Але страх програшу на майбутніх виборах змусив внести діючу владу свої корективи у Виборчий кодекс і створює перепони для забезпечення законного волевиявлення демократичними партіями. Зрозуміло, що «Слуга народу» більше не вийде на минулорічні показники, тому їх дії скеровані не на забезпечення інтересів українського суспільства, в на збереження особистих інтересів і владного впливу.
По-перше, Верховна Рада підняла у 40 разів виборчу заставу на місцевих виборах, що, безперечно, буде визивати складнощі у реалізації громадянами своїх виборчих прав. Я вважаю, що застава дійсно має бути реальною, адже це підтвердження серйозних намірів особи і захист виборчої системи від технічних кандидатів. Але такий надвисокий майновий ценз робить вибори недоступними для широкого кола кандидатів. Наприклад, застава для кандидатів на посаду мера Києва буде близько 4 млн.гривень( кандидати на посаду президента України в 2019 році сплачували 2,5 млн. гривень). І це в той час, коли країна активно намагається боротися з олігархією та корупцією.
По-друге, провладна сила планує зобов’язати всі партії, які хочуть балотуватися в певному місті чи селі, робити це одночасно і по всій території України – ⅔ виборчих округів. Влада планує створити систему, що дуже схожа на радянську, коли владу буде узурпувати одна велика партія. Тобто, на мою думку, ні про яку демократизацію політичної системи в Україні поки що не йдеться.
По-третє, встановлення виборчого бар’єру у 5 % – це те, що буде змушувати кандидатів балотуватися від однієї провладної партії. Це так званий процес паритизації влади. В такому разі, шанс на перемогу матимуть лише сильні провладні партії і, в той же час, не залишиться варіантів для новачків, містечкових партій та партій з вузьким електоральним колом.
Влада планує захищати лише свої інтереси, можливості та капітал. Своїми діями вони перекреслюють шанси України на демократизацію та її шлях до розвиненого європейського суспільства. Кожен, хто в законному порядку став кандидатом, має право бути обраним при подоланні виборчого бар’єру.
Я впевнена, що залишати Виборчий кодекс к такому вигляді просто неприпустимо. Мало того, що він не відповідає загальновизначеним демократичним нормам, так ще й суперечить Конституції України та Європейській хартії місцевого самоврядування. Проведення законних і демократичних виборів може відбутися лише після подолання усіх перешкод для участі в них політичних партій, а також значного зниження грошової застави на місцевих виборах.