агенцій, Culture Action Europe – європейської мережі культурних асоціацій, організацій, щоб отримати досвід колег з інших країн. Він, тобто досвід, свідчить про те, що державна підтримка аналогічними закордонними інституціями здійснюється з відкритістю та централізованістю різного ступеня.

Так, Словацька рада мистецтв має модель роботи експертів з відбору заявок, що дуже схожа на ту, яку застосовує УКФ: перший етап – перевірка проєктів на відповідність критеріям програми, другий етап – відбір експертним комітетом. Цікаво, що половину складу експертних комітетів обирають жеребкуванням, а половину призначає Рада мистецтв. Процедурно перша оцінка відбувається онлайн, а ті проєкти, які пройшли оцінювання, виходять на голосування комітету. Основна проблема такої процедури, що визнають самі експерти, – бюрократизованість процесу. 

Забезпечення відкритості та об’єктивності призвело до величезного навантаження на заявників з підготовки масиву проєктної документації, а також значно збільшила тривалість процедур. З іншого боку, Литовська рада з питань культури централізувала питання відбору і надання підтримки культурним проєктам. Рішення щодо фінансування проєктів приймає колегіальний орган – засідання членів Ради. Її очолюють Голова та Адміністрація Ради, яка утворена кураторами програм. Рішення Радою приймаються з урахуванням думки зовнішніх експертів. Куратори ж програм адмініструють відповідні сектори мистецтва та подання заявок на проєкти. Вони формують робочі групи експертів з оцінки заявок, а також здійснюють виконання рішення членів Ради щодо фінансування проєктів та оцінюють їхню звітність.

Міжнародний фонд «Відродження», який працює в Україні з 1990 року й підтримав грантами вже понад 9000 проєктів, розглядає заявки претендентів за допомогою експертних рад. До їхнього складу входить правління фонду (його склад є на сайті інституції) та незалежні експерти у певних галузях, перелік яких відсутній у відкритих джерелах.  

Процедура експертного відбору в УКФ

Конкурсний відбір проєктів в УКФ проходить у чотири етапи: перший – технічний відбір проєктів на відповідність формальним вимогам, здійснюється працівниками фонду. Другий передбачає оцінювання аплікаційних пакетів експертами експертних рад, які у відповідних секторах оцінюють проєкти і виставляють бали. Так формується рейтинг проєктів. Третій етап складається з проведення переговорних процедур і погодження проєктів дирекцією фонду. Проєкти, бюджет яких перевищує 150 мінімальних заробітних плат, розглядає Наглядова Рада фонду. Але саме експертний відбір проєктів залишається ключовим моментом, адже формує основний перелік претендентів на державну підтримку. За методикою УКФ, кожен проєкт паралельно оцінюють п’ять експертів. На що саме вони звертають увагу: актуальність, інноваційність, унікальність проєкту; на його мету, цілі, завдання, короткострокові результати; комунікаційний план; довгострокові результати та сталість; команду проєкту; статті витрат кошторису (відповідність зазначеним завданням проєкту та вимогам Фонду). 

Згадана вище методика спрямована на убезпечення від «ручного» заниження балів. Але і це не убезпечує від суб'єктивних суджень та упереджених ставлень. Чому? Тут стикаємось із першою глобальною проблемою. 

За всі роки незалежної України на державному рівні не здійснювалася системна підтримка культури. Не було розроблено єдиної стратегії розвитку цієї сфери. Тому культура довгий час була справою самовідданих активістів, пасіонаріїв – доволі вузької аудиторії, де кожен у своєму секторі знає іншого. Завдяки поступу, що розпочався після Революції Гідності, в країні виникло чимало незалежних культурних інституцій та ініціатив. Завдяки їхній діяльності з'явилася конкуренція, що стала поштовхом до змін і для державних закладів культури. Поки перетікання кадрів із незалежного сектору в державний не набуло глобальних масштабів, матимемо два табори з різними поглядами на мистецькі проєкти. Коли ж їхні представники стикаються одне з одним в іпостасях заявника на грант УКФ та експерта фонду, починаються війни у Facebook. Український культурний фонд може проаналізувати професійні якості експертів, перевірити документи аплікантів, але не в його силах насадити взаємоповагу представникам сфери. 

Ситуація зсередини

Команда УКФ постійно досліджує та вдосконалює процес конкурсного відбору. 2020 року було проведено опитування серед заявників та експертів, щоб отримати зворотний зв’язок від усіх учасників процесу. Виявилося, що головною проблемою відбору стала комунікація. Критика часто виникає не у зв’язку з оцінками, а коментарями експертів, які отримують заявники. Вони видаються аплікантам суб’єктивними, оцінними і поверховими. Тобто для заявників важливе обґрунтування оцінки. Усвідомлюючи це, УКФ працює над створенням окремої освітньої програми для експертів, розробляє їхню сертифікацію. З іншого боку, якщо думка одного експерта відрізняється від думки всіх інших, це сприймається заявниками виключно як його некомпетентність, навіть якщо позиція обґрунтована. 

Аналітика УКФ свідчить, що 58% заявників схвально оцінили роботу експертів. Їхні коментарі допомогли зрозуміти сильні та слабкі сторони проєктів, містили корисні рекомендації. А як щодо самих експертів? Як їм працюється? За внутрішніми опитуваннями УКФ, експерти усвідомлюють відповідальність, яку на них покладено. Вони стежать за проєктами, реагують на обговорення оцінювання й беруть участь у обговореннях змін до його методики. Скажімо, експерти УКФ пропонують фонду розробити механізм, який би «не дозволяв сильним заявкам зі слабкими ідеями превалювати над слабкими заявками із сильними ідеями». 

Три роки поспіль точиться дискусія: чи варто відкривати імена експертів, які оцінюють заявку. Річ у тому, що склад експертних рад кожної програми є відомим і публікується на сайті УКФ. Далі, коли заявки переходять на етап експертного оцінювання, алгоритм Системи управління проєктами автоматично розподіляє між експертами, базуючись на відповідності тієї чи іншої кандидатури сектору, спеціальним тегам – за жанрами, напрямами мистецтва. Після оцінювання заявник отримує як висновок зведений фінальний коментар. Часто він або вона хоче після цього знати, хто ж їх залишив. Погляд на те, чи має УКФ відмовитися від анонімності експертів, у заявників та експертів кардинально протилежний. Перші вважають, що мають право знати імена тих, хто їх оцінює, другі ж переконані, що такий підхід призведе до тиску на експертів і матиме для процесу роботи над проєктами негативні наслідки. УКФ дотримується позиції експертів, адже сфера культури, попри всі декларовані сенси та високі ідеї, не позбавлена конкуренції в її не надто цивілізованих проявах. 

Тут можна навести ще кілька прикладів анонімності експертів, яку зберігають приватні благодійні фонди, але, передбачаючи зауваження, що вони надають власні кошти, а не гроші платників податків, якими є і заявники УКФ, нагадаємо, що, скажімо, експертиза програми бібліотечних закупівель Українського інституту книги теж не розголошує імен експертів. 

Замість висновку

Експертність у культурі потребує системних змін. Починати їх необхідно, що цілком природно, з освіти. Потім – досвід, який формує не лише навички, а й професійну репутацію. Варто в цьому контексті згадати й комунікаційну складову. Ми звикли, що в інформаційному просторі існує вузький пул експертів, яких запрошують на ефіри, події, з якими роблять матеріали в онлайн медіа. Можливо, заради загального добра та розширення меж «бульбашки» варто докласти трохи зусиль, щоб освіжити перелік більш-менш розкручених представників культури. Тоді зі словом «експерт» буде асоціюватися трохи більше, ніж один поет, кілька директорів художніх музеїв і незалежний галерист… Участь в експертних радах УКФ підтверджує той факт, що оцінювання потребує серйозної роботи, часу й уваги. Статусу необхідно відповідати – висновок, з яким УКФ працюватиме й надалі, адже поки що вироблена процедура конкурсного відбору залишається найбільш продуктивною та ефективною. На підтвердження цього – понад 1000 підтриманих проєктів за три роки діяльності фонду. 

Богдан Церковняк, Заступник керівника відділу комунікацій Українського культурного фонду
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram