НБУ протягом останніх 4 років не змінює своїх підходів до валютної політики, продовжує політику вільного курсоутворення та дозволяє курсу як укріплюватися так і знецінюватися під впливом домінуючих на ринку факторів попиту або пропозиції (з ІІ половини серпня курс девальвував на 1 грн (до 28.2 грн/дол. США) або 3.6%).
У нас є достатньо міжнародних резервів. За необхідності НБУ використовує їх для інтервенцій. Наприклад, з початку вересня було продано 175 млн дол. США для згладжування коливань. Разом з тим, з початку року ми викупили в резерви близько одного мільярда доларів (чиста купівля).
Девальваційний тренд останнього місяця (25 серпня - 24 вересня 2020 року) не є чимось виключно українським. У країнах- сусідах, також відбувається незначна девальвація національних валют (Румунський лей -2.2%, Турецька ліра -3%, Угорський форінт -4.3%, Польський злотий -4.8%, Чеська крона -5% тощо).
Чому девальвує українська гривня? Це в першу чергу пояснюється такими факторами:
• Відновлення попиту імпортерів на валюту в результаті пожвавлення економічної активності (імпорт дещо пожвавився, порівняно з періодом «жорсткого» карантину (зокрема, через пожвавлення споживчого попиту), але є достатні надходження від експорту).
• Інвестори-нерезиденти скорочують портфель ОВДП (втім це плавне скорочення за настанням строків погашення паперів та не має суттєвого тиску на валютний ринок).
• Сплата дивідендів за кордон акціонерам-нерезидентам українських компаній.
• Тимчасове зростання девальваційних очікувань на передодні місцевих виборів (хоча останні президентські та парламентські вибори ніяк не вплинули на макроекономічну стабільність в країні, більшість українців продовжують сприймати вибори як фактор нестабільності).
Як бачимо, ці фактори не є фундаментальними і носять, на мою думку, тимчасовий короткостроковий характер. Тобто на сьогодні можна говорити про деяке сезонне послаблення гривні (як ми це спостерігали протягом минулих років), яке потім переходимо в посилення курсу у наступні періоди.
Що буде далі з курсом української гривні? На мою думку, на сьогодні відсутні фундаментальні причини девальвації:
• Умови торгівлі залишаються сприятливими: Україна імпортує переважно товари з високою доданою вартістю (електроніка, автомобілі тощо), попит на які суттєво залежить від споживчих настроїв, та енергоресурси, ціни на які впродовж року знижувались, а експортує товари, попит на які не є настільки чутливим до споживчих настроїв (продукція аграрного сектору, руди, сировина).
• Імпорт в Україну скоротився більше, ніж зменшився експорт
• Перекази від заробітчан зменшились лише на 5%, а імпорт послуг (подорожі українців закордон) - більше ніж на 30%.
Українська гривня дуже чутлива до змін цін на міжнародних сировинних ринках. В останні роки і в наступному (за прогнозом) ціни на український експорт будуть стабільно високими, і це позитивно буде впливати і на нашу економіку та національну валюту. Важко прогнозувати, що буде, коли тренд зміниться. А ціни на сировинних ринках дуже волатильні (всі бачили в цьому році, як змінювалася ціна газ та нафту). До речі, ті країни, які впроваджують політику вільного курсоутворення і є експортерами нафти і газу, з мінімальними девальваціями національних валют виходять з кризи.
Тому, якщо ми хочемо мати сильну українську гривню, нам треба швидко структурно перебудовувати нашу економіку, щоб вона була не сировинною та низько-технологічною, а високо-технологічною експортно-орієнтованою. Сильна національна валюта дорівнює сильній національній економіці.