ГоловнаБлогиБлог Тетяни Дурнєвої

Відновлений голос

Я можу голосувати!

Я можу обрати Київського міського голову, можу отримувати всі свої виборчі бюлетені, які будуть на моїй дільниці, можу не стояти щоразу в чергах для зміни місця голосування! Дивна радість? Можливо... якщо не думати про те місто, в якому мої діти орієнтуються краще за мене та бути байдужою до розвитку своєї громади.

Фото: РБК

Шість років пройшло як внутрішньо переміщені особи переїхали подалі від війни та агресора на підконтрольну Україні територію. Всі ці роки 1,2 млн наших громадян не могли повноцінно реалізувати право голосу. Тим, хто не відчував цього обмеження, напевне, важко зрозуміти, чому це так важливо. Можна пояснити народною мудрістю - тоді йому ціну знаєш, як його втрачаєш. Це точно про право голосу. Коли ми не могли проголосувати в травні 2014 року, коли вся країна обирала нового Президента, а в Донецьку вже не працювала жодна виборча комісія, я настільки хотіла долучитися до процесу обрання нової влади, що від безвиході проголосувала на сайті “ОстроВ”, який тоді влаштував таку можливість для своїх читачів. Досі пам’ятаю цей сміх крізь сльози - голосувати на сайті, аби хоч якось сказати своє слово.

Навіть відклавши емоційність, є ще одна причина цінувати право голосу, суто прагматична. За Законом “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” саме від органів місцевого самоврядування залежить, чи матимуть переселенці хоча б тимчасове житло, чи будуть діти влаштовані в садочки та школи та яке там буде харчування, як надаватиметься соціальна, медична допомога та інша підтримка. Роки роботи з активістами, які розселилися по всій Україні, довели - інтеграція переселенців в приймаючі громади напряму залежить від місцевої влади. Але для депутатів та голів місцевих рад всі ці роки не існувало цих нових виборців. “Невидимий електорат” - так називались переселенці аж до 1 липня 2020 року.

То що змінилось?

19 грудня 2019 року після багаторічної системної боротьби громадських організацій Верховна Рада України прийняла Виборчий кодекс. Прикінцеві та перехідні положення Кодексу внесли зміни до Закону “Про Державний реєстр виборців”, які набули чинності 1 липня. Відтепер мільйони громадян України можуть змінити свою виборчу адресу, якщо проживають не за місцем реєстрації. Це стосується не лише внутрішньо переміщених осіб, а й близько 3,5 млн внутрішніх мігрантів. Саме виборча адреса визначає дільницю, на якій людина буде включена в список виборців та отримає виборчі бюлетені. Саме виборча адреса, а не зареєстроване місце проживання визначає приналежність виборця до територіальної громади, якщо ми говоримо про участь у місцевих виборах. Раніше змінити виборчу адресу можна було лише через зміну “прописки”, що було складно та інколи неможливо. Тепер людина може звернутися до Державного реєстру виборців з мотивованою заявою та додати документ, що підтверджує адресу фактичного проживання і визначити виборчу адресу там, де дійсно центр її життєвих інтересів. Суперновація цього року: заяву також можна подати онлайн через Кабінет виборця. Крім того, з 1 липня зможуть, нарешті, голосувати виборці, які не мають зареєстрованого місця проживання. А таких, згідно офіційним даним Держреєстру виборців, більше 1 мільйона, і вони не могли голосувати навіть на загальнодержавних виборах!

Ось так, завдяки розумінню, що нам потрібно повернути голос, була змінена система визначення виборчої адреси, а мільйони громадян України отримали можливість обирати місцеву владу там, де вони живуть, народжують дітей, платять податки, користуються комунальними послугами та просто зустрічають схід сонця нового дня.

Тетяна Дурнєва Тетяна Дурнєва , Виконавча директорка ГО "Громадський Холдинг "ГРУПА ВПЛИВУ"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram