ГлавнаяКультура

Культура в часи пандемії: як європейські країни рятують креативний сектор (на відміну від України)

Вже більше тижня український культурний сектор гуде: окрім встановленого карантину і пов’язаних з ним обмежень, менеджери культури, чиновники і підприємці обговорюють секвестр держбюджету. Український уряд, відчувши наближення кризи і недоотримання українським бюджетом коштів (вочевидь, не лише через пандемію коронавірусу), вирішив включити режим жорсткої економії (але не на всіх). Прогнозовано, найпершими «під ніж» пустили видатки на культуру. 

В першій редакції змін до бюджету пропонували урізати всі витрати на проекти – повністю забрати фінансування в Українського культурного фонду, Держкіно, Інституту книги і Українського інституту; не фінансувати реставрацію пам’яток і капітальне будівництво нових музеїв (зокрема, Музею Революції Гідності). Після протесту з боку культурних інституцій і менеджерів в уряді переглянули заходи з економії і трохи грошей повернули. Тим часом, згідно з результатами опитування, 72% респондентів в сфері культури і креативної економіки в Україні вважають свій сектор найбільш вразливим в часи пандемії та карантину.

Це сильно контрастує з повідомленнями про підтримку сектору культури і креативної економіки в Західній Європі. Так, в Німеччині уряд планує виділити 50 млрд євро на підтримку маленьких бізнесів та фрілансерів в сфері культури, медіа та креативних індустрій. На цьому тлі ще більш увиразнюються вислови українських представників влади: колишній міністр фінансів Ігор Уманський, наприклад, взагалі не розуміє, «які фільми ви збираєтесь знімати під час карантину», а отже, навіщо кіноіндустрії продовжувати в цьому році фінансування від держави. Очільниця Держкіно Марина Кудерчук також не вважає переданий їй у відання сектор важливим: «Впевнена, з розумінням поставляться до ситуації, коли ми будемо змушені тимчасово відмовитися від виробництва фільму заради будівництва лікарні чи допомоги хворим та особливо лікарям», – написала вона у фейсбуці.

LB.ua опитав представників і представниць іноземних культурно-дипломатичних інституцій про те, як їхні країни допомагають культурному сектору і які прогнози вони мають щодо України.

Ми поставили всім однакові питання:

1. Які заходи для підтримки культурного сектору в період пандемії коронавірусу втілюють уряди ваших країн і як ви їх оцінюєте? 

2. Якими можуть бути приблизні втрати культурного сектору через пандемію і карантин у ваших країнах? Хто аналізує ефект, який пандемія справить на культуру? 

3. Як ви оцінюєте розвиток українського культурного сектору за останні шість років і які ваші прогнози на майбутнє, з огляду на наявний стан речей? 

І публікуємо відповіді.

Беате Кьолер, директорка Гете-Інституту в Україні:

Беате Кьолер
Фото: Христина Кулаковська
Беате Кьолер

1. Німецький уряд та уряди земель ухвалили пакет заходів для того, щоб пом’якшити наслідки розповсюдження коронавірусу. Для маленького бізнесу та самозайнятих працівників уряд розробив екстрену допомогу. Для компаній, які зіткнулись з складнощами через пандемію коронавірусу, запустили окрему програму підтримки. Малі, середні та великі підприємства можуть подати заявку через свій банк – згідно з оголошенням, виплати їм надійдуть на рахунки якнайшвидше.

І ці заходи не обмежені окремими індустріями. Для культурних áкторів та індустрій важлива насамперед підтримка окремих самозайнятих працівників та маленьких підприємств, тому міністриня культури та медіа Моніка Грюттерс вказала їх в цих допоміжних заходах як спеціальну цільову групу. В подальшому для культурних áкторів запланований доступ до базового соціального забезпечення, відстрочки по зобов’язанням, захист від неплатоспроможності.

2. Німецький Competence Center of Culture and Creative Industries опублікував перший аналіз фінансового боку питання: в м’якому сценарії вони очікують втрат на рівні від 20 до 30% приблизних щорічних доходів. Але в більш серйозному сценарії йдеться про спад на рівні 70-80%. Ці цифри залежать від того, скільки протриває карантин. Найбільш серйозних втрат зазнають фрілансери та підприємства в сфері мистецтв. Важливий фактор тут – ярмарки та події: вони генерують важливі частини доходів – якщо їх скасують, ці доходи ніяк не можна буде компенсувати.

3. Мені здається дуже успішним і інноваційним те, що за останні шість років в Україні з’явились нові культурні фонди та програми, які і на рівні держави, і на рівні приватному, і на рівні міжнародних організацій підтримують незалежні, неформальні проекти, міжнародну кооперацію та нетворкінг. Український культурний фонд, Український інститут, Culture Bridges, House of Europe та інші – це все чудові приклади. Окремі áктори, НГО, інноваційна, унікальна, жива сцена розвинулась не лише в столиці, але й регіонах. Якщо ця підтримка припиниться через кризу, пов’язану з пандемією коронавірусу, не лише культурне життя збідніє, ціла перспективна зона економічного розвитку Україні буде відрізана, а фундаментальний фактор розвитку та зміцнення громадянського суспільства просто зникне.

Олаф Герлах-Хансен, старший радник зі стратегічного розвитку Данського культурного інституту:

Олаф Герлах-Хансен
Фото: Данський культурний інститут
Олаф Герлах-Хансен

1. В Данії уряд дуже швидко провів безпрецедентно великі переговори щодо надання фінансової допомоги власникам бізнесів. Ідея полягала в тому, що культурний сектор також мав би мати доступ до цієї допомоги, але виявилось, що він не відповідає вимогам: розроблений пакет не враховував організаційні структури культурного сектору, і тому більша частина культурних індустрій не зможе його отримати. Наслідки могли б бути катастрофічними і миттєвими. 

Міністерство культури отримало багато запитів на формування сфокусованого на культурному секторі пакету допомоги, яким могли б скоритатись ті, хто не підпадає під дію загального пакету. Представники більшості партій в парламенті серйозно критикували міністра культури за його пасивність та вислів про те, що «зараз не час обговорювати культуру». За останні дні прем’єр-міністр зреагував на ці запити, і це дало результат: на культуру виділили більше коштів, і ми очікуємо, що ця сума збільшиться.

Наразі заходи підтримки культурного сектору та креативних індустрій такі: фінансова підтримка вищої школи, вечірніх шкіл та державних університетів, схема отримання компенсації для медіа-компаній, спрощення правил отримання грантів від Danish Arts Foundation – державного інструменту з підтримки мистецтва, перформансу, музики, кіно, ремесел, дизайну та архітектури. 

2. Поки уряд не запропонував окремі пакети допомоги для культурного сектору, більшій частині креативних індустрій загрожувало банкрутство, скорочення штату і непередбачувані фінансові наслідки. Малі та середні підприємства в сфері культури – маленькі театри, кінокомпанії і культурні будинки – найбільш уразливі. Приблизні втрати культурного сектору ще не розраховані, і міністра культури також критикували за те, що міністерство не збирає дані з цього приводу. Але ми думаємо, що, коли найгірше буде позаду, міністерство культури врешті сформує огляд наслідків кризи, спричиненої пандемією.

Поки що можна буде сказати, що для креативних індустрій ці наслідки будуть серйозними, але, зважаючи на переговори, які зараз ведуться [з надання допомоги], є шанс, що більша частина сектору все ж виживе. 

3. Революція Гідності в 2014 році перезапустила українське громадянське суспільство і дуже вплинула на культурний розвиток. «Зроблено в Україні» стало брендом і спричинило швидку появу маленьких бізнесів та неприбуткових ініціатив в культурних індустріях. Лібералізація візового режиму, децентралізація, заснування Українського культурного фонду та Українського інституту, який вивів культурну дипломатію на новий рівень, – багато важливих кроків було зроблено для посилення ролі української культури не лише локально, але й на міжнародному рівні. Це також створило базу для майбутнього росту креативної економіки та культурного туризму. Ми досі бачимо багато креативних та таланових молодих людей, які свідомо обирають не еміграцію, а життя в Україні і внесок в культуру. 

Втім, обмеження у фінансуванні означають зниження якості і доступу до культури, зменшення ролі культури в очах суспільства. 

Тому ми бачимо два можливі сценарії розвитку:

  1. продовження успішної роботи навіть в часи смути, коли в державна підтримка і визнання мотивують культуру і креативні індустрії більше працювати – на користь української ідентичності і культури, а також для того, щоб створити ґрунт для швидшого зростання креативної економіки та культурного туризму після пандемії коронавірусу. Результати можна буде побачити в коротко- та середньостроковій перспективі.

  2. жорстке урізання фінансування, яке призведе до протилежного результату – знизиться доступ до культурних інституцій, натомість молоду креативну молодь буде заохочено до еміграції, особливо якщо вона працює в маленьких креативних індустріях. Ці два фактори разом можуть спричинити зниження привабливості Україні для культурного туризму і розвитку креативної економіки. Шкода, адже саме ці сектори є такими, що найкраще розвиваються і продовжать розвиток після пандемії в Європі і у світі в цілому.

Ульф Хаусбрандт, Директор Австрійського Культурного Форуму в Києві:

Ульф Хаусбрандт
Фото: Австрійський культурний форум
Ульф Хаусбрандт

1. Австрійський уряд надає всебічну підтримку економіці і людям, які її потребують. Це також включає до себе увесь креативний і культурний сектор. Ульріке Луначек, Держсекретарка з питань мистецтв і культури, запевнила, що уряд нікого не залишить без допомоги. Протягом кризи незалежним художникам виплатять максимум по 2000 євро щомісячної компенсації за втрати прибутку. Більше того, незалежні художники наразі звільнені від необхідності сплачувати виплати з соціального забезпечення. Всі ті, хто працює в штаті в приватних чи публічних установах (музиканти оркестрів, наприклад), будуть отримувати 80% зарплати від уряду, навіть якщо їхні працедавці перевели їх на короткострокові контракти. Ці виплати обмежені сумою 2000 євро на місяць.

На додаток до цих заходів, запустили серію програм для підтримки специфічних секторів культурної та креативної індустрій. Жоден сектор не має пріоритету. Наявні бюджети на культуру та мистецтво не зазнають змін, навіть коли уряду треба збільшувати витрати на боротьбу з COVID-19.

2. Ніхто не знає, як довго культурне життя буде зазнавати впливу кризи від COVID-19. Тому поки що неможливо розрахувати фінансові втрати культурного сектору. В будь-якому випадку, австрійський уряд буди і далі підтримувати увесь креативний і культурний сектор.

Анна Бубнова, керівниця мистецьких програм Британської Ради в Україні:

Анна Бубнова, менеджерка культурних проекті Британської ради
Фото: Дмитрій Єршов
Анна Бубнова, менеджерка культурних проекті Британської ради

1. Наведу декілька прикладів ініціатив, що були вже запроваджені у мистецькому середовищі на прикладі Мистецької Ради Англії (основна державна організація, яка не є органом влади, але є тією організацію, що розподіляє державні кошти, підтримує мистецькі інституції та митців Англії). 

Отже, аби підтримати мистецький сектор та допомогти зберегти екосистему, Мистецька Рада Англії частково перерозподіляє ті гроші, що мали б йти на підтримку проектів, на цільову підтримку організацій, що підтримуються Arts Council England на основі трьорічних угод (так звані National Portfolio Organizations). На підтримку таких організацій виділено 90 млн фунтів, аби забезпечити їх життєздатність, адже більшість з них залежить від тих доходів, які вони не отримають протягом періоду карантину. Друга категорія – організації, що не є частиною National Portfolio, але які є критичними для культурної екосистеми Англії – це ті, хто замовляє або сам створює мистецький продукт та є епіцентром життя своїх спільнот. Для таких організацій Arts Council виділяє 50 млн фунтів, аби вони могли продовжувати замовляти роботу митцям та оплачувати її. І ще 20 млн фунтів виділяється на підтримку окремих митців, аби дати можливість їм вижити у цей складний період. 

Британський Кіноінститут анонсував програму підтримки тим митцям, які втратили роботу через короновірусну епідемію. 1 млн фунтів – це гроші, які передані компанією Netflix. Можна сказати, що пріоритизуються інституції, які мають важливе значення для культурної екосистеми і через які відбувається цільова допомога індивідуальним митцям. 

2. Такої статистики поки що немає. Її збирає Національний Статистичний Офіс, паралельно цим також займаються такі організації, як Creative Industries Federation. Федерація – це голос індустрії, саме вони зустрічаються на регулярній основі з представниками DCMS (Digital, Culture, Media and Sport) та висловлюють позицію сектору. Федерація Креативних Індустрій відкрила свої двері для представників мікробізнесів та фрілансерів, надавши 6 місячне членство у своїй організації

3. Український культурний сектор став набагато жвавішим, зріс професійний рівень фахівців, що працюють у культурному секторі. Україна набагато більше залучена у міжнародне культурне життя. Великий вплив на цей процес справили як європейські програми (Сulture II, Culture Bridges, House of Europe), так і новостворенні українські інституції, зокрема Український культурний фонд, Інститут книги, Український Інститут.

Завдяки грантовій підтримці УКФ та європейській програмі Culture Bridges збільшилася кількість мистецьких подій, незалежних організацій, що продукують якісний контент.

Завдяки діяльності Українського Книжкового Інституту, Держкіно та Українського Інституту, Україна укорінилась на міжнародній культурній мапі і тому таким організаціям як наша стало набагато легше формувати партнерства між Україною та Британією.

***

Наступного тижня Верховна Рада України має розглянути відредаговані зміни до держбюджету на 2020 рік, і ми побачимо, чи українська держава бачить культуру рівноцінною частиною суспільного і економічного життя, чи досі, в традиції пострадянського управління, ставиться до неї як до декоративного елементу.

***

Редакція висловлює подяку House of Europe та Олексію Педосенку особисто за допомогу у підготовці матеріалу.

Дарія БадьйорДарія Бадьйор, Редакторка відділу "Культура"
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram