Базові прогнози
При розробці бюджету на 2023 рік Уряд заклав такі прогнози основних макроіндикаторів.
Доходи бюджету очікуються на рівні 1,28 трлн грн. Видатки – на рівні 2,57 трлн грн. Таким чином, щомісячний дефіцит бюджету буде приблизно $3 млрд, або 1,29 трлн грн за рік.
Номінальний ВВП у 2023 році прогнозують на рівні 6,399 трлн грн. При чому очікують на реальне зростання ВВП на 4,6%.
Річна інфляція (грудень до грудня 2023) становитиме 30%. Індекс цін виробників промпродукції (грудень до грудня) – 35,7%.
Щодо соціальної частини, середня заробітна плата становитиме 18 508 грн. Також в прогноз закладений високий рівень безробіття у 28,2%.
У міжнародній торгівлі очікують від’ємне сальдо торговельного балансу – -14,248 млрд дол. Якщо дивитися на структуру, то загальний експорт товарів та послуг складатиме 62, 364 млрд дол. (зростання +9,1%), а імпорт – 76,612 млрд (+1%).
Найбільш резонансне питання – курс валют та чи буде «долар по 50». Так от, середній річний курс очікують на рівні 42,2 грн/долар. Втім, на кінець року в прогноз закладений курс у 50 грн /долар.
Боргове навантаження
Обсяг держборгу у 2023 році за бюджетними прогнозами досягне 6, 406 трлн грн, з яких 78,7% це зовнішній борг. Держборг складатиме 100,1% ВВП.
У 2023 уряд планує погасити держборг на суму 414,9 млрд грн. При чому більша частина піде саме на погашення внутрішнього боргу – 316 млрд проти 98,9 млрд грн на погашення зовнішнього.
На обслуговування держборгу закладають 326 млрд грн, з яких на зовнішній борг припадає 62,3 млрд грн, а на внутрішній – 263,9 млрд грн.
Доходи держбюджету
У проєкті бюджету на 2023 рік очікують, що найбільшою статтею доходів стануть саме податки. Прогнозують, що ПДВ принесе в бюджет 596,3 млрд грн, податок на прибуток підприємств – 132 млрд грн, а податок на доходи фізосіб – 129 млрд грн.
На другому місці – надходження від акцизного податку у розмірі 137,3 млрд грн.
Третє місце – доходи від ренти. Прогнозовані суми надходжень рентної плати – 120,6 млрд грн, зокрема рента за видобування та користування надрами – 116,8 млрд, рента за радіочастоти – 2,1 млрд грн, рента за водокористування – 856,4 млн грн, рента за лісові ресурси – 462 млн грн та транспортна рента – 320,9 млн грн.
Також планують зібрати 45,5 млрд надходжень від бюджетних установ. Плюс від НБУ (не плутати з купівлею облігацій) у Бюджет в 2023 році має прийти не менше як 19,3 млрд грн.
Від митниці багато не очікують – у прогнозах надходження від ввізного мита становить 35,2 млрд грн.
Є очікування на угоди з приватизації – прогнозовані надходження у розмірі 6 млрд грн.
Серед інших джерел доходів бюджету, надходження від частини чистого прибутку та дивідендів від держпідприємств – 7,3 млрд грн, від кредитних доходів – 1,9 млрд грн та від легалізації азартних ігор – 1,59 млрд грн.
Видатки держбюджету
Завжди найцікавіша частина держбюджету – це видаткова. В цьому році через війну вона має певні особливості.
Розподіл видатків по напрямках виглядає таким чином:
- Безпека та оборона – 1 141 млрд грн;
- Пенсійне забезпечення та соціальний захист – 835 млрд. грн;
- Підтримка ветеранів війни – 6,8 млрд. грн;
- Освіта – 155 млрд. грн;
- Медицина – 175,7 млрд. грн;
- Кошти для територій, що зазнали впливу збройної агресії Росії – 23,9 млрд грн;
- Кошти для ліквідації наслідків збройної агресії Росії – 19,4 млрд грн.
Змінилися й тенденції бюджетування по розпорядниках бюджетних коштів. У 2023 році, щоб порахувати кількість відомств, чиї бюджети збільшаться порівняно з 2022 роком, вистачить пальців двох рук. Повний перелік і суми можете подивитися у табличці. Детальніше зупинюся на лідерах та «аутсайдери» серед розпорядників бюджетних коштів.
ТОП-5 відомств, чиї бюджети виростуть найбільше:
- Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету міністрів України: +73% (+3,595 млрд). Це може спантеличити, але зради немає – до видатків КМУ перейшла Держпродспоживслужба, яка в бюджеті 2022-го року була за Мінекономіки.
- Головне управління розвідки Міноборони: +41% (+3,379 млрд).
- Міноборони: +37% (+233,555 млрд) – найбільше підвищення у абсолютних цифрах.
- Мінветеранів: +13% (+789,2 млн).
- МЗС: +5% (+261,06 млн) .
Окрім цього, зростуть бюджети СБУ(+4%), Мінфіну(+3%) та МВС(+2%). Всім іншим бюджети «уріжуть», порівняно з поточним роком.
ТОП-5, чиї бюджети зменшаться найбільше:
- Міненерго: -97% (-188,39 млрд). Такі цифри вийшли за рахунок виключення компенсації ПСО 111 млрд та врегулювання заборгованості перед суб’єктами ринку 76 млрд. Ці кошти вже виділили в цьому році законопроектом №7429, який верховна Рада проголосувала наприкінці липня.
- Мінекономіки: -86% (-20,86 млрд). Тут мінус вже згадувана Держпродспоживслужба, яка пішла в КМУ (-7 млрд) і завершення програми «ЄПідтримка» (-8,8 млрд).
- Мінцифри: -86% (-3,67 млрд)
- Мінрозвитку громад та територій: -74% (-22,297 млрд)
- Мінінфраструктури: -65% (-17,311 млрд)
Що цікаво, фінансування діяльності політичних партій у наступному році залишили на рівні 336 млн грн.
А от для ЦВК на проведення чергових виборів народних депутатів ВРУ у 2023 грошей не передбачено. Але в самому тексті закону Бюджету 2023 є доручення КМУ разом з ЦВК після завершення воєнного стану подати на розгляд Парламенту зміни до Бюджету, які передбачають кошти для підготовки та проведення таких виборів.
Також, на відміну від попередніх років, немає рядків зі стандартними «плюшками для депутатів» – не передбачені гроші на соцеконом на округи, Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) та інфраструктурну субвенцію (яка по факту була додатковим соцекономом). Втім, їх можуть додати на другому читанні, як це було раніше – впевнений, що знайдуться депутати, які захочуть повернути «гроші на округи» своєю депутатською правкою, але, думаю, їх чекатиме сюрприз.
Але без дивних видатків не обійшлося. Наприклад, у проекті бюджету відновлюють будівництво доріг. Нагадаю, коли почалась війна, Верховна Рада проголосувала, що у Бюджеті 2022 року всі кошти з дорожнього фонду йдуть або на виплати по боргам, або на армію (стаття 38 Закону про державний бюджет на 2022 рік). В свою чергу, у проекті держбюджету на наступний 2023 рік цієї статті вже немає. Тому, вочевидь, все повертається, як було раніше – гроші можна буде використовувати на будівництво доріг.
Крім того, передбачені субвенції Харкову та Дніпру на будівництво метро у розмірі 1,5 млрд та 4,6 млрд грн відповідно.
Отже, починається черговий бюджетний процес, який, судячи з попереднього проекту, буде не менш цікавий за попередні. Що буде далі після реєстрації законопроекту у ВРУ. До 1 жовтня нардепи подають свої пропозиції до бюджету (це там варто буде вишукувати, зокрема, і соцеконом), а до 20 жовтня вже має відбутися голосування у першому читанні.