«Відомі російські політики продовжують пропагувати відверто геноцидну риторику проти України», - пишуть на своєму сайті аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у Вашингтоні, зазначаючи про мету кремля стерти національні особливості українства - мову та культуру разом з її носіями.
«Я неодноразово казав, що, за великим рахунком, української нації не існує, це політична орієнтація. Щоб бути «українцем», навіть не обов’язково володіти українською мовою (яка теж ще формується). Українці - це росіяни, яких переконали, що вони особливі, більш європейські, расово чистіші і правильніші росіяни… Зупинити все це можна лише шляхом ліквідації української державності в її нинішньому вигляді», — цитує прокремлівського писаку Андрія Медведєва британська журналістка мережі ділових і фінансових новин CNBC Холлі Еллітт.
Закордонні аналітики єдині в думці, що широке використання такої мови провоєнними коментаторами в росії прирівнюється до «геноцидної риторики».
«Ця риторика є відверто нищівною та дегуманістичною, закликає до ведення геноциду проти Української держави та її народу, що, зокрема, пронизало дискурс на найвищих рівнях російського політичного мейнстріму, - пише автор CNBC. - Президент росії володимир путін аналогічно використовував такі геноцидні формулювання у спосіб, який принципово несумісний із закликами до переговорів».
Використання дегуманістичних і тваринних описів українців і підтримка безпідставних тверджень про те, що вони становлять загрозу та небезпеку для росіян, нагадує мову та дебати, які спостерігалися в нацистській Німеччині перед Голокостом, коли нацисти вбили мільйони євреїв та інших уявних «ворогів».
Важко не погодитись зі схожим твердженням ще одного поважного ЗМІ - британського «Тhe Guardian», - що вторгнення путіна було покликане викорінити українське почуття ідентичності та історії. Але національні митці використовують свою роботу для проведення потужного опору.
«Російське вторгнення в Україну — це також війна за історію, за загальноприйняті факти, за превалюючий наратив, - пише журналістка видання Шарлотта Хіггінс. - «Спеціальна операція» володимира путіна, як він її називає, здається, мала на меті створити видовище, своєрідний фільм про війну для внутрішнього споживання, об’єднавши росіян проти того, кого він сподівається представити як спільного ворога, який описується по-різному: «нацисти, терористи» або навіть, як не дивно, - «сили сатани».
«Тhe Guardian» зазначає, що фальшиве виправдання війни має свій власний тривожний наратив, свою спотворену внутрішню логіку.
Водночас пані Хіггінс стверджує, що культура та ідентичність, основою котрої є національна мова, — дуже потужний вид зброї проти неадекватного агресора. А українські митці наразі є справжніми бійцями цього фронту.
«В основі військової агресії путіна, як чітко показували його промови та есе протягом багатьох років, лежить його твердження, що Україна не є окремою суверенною державою, що її можна розглядати лише як додаток до росії. У такій війні проти культури, мови, ідентичності та історії нації саме митці та культурні діячі виявляються найкращими загонами опору. Війна ведеться на одному рівні навколо кордонів, і вона ведеться снарядами, ракетними установками і безпілотниками. Але на глибшому рівні мова йде про культуру. І, відчайдушно тримаючись, воюючи на культурному фронті, озброюючи свою творчість, українські митці наближають перемогу», - зазначає авторка.
Зрозуміло, що спочатку, коли у твою країну приходить небажаний гість - війна, то в короткостроковій перспективі розриває мову та культурні значення; іноді, мистецтво здається безглуздим. Але впоравшись із шоком перших днів війни, всі творці й захисники української ідентичності стали на відстоювання свого національного коріння, котре живить мужність і героїзм наших захисників на кривавих полях битв за Україну.