ГоловнаБлогиБлог Виктора Круглова

Українцям потрібна розрядка і моральна підтримка, і в цьому їм здатні допомогти сфера культури та креативні індустрії

Сьогодні, нарешті, Верховна Рада проголосувала за призначення міністром культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка. В одній з перших своїх заяв новий міністр згадав про креативні індустрії та ряд законів, що передбачають підтримку культурної галузі країни. Йшлося про Закон №3377 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби» (COVID-19), що має бути розглянутим Верховною радою найближчим часом у другому читанні.

Фото: Осман Карімов

Нагадаю, що згідно з останнім рішенням уряду, фінансування на сферу культури, що вдалося відстояти, в попередніх баталіях, заплановано розпочати щонайменше наприкінці поточного року. Цього року асигнування культурної галузі скоротили на 48,5%. Логічно припустити, що затримка у фінансуванні продовж активної частини року сильно пригальмує розвиток проєктів та програм культурних індустрій, які вже декілька років поспіль реалізовуються завдяки активності Українського інституту книги, Українського інституту та Українського культурного фонду. Відомо, що саме ці бюджетні структури надавали можливість створювати тисячі талановитих проєктів представниками вітчизняного творчого середовища та демонструвати окремі на міжнародному рівні. Цього року, економічна платформа для творчості доволі не стабільна, а обставини спонукатимуть багатьох операторів, або припинити існування, або заморозити активність.

В цілому, дивує, що в рамках державної програми стимулювання економіки та подолання наслідків пандемії, досі, не були розглянуті питання, які постали серед найважливіших для багатьох цивілізованих країн світу. А саме: яким чином підтримати операторів ринку культурних індустрій, що діють в країні самостійно та ще й заповнюють Державний бюджет. Згідно з оцінкою експертів, креативні індустрії приносять 4% до ВВП. Як на мене, цілком логічно було б розробити спеціальні державні комплексні програми задля зниження податкового навантаження на підприємців в креативних індустріях та переглянути орендні ставки для операторів ринку, як мінімум. Але, судячи за все, чиновники, які опрацьовували програму не усвідомлювали значення культури — сфери створення цінностей і придбання цивільних компетенцій у сучасному світі, та роль культури в модернізації суспільства та економіки. Тим більше, що в умовах кризи, викликаної вимушеними карантинними заходами, саме культурний продукт здатний виступити в ролі антикризового допінгу, підняти настрій українцям та наповнити їх позитивною енергією.

У світлі ситуації, що склалася, хотілось би поділитися інформацією про заходи, що були прийняті в розвинутих країнах світу на підтримку культурної індустрії. Отже:

В Нідерландах була розроблена програма допомоги фрілансерам, які опинилися без доходу через закриття театрів, кінотеатрів, кафе. На це уряд країни витратить 90 млрд євро. Митці отримали право на тримісячну субсидію до 1050 євро на місяць для одиноких людей та 1500 євро для родин. Це правило діятиме до 1 червня. Процедура отримання допомоги доволі проста та передбачає формальне звернення з повідомлення про втрату доходу. Також фрілансери зможуть подати заявку на спеціальні трирічні бізнес-кредити на суму до 10 517 євро з процентною ставкою 2%.

В Хорватії, не найбагатішій країні Європи, були прийняті антикризові заходи з надання допомоги культурному сектору. Створено спеціальний фонд для фінансової підтримки людей, котрі зайняті в креативної галузі. Претендувати на підтримку мають право «вільні художники», самозайняті, фізичні та юридичні особи, які втратили прибуток через закриття театрів, кінотеатрів, музеїв. Крім того, цей фонд підтримує громадян, зайнятих в довгострокових, затверджених мінкультом проєктах, що були відкладені через пандемію. Самі ж зобов'язання з реалізації програм міністерства культури Хорватії будуть відстрочені.

Уряд Великобританії розробив та почав впроваджувати план підтримки держслужбовців, приватних осіб і підприємств, чиї надходження були порушені через карантин. План підтримки обійдеться бюджету країни у 12 млрд фунтів стерлінгів. Ці гроші підуть на оплату лікарняних листів для тих, кому рекомендується самоізоляція, і для тих, хто піклується про них. Також кошти підуть до Фонду допомоги нужденним. Бізнес отримає пільгове кредитування на суму 1 млрд фунтів стерлінгів. Малий бізнес зможе претендувати на гранти у 2,2 млрд фунтів стерлінгів. У цілому, на креативні індустрії кошти Англія не виділяє, адже цим питанням опікуються в країні численні благодійні фонди та спілки. Наприклад, ACE (Arts Council England) представив трьохетапну програму виходу з кризи для креативних індустрій країни. Третя фаза програми, що триватиме до березня 2024 року, називається «фазою перенавантаження». «Стабілізаційний фонд» на підтримку галузі складає 190 мільйонів фунтів стерлінгів.

Німеччина, взагалі, висунула приголомшливий пакет допомоги в розмірі 50 млрд євро, виділений конкретно малим підприємствам і фрілансерам, у тому числі з культурного, творчого і медійного секторів. Міністр культури Німеччини Моніка Грюттерс у своєму недавньому виступі на підтримку культурної галузі заявила, що фінансування здійснюється у формі грантів, призначених для покриття накладних витрат, таких як оренда майданчиків і майстерень художників. «Наше демократичне суспільство потребує свого унікального та різноманітного культурного та медичного ландшафту в цій історичній ситуації, яка була немислимою до недавнього часу. Сміливість творчих людей може допомогти подолати кризу. Ми маємо використовувати будь-яку можливість для створення крутих речей для майбутнього», — зазначила міністр. В рамках програми підтримки також будуть доступні кредити задля допомоги підприємствам у подоланні фінансових труднощів. На додаток, фінансову підтримку отримають медіа, зокрема друковані видання. Також, нова ініціатива свідчить, що соціальне забезпечення (включаючи страхування по безробіттю) буде надаватися фрілансерам, зокрема артистам, протягом шести місяців.

Згідно з заявою міністра канадської спадщини (Canadian Heritage) Стівена Гильбо, уряд Канади в якості тимчасових заходів з надання допомоги на підтримку секторів культури, спадщини та спорту виділив до 500 мільйонів доларів для полегшення фінансового тиску постраждалих організацій. Кошти будуть розподілені серед представників культурних індустрій та спорту завдяки співпраці з партнерами, зокрема Канадською радою з мистецтва, Канадським медіафондом, FACTOR, Musicaction і Telefilm Canada, тощо. Планується, що Канадська рада з мистецтва виділить приблизно 60 мільйонів доларів авансованого фінансування, що еквівалентно 35% щорічних грантів, які мають отримати понад 1100 профінансованих культурних інституцій.

Уряд Нової Зеландії витратить 65 мільйонів доларів на музеї та культурні фонди з надією захистити сектор від впливу коронавірусної рецесії, про це заявила Прем'єр-міністр країни Джацинда Ардерн, під час недавнього відвідування національного музею, в перший день його роботи після карантину. Презентуючи програму підтримки, пані міністр зауважила що, культурний сектор був одним з найбільш постраждалих від кризи та потребує особливої уваги. З програми фінансування 25 мільйонів доларів надійдуть національному агентству розвитку мистецтв Creative New Zealand, яке припинило всі програми фінансування через Covid-19.

Повертаючись до України, хочу зазначити, що для креативних індустрій нинішня криза має стати поштовхом до того, щоб переглянути способи взаємодії з аудиторією. Вірус — це лише тригер, який запустив процеси, що накопичувалися в країні роками. Громадянам країни потрібна розрядка і моральна підтримка, і в цьому їм здатні допомогти сфера культури та креативні індустрії. Для того, щоб креативні бізнеси продовжували розвиватися, їм необхідна підтримка держави. Зрозуміло, що українські митці та культурні установи не можуть розраховувати на потужну фінансову допомогу, таку, що отримують колеги в заможних європейських країнах. Але, на антикризовий пакет від держави — талановиті, яскраві та автентично-неповторні українські митці заслуговують абсолютно точно. Тож, я сподіваюсь, довгоочікувана поява в Міністерстві культури та інформполітики нового керівника зрушить з місця питання, що стосується підтримки національного культурного продукту та збереження напрацювань операторів креативних індустрій зроблених продовж років Незалежності України.

Виктор Круглов Виктор Круглов , Генеральний директор видавництва "Ранок"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram