ГлавнаяБлогиБлог Василя Котка

Російський імпорт електроенергії: користь чи шкода для України?

Зараз у ЗМІ багато дискусій стосовно імпорту електричної енергії з РФ та Білорусі, який став можливим з 1 жовтня 2019 року завдяки поправці від 18 вересня цього року до закону «Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії». Ця поправка, автором якої є голова енергетичного комітету парламенту Андрій Герус, дозволила українським підприємствам закупівлю електроенергії за двосторонніми договорами з країн, що не входять до Європейського Енергетичного Співтовариства, по факту, з Росії і Білорусі.

Фото: EPA/UPG

Важко не погодитись з висновком багатьох колег – експертів про те, що імпорт електроенергії з Росії та Білорусі шкодить українській енергетиці, розхитує й без того проблемний новий ринок електроенергії, негативно впливає на стабільність роботи Об’єднаної енергетичної системи (ОЕС), а також, враховуючи політичну ситуацію, послаблює національну безпеку. Реальні факти, крім усього іншого, наочно демонструють значні втрати вітчизняної енергетики від імпорту електроенергії з РФ та Білорусі.

Фінансові втрати генерації через скорочення обсягу реалізації електроенергії. За попередніми даними, у період з 1 жовтня по 14 листопада 2019 року імпорт електроенергії з РФ та Білорусі в Україну склав 228 млн кВт*год: у жовтні - 128 млн кВт*год, а за 14 днів листопада - 100 млн кВт*год. Базовий графік навантаження у жовтні коштував 153 коп. за кВт*год, а у листопаді - 135 коп. за кВт*год. Таким чином, втрата виручки українських генеруючих компаній склала 331 млн гривень (196 млн гривень у жовтні та 135 млн гривень за першу половину листопада).

Вплив імпорту електроенергії на вугільну галузь. Згаданий імпорт електричної енергії з РФ та Білорусі - 228 млн кВт*год - співставний з обсягом місячного виробництва електроенергії, наприклад, Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго», що еквівалентно 125 тис. тонн неспаленого українського вугілля. А це - середньомісячний видобуток державних шахт Львівсько-Волинського басейну. Саме стільки українського вугілля було недовикуплено через імпорт російської електроенергії.

Прогноз грошових втрат генерації через російський імпорт до кінця 2019 року. Майбутні втрати від імпорту залежатимуть від ціни, що буде складатися в ОЕС. Ціна російської електроенергії, поставленої за двосторонніми договорами, як правило не розголошується. У той же час, за інформацією, озвученою 6 листопада ц. р президентом НАЕК «Енергоатом» Ю.Недашковським, ціна імпортної електроенергії з РФ становить 1,37 грн. кВт*год. При цьому, за оціночними даними, собівартість російської електроенергії складає 90-95 копійок. З огляду на діючі в Україні мито у розмірі 2% та акциз на електроенергію у розмірі 3,2%, мінімальний рівень ціни, до якої теоретично може опуститися РФ - це 1,00 гривня за кВт*год. При поточній вартості базового графіку навантаження на ринку «на добу наперед» (91 коп./кВт*год. на 14.11.2019 р. і 132 коп./ кВт*год на 15.11.2019 р.) імпорт по 137 коп./кВт*год. РФ економічно не вигідний і здійснюється, в основному, у години цінових максимумів в ОЕС. Однак, при бажанні демпінгувати, РФ може зберегти експорт електроенергії до України навіть при сьогоднішніх цінових мінімумах.

Підсумок втрат. Вітчизняні підприємства електроенергетики і шахти недоотримали виручку, з якої, як відомо, сплачуються податки до бюджету, формуються зарплата працівників і кошти на соціально-економічний розвиток регіонів. Ця виручка могла б додати країні невелику, але все ж часточку ВВП, приростом якого небезпідставно так опікуються усі владні структури. До цього додайте погіршення торгівельного і платіжного балансу країни і отримаємо, як казав герой відомого фільму: «картину маслом»!

Як далеко можна зайти та до чого це призведе? Якщо у якості безумовного пріоритету вважати нижчу ціну, то, теоретично, обсяг поставки електроенергії з РФ та Білорусі можна наростити до 2808 млн. кВт*год. на місяць (що у 8 разів більше ніж фактично поставлено у жовтні 2019р), у тому числі з Білорусі - 648 млн кВт*год та з РФ - 2160 млн кВт*год. Такі обсяги імпорту призвели б до зупинки 80% усіх генеруючих потужностей ТЕС та, як наслідок, близько 70% вугільної галузі України. Поза сумнівом, такий сценарій розвитку подій автори закону не планували. Однак, крок зроблено саме у цьому напрямку. Впадає в око, що наші законодавчі новації щодо імпорту електроенергії сильно розходяться з усталеною практикою успішних, розвинутих країн, уряди яких за всіх умов прагнуть підтримати свого виробника, використовуючи для цього різноманітні інструменти, починаючи з обмежувальних мит і закінчуючи квотами на ввезення тих чи інших товарів на їхню митну територію. Про це красномовно свідчать обмеження, з якими стикається наша продукція агропромислового сектору на ринках ЄС, навіть за наявності відповідної угоди про зону вільної торгівлі і при тому, що продукція з України значно дешевша.

Чи спрацював імпорт електроенергії на зниження ціни в Україні? Твердження, що завдяки імпорту «вдалось примусити генерацію піти на зниження пропонованих нею цін на електроенергію» є, як мінімум, перебільшенням. Насправді падіння цін запрограмовано іншими факторами: це стиснутий попит на електроенергію, що скоротився за роки незалежності України приблизно удвічі, та надлишок потужності генерації, можливості якої формувати пропозицію хоч і скоротились, але у значно меншій мірі, ніж скоротився попит. Саме надлишок пропозиції і формує тренд на зниження ціни. Поштовхом же до зниження ціни стали введення у роботу після планового ремонту кількох блоків АЕС, завдяки чому питома вага дешевої атомної електроенергії зросла, та тепла погода, що призвела до скорочення споживання і, знову ж таки, до зростання питомої ваги дешевої атомної електроенергії. Певною мірою вплинув, звичайно, і імпорт. З імпортом чи без імпорту у найближчий та середньостроковій перспективі тренд на зниження ринкової ціни на електроенергію вірогідніше за усе буде домінувати і це, насправді, проблема, що потребує розв’язання, і, аж ніяк не досягнення, якому слід радіти.

Короткий висновок. Перші місяці роботи «нового ринку електроенергії» висвітили велику кількість проблем з його функціоналом, які перешкоджають його ефективній роботі. Спроби підмінити вирішення цих проблем штучним «стимулюванням» учасників ринку за допомогою імпорту ніякої користі, крім шкоди, вітчизняній енергетиці та і країні у цілому не несуть. Очевидно, що дію «поправки Геруса» треба скасувати і, таким чином, зупинити імпорт електроенергії з РФ та Білорусі за прямими договорами. За будь-яких обставин Україна має дбати про розвиток власних енергетичних підприємств. Для цього треба виправити наявні хиби «нового ринку електроенергії», створити цивілізовані умови для учасників ринку, а, відтак, і для підвищення продуктивності роботи вітчизняних енергетичних підприємств.

Василь Котко Василь Котко , Президент Громадської спілки "Перша енергетична асоціація України", експерт з енергетичних питань
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter